Вірус грипу відноситься до найнебезпечніших з усіх представників сімейства ГРВІ. Пов’язані з ним ускладнення, наслідки і здатність позначатися на стані здоров’я людини в подальшому вимагають лікарської уваги до захворювання і надання допомоги в необхідному обсязі.
Особливо пильну увагу вимагають групи ризику, у яких перебіг грипу відрізняється тяжкістю і частими ускладненнями. Однією з таких груп, схильних до високого ризику інфікування, госпіталізації та смерті через пов’язані з грипом ускладнення, є особи похилого віку, а саме після 65 років.
У цій статті ми розглянемо основні причини, через які вони виявляються більш сприйнятливими до патогенного впливу вірусу грипу, а також сучасні можливості терапевтичного впливу на них літніх пацієнтів.
Основні причини високого ризику в осіб понад 65 років
Сприятливих факторів у даній категорії пацієнтів дуже багато, ми розглянемо основні. Насамперед, необхідно відзначити вікове зниження імунної реактивності організму. При цьому страждає як вроджений, так і адаптивний імунітет, в результаті чого людина стає більш сприйнятливою до збудників захворювань, в тому числі вірусу грипу і пов’язаних з ним ускладнень. Це пояснює той факт, чому в літньому віці люди схильні до більш стрімкого розвитку бактеріальних ускладнень, з якими пов’язані госпіталізація до стаціонару і показники смертності від сезонного грипу.
Читайте також: Риновірусна інфекція у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування
Іншим важливим висновком щодо зниження імунітету є переважання в клінічній картині захворювання на грип у літніх людей стертих або незначно виражених типових симптомів. У багатьох пацієнтів похилого віку спостерігаються загострення супутніх хронічних захворювань. Це з одного боку створює певні труднощі на етапі встановлення діагнозу, а з іншого – сприяє затягуванню зі зверненням пацієнта за медичною допомогою. Часто людина літнього віку приходить на прийом уже зі скаргами на розвинені ускладнення.
Наявність в осіб старших 65 років серйозних супутніх захворювань, багато з яких самі по собі є факторами ризику, пов’язаних із грипом ускладнень, істотно обтяжує перебіг вірусної інфекції. Найбільш суттєвими на перебіг грипу та його прогноз є хронічні захворювання легенів (наприклад, хронічне обструктивне захворювання легенів і бронхіальна астма), хвороби серця (коронарна хвороба серця і серцева недостатність), ендокринна патологія (цукровий діабет), захворювання нирок і печінки, медикаментозна імуносупресія на тлі проведення протипухлинної терапії (хіміотерапія), тривале вживання стероїдів з приводу автоімунних захворювань, а також обмінні порушення, наприклад ожиріння.
Читайте також: Грип і гіпертонія: небезпечна співдружність
Вікове зниження імунних сил в більшості випадків не дозволяє виробити ефективний імунний захист при проведенні щорічної вакцинації від сезонних штамів грипу, що диктує необхідність проведення додаткових заходів попередження важких наслідків захворювання на грип.
Таким чином, цілий комплекс чинників, наявних в осіб літнього віку, пов’язаних як з природним згасанням основних функцій організму, так і накопиченими за роки життя хронічними захворюваннями, не дозволяють самостійно ефективно протистояти вірусному агресору, що в результаті підвищує ризик смертельних наслідків від грипу і його ускладнень в 6 разів. Так, згідно з даними Національного фонду інфекційних захворювань, захворювання на грип у людей старших 65 років в 3-5 разів підвищує ризик інфаркту міокарда, а інсульту в 2-3 рази в перші 14 днів з моменту зараження. Така загроза може зберігатися протягом наступних декількох місяців. Якщо у людини похилого віку вже є супутня хронічна патологія, то ці показники зростають ще більше. Так, ймовірність смерті в 5 разів вища у пацієнтів похилого віку із захворюваннями серця, в 12 разів – при наявності хронічних захворювань органів дихання, і в 20 – якщо пацієнт має патології серцево-судинної та дихальної систем.
Яка тактика ведення пацієнта похилого віку з грипом буде найоптимальнішою?
Виходячи з усього сказаного, очевидно, що особи віком понад 65 років при встановленні їм діагнозу грипу потребують призначення специфічної противірусної терапії, яка буде направлена безпосередньо на вірус і його здатність справляти хвороботворний вплив не тільки на дихальну систему, а й викликати значні порушення з боку інших органів і систем, що неминуче проявить себе на етапі реконвалесценції. При цьому важливо уникати поліпрагмазії: пацієнти можуть приймати препарати для контролю наявних хронічних захворювань. У такому випадку не варто забувати про лікарські взаємодії та враховувати особливості застосування кожної з груп лікарських засобів.
З противірусних препаратів для лікування грипу сьогодні доведеною ефективністю володіють інгібітори нейрамінідази. Їхня дія спрямована на блокування одного з ключових ферментів вірусу грипу – нейрамінідазу, яка розщеплює сіалові кислоти. Це дозволяє вірусу грипу безперешкодно досягати тропних для нього епітеліальних клітин, а також забезпечує вихід з них новостворених вірусних копій. Наприклад, у противірусного препарату з діючою речовиною протефлазід інгібуючий вплив на нейрамінідазу посилено пригнічувальним впливом на вірусну РНК-полімеразу – фермент, що відповідає за процес копіювання генетичного матеріалу для створення вірусних копій. Така багатогранна дія діючої речовини протефлазід забезпечує ефективну блокаду основних етапів життєвого циклу вірусу грипу, що істотно обмежує масштаби ураження ним дихальних шляхів і знижує ймовірність формування важких віддалених наслідків.
Читайте також: «Білі плями» протоколу лікування COVID-19, або МОЗ запрошує до реанімації
На даний час інгібітори нейрамінідази включені в сучасні протоколи лікування діагностованого захворювання на грип. Їх застосування у групах ризику не обмежується виключно лікувальним ефектом, можливий і профілактичний вплив з урахуванням наявності у пацієнта обтяжливих факторів. Противірусний препарат прямої дії з діючою речовиною протефлазід можна застосовувати як з терапевтичною, так і з профілактичною метою. Тривалість прийому визначається індивідуально для кожного пацієнта.
Своєчасне встановлення діагнозу і призначення противірусної терапії з прицільним впливом на ключові вірусні ферменти препаратами з діючою речовиною протефлазід дасть можливість пришвидшити одужання пацієнта та потенційно знизити ризик загострення наявного у нього хронічного захворювання і запобігти можливим несприятливим наслідкам.
Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика