Кількість хворих дітей і тяжкість перебігу харчової алергії зростає

Невпинно зростає кількість випадків харчової алергії у дітей. Наприклад, в США від харчової алергії страждає 8% дітей, з яких 40% мали важкі її прояви (госпіталізація, прийом препаратів). Вчені постійно намагаються з’ясувати якомога більше факторів, які впливають на розвиток харчової алергії і визначають тяжкість її перебігу.

Останні дослідження показують, що одним з таких «помічників» запуску алергії може бути пора року, коли народжена дитина, пише smartmama

Найбільше дітей страждає від алергії на горіхи (в основному арахіс), молоко і морепродукти. Але іноді список харчових алергенів цим не обмежується і дітям доводиться відмовлятися від багатьох страв. Швидше за все, у садку або школі в кожній групі є кілька дітей з діагнозом харчова алергія.

З кожним роком кількість хворих дітей і тяжкість перебігу харчової алергії зростає, хоча причини цього явища до кінця не визначені.

Чому так відбувається?

Хоча точні механізми цього зв’язку ще до кінця не з’ясовані, вчені висувають кілька гіпотез:

• Вплив сезонних алергенів: діти, народжені восени, під час перших місяців життя можуть більш активно контактувати з різноманітними алергенами, такими як пилок рослин, цвіль, кліщі домашнього пилу. Це може сприяти формуванню алергічної реакції імунної системи.
• Вітамін D: рівень вітаміну D, необхідного для нормального функціонування імунної системи, може відрізнятися у дітей, народжених в різні пори року. Недостатня кількість вітаміну D пов’язують з підвищеним ризиком розвитку алергій.
• Мікробіом: склад мікробіому кишечника, який формується в перші роки життя, може впливати на розвиток алергій. Сезонні зміни можуть впливати на мікробіом новонароджених, що, в свою чергу, може призводити до змін у функціонуванні імунної системи.

Вчені звинувачують у всьому екологію, генетику,  харчування сучасних дітей. Але виявити і зібрати всі фактори поки не вдається, тому лікарі вважають алергічні реакції одна з найважливіших проблем педіатрії.

Дослідники з академічної лікарні «National Jewish Health» (Денвер, штат Колорадо, США) працюють над тим, щоб з’ясувати, що є причиною такого глобального зростання хворих дітей. Вони визначили, що чимало алергічних станів починаються того, що у дитини шкіра стає сухою і потрісканою. Це призводить до ланцюгової реакції алергічних захворювань, відомих як атопічний марш – захворювання «марширує» по організму екземою і призводить до харчової алергії, астми і сінної лихоманки.

Останнє дослідження вчених з Колорадо показує, що пора року, коли народилася дитина, також може бути фактором ризику такого атопічного маршу. Вчені проаналізували стан кожної дитини, яку лікували в клініці, і виявили: ті, хто народився восени, з набагато більшою ймовірністю відчули всі стани, пов’язані з атопічним маршем.

Вчені також твердо переконані, що це стан пов’язаний з бактеріями на шкірі, які впливають на її захисний бар’єр. Діти з екземою часто мають більше шкідливих бактерій (золотистого стафілокока) на шкірі, що послаблює її здатність стримувати алергени і патогени. А коли харчові частинки проникають через шкіру і не перетравлюються, організм сприймає їх як чужорідні і виробляє антитіла проти них, що і викликає у дитини алергію.

Зараз вчені досліджують стан вагітних жінок і немовлят, щоб врахувати все: від факторів довкілля і генетики до прийнятих ліків і продуктів. Вони сподіваються, що це не тільки допоможе пояснити, чому діти, народжені восени, піддаються більшому ризику, а й зрозуміти, як зупинити атопічний марш.

Лікарі сподіваються втучатися в ситуацію в дуже ранньому віці, більш того – відразу після народження дитини, щоб спробувати зупинити розвиток атопічного маршу.

Наприклад, вивчається можливість герметизації шкірних бар’єрів дітей з екземою за допомогою вологих обгортань і лосьйонів, а також введення алергенної їжі для дітей з групи ризику в дуже ранньому віці. При цьому новим завданням учених стало з’ясування того факту, що діти, народжені восени, з більшою ймовірністю протягом усього життя будуть відчувати алергічні стани, які починаються з екземи та призводять до харчової алергії, астми і сінної лихоманки.

