Аналоги препаратів російського походження, що заборонені МОЗ, є в Україні

Міністерство охорони здоров’я планує тимчасово відкликати ліцензії на 35 лікарських засобів

Про це повідомляє пресслужба МОЗ.

Тож найближчим часом з українських аптек зникнуть, зокрема, нормодипін та ко-сентор (препарати для зниження артеріального тиску), синглон (препарат для лікування бронхіальної астми), протимікробний засіб ніфуроксазид та популярний противірусний засіб гропринозин. Формально виробником цих препаратів є угорська компанія «Гедеон Ріхтер», але її виробничі потужності розташовані на території Російської Федерації та є суб’єктами господарювання країни-агресора.

«Неприпустимо спонсорувати тероризм та продовжувати купляти ліки, фінансуючи тим самим країну-агресора, яка витрачає ці кошти на ракети й дрони-камікадзе, що летять на нашу землю. При цьому український ринок медикаментів має достатньо аналогів лікарських засобів, ліцензії на які ми відкликаємо. Тож пацієнти матимуть доступ до необхідного лікування», – пояснив перший заступник міністра охорони здоровʼя Олександр Комаріда.

На сьогоднішній день це і справді не є проблемою: на українському ринку присутня безліч вітчизняних ліків, які з успіхом замінюють російські аналоги. Якщо дослідити базу ліцензованих лікарських засобів та препаратів, які входять до протоколів МОЗ, можна швидко знайти велику кількість українських препаратів, які мають таку саму дію, як і ті, що виробляються в росії. При цьому у деяких випадках українські ліки мають навіть більшу ефективність, ніж їхні російські аналоги.

Зокрема, російсько-угорський нормодипін (діюча речовина – амлодипін) має на українському ринку понад два десятки аналогів. Препарати на основі амлодипіну (під торговою назвою амлодипін та аладин), випускають «Фармак», «Дарниця» та інші вітчизняні компанії. Також, за даними МОЗ, в українських аптеках сьогодні є принаймні шість аналогів ніфуроксазиду (під торговими назвами ніфуроксазид, ніфуроксазид алкалоїд, ніфурозид, ентерофурил, мирофурил), мінімум сім аналогів ко-сентору (під торговими назвами лозартан, лосартан, лоріста, лозап, сартокад та ін.) та більше десяти аналогів синглону (торгові назви – мілукант, монкаста, монтел, асмонт та ін.).

Що ж до широко розрекламованого противірусного гропринозину, то і в цьому випадку українці мають чим його замінити. Українські фармкомпанії виробляють кілька противірусних препаратів, які легко знайти у будь-якій аптеці. Скажімо, противірусні препарати прямої дії з діючою речовиною на основі природних флавоноїдів – оригінальні українські лікарські засоби, розроблений компанією «Екофарм».

Раніше повідомлялось, що саме флавоноїди, що входять до складу цих препаратів пригнічують реплікацію вірусів у людському організмі – пандемічних штамів вірусів грипу та великої кількості збудників ГРВІ, зокрема вірусу SARS-CoV-2. Противірусні препарати прямої дії входять до протоколів лікування МОЗ гострих респіраторно-вірусних інфекцій, включаючи грип, а також на ранніх етапах захворювання на COVID-19. Ефективність вітчизняної діючої речовини на основі флавоноїдів на коронавіруси людини було підтверджено дослідженнями провідних українських та європейських лабораторій (Helmholtz Centre for Infection Research, CReSA BSL3 laboratory, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України, тощо).

Отже, зникнення  препаратів російського походження жодним чином не вплине на здоров’я українців. На щастя, наша країна має достатньо як власних виробників, так і іноземних партнерів, які не розміщають свої виробничі потужності в росії – і, відповідно, не спонсують бюджет країни-терориста.