Ще декілька століть тому рослини використовувались переважно в натуральному вигляді, а знання травознавців недооцінювались. Завдяки науковим розробкам сьогодні на їхній основі вчені розробили безліч медичних препаратів
Не дивлячись на те, що зараз у фармацевтиці рослинна сировина відійшла на другий план, здавати позицій рослини зовсім не збираються, пише myheal Вони впевнено зайняли свою нішу. Взяти хоча б відомий канабіс (ліків на його основі потребують мільйони хворих) або валеріану, з сировини якої виготовляють дієві седативні засоби. Багато рослин використовують у косметології. Не кажучи вже про чаї, відвари та настоянки, які можна приготувати власноруч і використовувати для зняття стресу після напруженого дня, нормалізації сну, налагодження роботи шлунково-кишкового тракту, полегшення симптомів застуди, чистки шкіри тощо.
Процес отримання готової рослинної сировини можна поділити на такі етапи:
- збирання лікарських рослин;
- обробка;
- сушіння;
- зберігання.
Збір лікарських рослин
Доречним періодом для збирання рослин вважається ранок за сухої ясної погоди: після того, як висохне роса і сонце ще не пече. Однак при цьому треба враховувати і частини рослини, які планується використовувати:
- листя – зрізають до того, коли рослина зацвіте;
- квіти – коли вже розкрилися;
- насіння – можна збирати, коли більшість дозріла;
- бруньки – навесні в період набухання;
- кору – також збирають навесні під час активного сокоруху;
- коріння – у вологу погоду восени (але деякі види викопують навесні), коли вже наземна частина починає в’янути, а енергія у кореневища ще є.
Не варто збирати лікарські рослини поблизу промислових об’єктів, автозаправок, доріг, у місті, біля ферм, а також з домашніх ділянок, оброблених хімікатами. Обирати потрібно здорові рослини без шкідників, їх складають у ящики, кошики або торби з натуральних дихаючих тканин, намагаючись не зім’яти і не попсувати рослини.
Збір лікарських рослин: що і коли?
| ЧЕРВЕНЬ | ЛИПЕНЬ | СЕРПЕНЬ |
| – лопух – квіти липи і бузини – подорожник (листя) – чебрець – кропива – хвощ польовий – м’ята, меліса | – плоди бузини – кропива собача – звіробій – шавлія – чорнобривці – цикорій – пастуша сумка – череда – малина | – плоди глоду – шипшина – лимонник – барбарис – кореневища кульбаби і лопуха – розторопша |
Обробка лікарських рослин
Свіжозібрані рослини містять багато вологи, яка може зіпсувати процес сушки через потемніння, цвіль і гниль. Така рослина буде непридатною до споживання. Тому перед сушкою рослини сортують та викидають хворі, брудні або зів’ялі елементи. А ще готують натуральну тканину (льон, бавовну) або папір (на них будуть викладати рослинну сировину тонким шаром). Між процесом збору та підготовкою до сушки має пройти мінімум часу (2-3 години).
Сушіння лікарських рослин
Сушити лікарські рослини можна двома способами:
а) природним .
Робиться в сухому приміщенні з доброю циркуляцією повітря. Не повинно бути прямих сонячних променів і вологи. Таку сушку влаштовують під навісом (за умови сухої погоди), на горищі або у приміщенні з відповідним мікрокліматом. На сонці можна сушити тільки коріння.
б) штучним.
Якщо сушиться небагато рослин, то можна використовувати духовку (на помірній температурі) або дегідратор (електросушарка для овочів і фруктів).
Підготовані листя, суцвіття або плоди за потреби дрібнять та розкладають на сито, сітку, сушарку або будь-який інший пристрій для сушіння. Дрібні плоди, на кшталт шипшини або глоду, висушують цілими. Залежно від способу сушіння рослини періодично (або щодня) перевертають і перемішують. Коріння і цибулини відчищають від залишків землі та бруду, в разі потреби ріжуть на менші частини: чим менший розмір, тим швидше висохне. Їх зручно сушити як намисто – нанизати на нитку і підвісити. А можна розкласти на поверхню тканини і перевертати. Деякі рослини сушать цілими: зав’язуючи їх у букетики та підвішуючи до гори дриґом. Між рослинками обов’язково має бути простір, щоб циркулювало повітря і не з’явилася цвіль.
Читайте ще: Вірус Коксакі, або турецька вітрянка
Залежно від обраного способу сушіння та кількості матеріалу процес займає від декількох днів до декількох тижнів. Готова висушена рослина буде добре ламатися на дрібні частинки, хрустіти і виділяти аромат. Якщо вона згинається і не ламається – ще не висушена до кінця. Ягоди також мають легко ламатися, а не злипатися. Рослину з пліснявою або мошками використовувати не можна.
Зберігання лікарських рослин
В ідеалі це має бути скляна банка з щільною кришкою, мішечки з натуральних дихаючих тканин або паперу. Не потрібно щільно трамбувати рослинну сировину – це псує її. Не можна використовувати поліетилен.
Не менш важливе місце зберігання, як і для багатьох ліків, – темне і прохолодне, без перепадів температури, тепла і вологості. Обов’язково варто підписувати банку, зазначивши на ній назву рослини і рік. За умови правильного зберігання висушені рослини можна використовувати протягом двох років. Інколи їх заморожують – цей спосіб теж дає змогу тримати під рукою потрібну лікарську рослину.
Отже, лікарські трави успішно використовуються у сферах фармацевтики та б’юті індустрії. Крім того, спрацьовує популярний тренд слідкувати за своїм здоров’ям за допомогою натуральних засобів. Тому все більше споживачів схиляються до товарів, виготовлених на рослинній сировині, зокрема, і ліків. З цієї ж причини люди, які піклуються про себе і своє здоров’я, обирають для оздоровлення та профілактики засоби на основі біологічно активних речовин рослинного походження.