Чи потребує ГРВІ противірусних препаратів?

Однією з найпоширеніших груп захворювань у світі залишаються гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) залишаються. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), щороку реєструється до 1 мільярда випадків ГРВІ, з яких 3–5 мільйонів мають тяжкий перебіг, а 290–650 тисяч завершуються летально, переважно внаслідок ускладнень грипу та COVID-19

Збудниками ГРВІ є понад 200 різних вірусів, серед яких риновіруси, аденовіруси, віруси парагрипу, респіраторно-синцитіальний вірус (RSV), віруси грипу та SARS-CoV-2, пише smartmama Кожен із них має свої «улюблені» ділянки дихальних шляхів:

• риновіруси переважно уражають слизову носа,
• аденовіруси — мигдалики,
• віруси грипу — трахею,
• парагрип — гортань,
• респіраторно-синцитіальний — дрібні бронхіоли,
• SARS-CoV-2 може вражати як верхні, так і нижні дихальні шляхи та впливати на інші органи.

Саме тому клінічні прояви ГРВІ дуже різноманітні — від легкого нежитю до тяжкої пневмонії, вираженої дихальної недостатності або системних уражень організму.

Особливості епідсезону в Україні: холод, укриття та додаткові ризики

Україна вже кілька років живе в умовах повномасштабної війни. Зима 2025–2026 років супроводжується масованими атаками на енергетичну інфраструктуру, що призводить до тривалих відключень світла, опалення та гарячої води. У багатьох домівках температура знижується до +10…+14 °C, а люди, включно з дітьми та літніми, змушені годинами перебувати в укриттях, підвалах або метро.

Такі умови — поєднання холоду, підвищеної вологості, тісноти, поганої вентиляції та контакту з великою кількістю людей — створюють ідеальне середовище для поширення вірусів. Додатково негативний вплив мають стрес, недосипання та переохолодження, які послаблюють імунну відповідь.

Фахівці вже відзначають, що саме ці фактори можуть призвести до вищої захворюваності та більш тяжкого перебігу ГРВІ впродовж епідсезону.

Коли ГРВІ не потребує противірусних препаратів, а коли — стає небезпечною

У більшості здорових людей ГРВІ має самообмежувальний перебіг і минає протягом 5–10 днів. У таких випадках рекомендації МОЗ України та принципи доказової медицини зводяться до симптоматичного лікування: жарознижувальні засоби за потреби, рясне пиття, відпочинок, зволоження слизових оболонок. Антибіотики при вірусних інфекціях неефективні, а більшість імуномодуляторів не рекомендовані для рутинного застосування.

• провокувати напади бронхіальної астми у дітей,
• призводити до тяжких ускладнень при грипі,
• викликати тривалий поствірусний синдром після COVID-19.

Особливо вразливими є діти до 5 років, люди старшого віку, вагітні, пацієнти з хронічними захворюваннями, імунодефіцитними станами. В умовах війни та холоду ризик ускладнень зростає навіть при, здавалося б, легкому початку хвороби.

Саме у таких ситуаціях лікарі розглядають можливість раннього застосування противірусних препаратів — у перші 48–72 години від появи симптомів.

Противірусна терапія: на що звертають увагу фахівці

Сучасний підхід до противірусної терапії полягає не в пошуку «універсальної таблетки», а у впливі на ключові механізми вірусної реплікації та зниженні вірусного навантаження на організм.

Серед препаратів, представлених в Україні, увагу фахівців привертають засоби з діючою речовиною протефлазід — речовини рослинного походження, що містить флавоноїди. За даними експериментальних і клінічних спостережень, флавоноїди здатні:

• пригнічувати активність ферментів, необхідних вірусам для розмноження;
• впливати на реплікацію як РНК-, так і ДНК-вірусів;
• підтримувати природну інтерферонову відповідь без надмірної стимуляції імунної системи.

Важливо, що такий механізм дії розглядається як фізіологічно більш м’який, що має значення при застосуванні у дітей.

Для педіатричної практики особливе значення має  Флавовір — сироп для дітей. Препарат дозволений до застосування від народження відповідно до інструкції та розроблений з урахуванням особливостей дитячого організму.

Серед ключових переваг Флавовіру:

1. Флавоноїдна основа з прямим противірусним механізмом.
2. Можливість застосування у дітей різного віку.
3. Відсутність пригнічення власної імунної відповіді та рефрактерності.
4. Високий профіль безпеки за умови дотримання рекомендованих доз.

Це дозволяє лікарям розглядати Флавовір як складову комплексного підходу до ведення ГРВІ у дітей, особливо в періоди підвищеного епідемічного ризику.

Противірусні препарати потрібні не кожному і не в кожному випадку. При легкому перебігу ГРВІ достатньо симптоматичного лікування. Проте в умовах холодної зими, відсутності опалення, тривалого перебування в укриттях і високої циркуляції вірусів, раннє звернення до лікаря та зважений вибір противірусної терапії можуть зменшити ризик ускладнень, особливо у дітей та людей із груп ризику.

Комплексний захист включає:

• вакцинацію проти грипу та COVID-19;
• дотримання гігієни рук і провітрювання приміщень;
• теплий одяг і повноцінний сон;
• застосування лікарських засобів лише за рекомендацією лікаря.

Перед початком лікування обов’язково проконсультуйтеся із сімейним лікарем або педіатром.