Найпоширеніші алергени у дітей

Найчастіше алергічні реакції викликають:

• Харчові продукти: найчастіше алергію у дітей спричиняють молоко корів, яйця, горіхи (арахіс, волоські горіхи), соя, пшениця, риба та морепродукти.
• Інгаляційні алергени: пилок рослин (дерев, трав, бур’янів),  шерсть тварин, цвіль. Такі рослини, як амброзія, полин, лобода та кропива, продовжують цвісти до середини осені. Пилок цих рослин є одним із найбільш поширених осінніх алергенів, який викликає сезонний алергічний риніт (сінну лихоманку).
• Контактні алергени: миючі засоби, косметичні засоби, метали, латекс.
• Кліщі домашнього пилу: восени, коли починається опалювальний сезон, діти частіше перебувають в приміщеннях, де кліщі домашнього пилу активізуються через вологість та теплі умови. Ці мікроскопічні організми викликають симптоми алергії, що нагадують застуду.

Як алергени впливають на дитячий організм?

Дитячий організм більш чутливий до зовнішніх подразників, тому реакції на алергени можуть бути вираженими. Контакт із алергенами може викликати запалення слизових оболонок носа, очей та горла, що призводить до симптомів алергії: риніту, чхання, свербежу, кон’юнктивіту. Деякі діти також можуть відчувати бронхоспазм, що загрожує розвитком астми.

Симптоми осінньої алергії

Розпізнати алергію у дітей часто складно, оскільки її симптоми можуть бути схожими на ознаки застуди або інших респіраторних інфекцій. Однак існують декілька ключових відмінностей:

1. Тривалість симптомів: симптоми застуди зазвичай тривають 7-10 днів, тоді як алергічні реакції можуть продовжуватися кілька тижнів або навіть місяців, допоки дитина перебуває під впливом алергенів.
2. Чхання і свербіж: для алергії характерне часте чхання, свербіж у носі та очах. Ці симптоми, на відміну від застуди, можуть бути хронічними.
3. Відсутність температури: алергія рідко супроводжується підвищенням температури тіла, тоді як при застуді зазвичай спостерігається лихоманка.
4. Носова секреція: при алергії виділення з носа прозорі та рідкі, а при застуді вони часто густі і мають жовтуватий або зеленуватий відтінок.
5. Час виникнення симптомів: симптоми алергії часто загострюються в певний час дня, наприклад, вранці або при виході на вулицю. Застуда ж зазвичай проявляється більш рівномірно протягом дня.

Рання діагностика та виявлення джерел алергенів дозволять ефективно допомогти дитині впоратися з алергією та зменшити ризики розвитку ускладнень.

Як діагностувати алергію у дитини?

Діагностика алергії у дітей може бути складною, оскільки симптоми можуть бути схожими на симптоми інших захворювань. Для встановлення точного діагнозу лікар може призначити такі обстеження:

• Шкірні тести: це один з найпоширеніших методів діагностики алергії. На шкіру наносять невеликі кількості алергенів і спостерігають за реакцією.
• Провокаційні тести: ці тести проводяться для підтвердження алергії на харчові продукти. Дитині пропонують невелику кількість підозрюваного продукту і спостерігають за реакцією організму.
• Аналіз крові на специфічні IgE: цей аналіз дозволяє визначити наявність антитіл до певних алергенів у крові.
• Загальний аналіз крові: дає змогу оцінити загальний стан здоров’я дитини та виявити ознаки алергічної реакції.

Що робити, якщо у дитини підозрюють алергію?

• Зверніться до алерголога або педіатра.
• Ведіть харчовий щоденник: це допоможе виявити продукти, які можуть провокувати алергічні реакції.
• Створіть вдома гіпоалергенні умови: регулярно прибирайте, використовуйте гіпоалергенні миючі засоби, обмежте контакт з тваринами.

Профілактика алергії:

• Грудне вигодовування: грудне молоко містить антитіла, які допомагають зміцнити імунітет дитини і знизити ризик розвитку алергій.
• Раннє введення прикорму: раннє введення прикорму може знизити ризик розвитку харчової алергії.
• Здоровий спосіб життя: збалансоване харчування, фізична активність, достатній сон – все це допомагає зміцнити імунітет дитини.