Прояви психогенної депресії можуть спіткати кожного з нас
Депресія – одне з найрозповсюдженіших захворювань у світі: згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на депресивні розлади страждає близько 4,4% населення Землі. Причини депресії бувають різні – від соматичних (коли пригнічений стан психіки викликаний соматичними захворюваннями – наприклад, порушеннями функції щитоподібної залози) до так званих реактивних (коли людина реагує сумом або поганим настроєм на важкі життєві ситуації) або ендогенних (коли об’єктивні фізичні або психологічні причини депресії відсутні).
Найчастіше люди страждають від реактивних депресій, які також називаються психогенними. Власне, це, так би мовити, «найнормальніший» різновид депресії: коли ми втрачаємо близьку людину або стикаємося з об’єктивно важкими життєвими обставинами, то природно відчуваємо сум або навіть розпач, який може тривати довгий час. На жаль, війна змусила багатьох українців пройти через це, тому з проявами психогенної депресії може зіткнутися кожен із нас.
Ще один відомий факт: багато людей перебувають у пригніченому стані в «темний» час року – пізньої осені, взимку та ранньої весни. Це так звана сезонна депресія або депресивний настрій, що викликані відсутністю яскравого світла: пізно світає, рано темніє, на вулиці похмуро – тож і настрій якось сам собою починає змінюватись. А цього року з природним скороченням світлового дня збіглися ще й відключення електроенергії через атаки росіян на українську енергосистему. Тож багато хто з нас нині вимушений частину доби проводити у темряві або напівтемряві, що може не лише псувати настрій, а й збивати звичні для сучасної людини біоритми.
До речі, симптомом депресії може бути не лише сум або постійно поганий настрій. Люди, які страждають на депресивні розлади різної етіології, також часто скаржаться на:
- роздратованість та підвищену збудливість;
- постійне відчуття втоми;
- проблеми з концентрацією уваги;
- ангедонію (нездатність або зменшену здатність відчувати задоволення від речей, які раніше приносили радість);
- розлади сну (вранці важко прокидатися, а вночі важко засинати);
- тривожність;
- апатію та пасивність, небажання приймати рішення;
- зниження сексуального потягу.
Що робити, якщо ви почали відчувати симптоми депресивного стану?
Більше гуляйте на свіжому повітрі у сонячну погоду. Хоча восени сонце виглядає з-за хмар не так часто, як нам би хотілося, та й повітряні тривоги теж впливають на час, який можна присвятити прогулянкам, але знайти вільне «вікно» все ж таки можна. Тому, якщо бачите, що на вулиці сонце, а на телефоні немає «тривожних» сповіщень, не гайте часу та йдіть на свіже повітря. Прогулянки як різновид фізичної активності корисні самі собою, а природне світло сприяє виробленню в організмі меланіну та серотоніну – так званого «гормону щастя».
Налагодьте сон. Сумні та тривожні думки можуть бути як причиною, так і наслідком недосипу: чим більше виснажений організм, тим гірший наш настрій. Фізичні вправи та прогулянки можуть стати непоганим засобом для нормалізації сну. Якщо ж цього способу виявиться недостатньо або осіння погода не заохочуватиме вас гуляти достатньо довго, можна вдатися до народних заспокійливих засобів – відварів та чаїв на основі коріння валеріани, трави пустирника (кропиви собачої) або плодів глоду. Всі три рослини мають легкий седативний ефект, знижують тривожність і роздратованість, полегшують засинання та нормалізують природний сон.
Ці ж трави можна приймати й у вигляді пігулок або капсул, які складаються з сухого екстракту відповідних рослин. Наприклад, капсули ВІТАСЕД містять комбінацію екстрактів усіх трьох рослин – пустирника, валеріани та глоду. Лікар може порекомендувати ВІТАСЕД як дієтичну добавку до раціону харчування з додатковим джерелом біологічно активних речовин рослинного походження, що сприяють зниженню збудливості нервової системи під час підвищених нервових навантажень, стресу, емоційних розладів, нормалізують роботу серцево-судинної системи, полегшують засинання та поглиблюють природний сон.
Читайте ще: Коли страх COVID-19 страшніший за коронавірус
Підживіть свій організм. Йому зараз нелегко: він постійно зазнає стресів від повітряних тривог, поганих новин з телеекрану та соцмереж, втрати звичного способу життя, який ви вели у мирні часи. Із настанням осені нас починають атакувати сезонні інфекції – від коронавірусу до звичайних, начебто безневинних застуд. Це збільшує навантаження на організм і, відповідно, позначається на нашому самопочутті, у тому числі й психологічному. Щоб посилити захисні функції організму можна додати до свого раціону харчування ВІТАРГІН, що містить речовини бетаїн та аргінін, які усувають втому і слабкість, покращують доставку кисню до головного мозку, зменшують рівень гормонів стресу, підвищують працездатність і загальну витривалість організму та стимулюють захисні функції імунної системи.
Якщо симптоми депресивного стану тривають протягом значного часу, обов’язково зверніться до фахівця – психолога або психіатра. Не треба соромитися: психіка – це така ж частина організму, як і, наприклад, імунна або серцево-судинна система, і вона так само може страждати від перенавантажень і потребувати допомоги. Крім того, як вже йшлося вище, депресія може бути результатом соматичного захворювання – наприклад, гіпотиреозу. У такому разі кваліфікований спеціаліст перенаправить вас до відповідного лікаря, який зможе вирішити вашу проблему.