Що таке вакцина?

Вакцина – це лікарський біологічний препарат, після введення якого в організмі людини утворюється специфічний імунітет до збудника інфекційного захворювання.

Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно рекомендує вакцинацію як найбільш ефективний метод профілактики грипу. Проведення масової вакцинації населення є актуальним перед очікуваною епідемією, в сезон підвищеної вірогідності виникнення захворювання на грип. Для підвищення ефективності вакцинації проти грипу в план вакцинації обов’язково треба включати ті вакцини, що містять штами циркулюючих на даній території вірусів грипу (згідно епідеміологічного прогнозу).

Які бувають вакцини проти грипу?

Вакцини проти грипу бувають живими (містять живі ослаблені віруси) та інактивованимиі (містять вбиті вруси та їх часточки). Інктивовані вакцини не здатні викликати в організмі людини інфекцію, поділяються на:

• цільновіріонні (містять очищену суміш інактивованих цілих вірусів, характеризується високою реактогенністю);
• розщеплені або “split”-вакцини (містить очищену суміш усіх структур вірусів, характерна більна імуногенність і менша реатогенність у порівнянні з цільновіріонною);
• субодиничні (містять лише поверхневі антигени вірусів грипу, мають найвищий ступінь очистки від домішок та характеризуються найменшою реактогенністю серед вакцин проти грипу).

Щодо доцільності масової вакцинації проти грипу серед лікарів до цього часу виникають суперечки. Загальноприйнятою є рекомендація щодо проведення вакцинації серед категорії хворих групи ризику виникнення ускладнень, яку становлять:

• хворі на серцево-судинну патологію;
• хворі з патологіями дихальної, ендокринної систем;
• хворі з хронічною нирковою недостатністю;
• пацієнти зі стафілококовою інфекцією;
• діти та підлітки, які тривалий час приймали препарати ацетилсаліцилової кислоти;
• пацієнти з імунодефіцитами або ті, що приймають імуносупресивні лікарські засоби.

Однак, слід пам’ятати про те, що ефективність вакцинації проти вірусу грипу становить 75-90%. Тобто, жодна, навіть адекватно підібрана та вчасно введена вакцина, не може гарантувати, що людина не захворіє як під час, так і після закінчення епідемічного періоду. До того ж, після введення вакцини у деяких людей можуть спостерігатись місцеві та системні побічні явища. Це може бути порушення самопочуття, підвищення температури тіла, алергічні реакції, збільшення лімфатичних вузлів, біль різноманітної локалізації, набряк та синець в місці введення вакцини. При проведенні щеплення живою протигрипозною вакциною можливий розвиток більш серйозних побічних явищ. Тому приймати рішення щодо проведення щеплення будь-якою вакциною треба досить виважено.