Сезонність ГРВІ та Covid-19: чому коронавірус влітку так активно нас інфікував

Сезонність ГРВІ та Covid-19: чому коронавірус влітку так активно нас інфікував

Навесні 2020 роки після початку пандемії повсюдно чулися прогнози, що інфікування SARS-CoV-2 буде сезонним – за аналогією з іншими коронавірусами або вірусами грипу. Тобто піде на спад у травні і зійде майже нанівець у літні місяці.

Активно висловлювали і версію, що влітку епідемія SARS-CoV-2 зникне взагалі назавжди – як це сталося з епідемією першого SARS та багатьма іншими епідеміями й пандеміями. Зараз цей прогноз вже виглядає наївною казкою. Все відбулося з точністю «до навпаки» – і багато новоявлених коронавірусологів отримали когнітивний дисонанс.

Наприклад, у квітні експрезидент США Дональд Трамп зауважив про пандемію: «Можливо, це піде з теплом і світлом. Схоже, це так». Не тільки не «пішло», але якраз літо принесло найвищий пік захворюваності у Сполучених Штатах,

А ще раніше, в березні, президент Бразилії Жаір Болсонару повідомляв, що Сovid-криза, подібна до італійської, «неможлива в Бразилії через кліматичні відмінності між країнами». Він мав на увазі, що у Південній Півкулі в березні щойно закінчується літо – до того ж майже вся Бразилія лежить у зоні «вічного літа», від екваторіального до тропічного поясів. Але «коронакриза» почалася й там.

Читайте також: Противірусні препарати для дітей: міф чи порятунок?

Тим не менше, у травні 2020 року в більшості «закритих» на карантин країн світу захворюваність коронавірусною інфекцією, дійсно, різко знизилася. Майже всюди вона тимчасово впала нижче епідемічного порогу.

Однак незабаром після ослаблення карантинів в ряді країн, включно з Україною, захворюваність стала рости в геометричній прогресії. В одних країнах вже в липні, в інших у серпні, у третіх у вересні 2020 року заповнюваність ліжкомісць важкохворими на Covid-19 перевищила 50%.

Після чого, само собою, у жовтні-листопаді (коли більшість сезонних епідемій ГРВІ зазвичай тільки стартують) багато лікарень світу дістали заповнення 75%-90% або переповнення. Переповненими, на жаль, виявилися і деякі морги.

Цю ситуацію часто називають італійський сценарій – у пам’ять про тривожну ситуацію весни-2020 в італійській провінції Бергамо й ще кількох провінціях області Ломбардія. Але коли влітку-2020 медики різних країн лякали повторенням «італійського сценарію» в своїй країні – майже всі читачі, схоже, насилу вірили. Проте, якраз такий сценарій у листопаді-2010 фактично і починає повторюватися в Україні та багатьох інших країнах.

Читайте також: Лікар запропонував три кроки, щоб уникнути пандемічної катастрофи в Україні

Зауважимо, що до заповнення лікарень на 90%-100% проходить від двох до трьох місяців активної епідемії вірусу, який не зазнає ніяких «кліматичних» перешкод. Наприклад, якщо говорити про Covid-19 у китайському місті Ухань, це був період з жовтня-2019 (звідси й число року після слова Covid) до січня 2020 року.

А в Європі, США, інших країнах Азії це був період від січня (як це ретроспективно довели вчені) до кінця березня, весь перший квартал 2020 року.

Отже, нинішня заповненість лікарень на 90%-100% в жовтні-листопаді означає цілком безперешкодну циркуляцію коронавірусу SARS-CoV-2 вже у червні-серпні. А значить, сезонного «ослаблення» цей збудник не відчував.

І тимчасовий спад захворюваності Covid-19 у травні-червні був викликаний лише найсуворішим карантинним локдауном в березні-квітні – а зовсім не сезонним зниженням поширюваності вірусу.

Чому інші віруси відрізняються сезонним спадом у травні-вересні (у Південній Півкулі в листопаді-березні)?

Влітку, згідно із гіпотезами вчених, працюють такі фактори як:

  1. Різке підвищення потужності ультрафіолетового випромінювання, сонячної радіації, збільшення самого часу дії сонячного світла протягом доби – що ймовірно зменшує термін життя деяких вірусів в повітрі і на поверхнях.
  2. Зниження вологості повітря – можливо, це спричинює майже негайну загибель деяких вірусів поза живими передавачами.
  3. Зниження сприйнятливості населення до інфікування, зміцнення імунітету – завдяки комфортнішим температурним умовам, збільшенню світлового дня, вітамінізації свіжозрілими плодами, набагато більшій кількості фізичної активності на свіжому повітрі.
  4. Накопичення колективного імунітету, критичної маси організмів з антитілами до даного штаму вірусу. Тобто до травня з інфекцією зустрілося вже так багато людей, що хоч на кого вірус «перескочив» би, там «на вході» він знищується імунною системою.
  5. Ефект витіснення одних вірусів іншими – що теж може позначатися на сезонності одних вірусів відносно інших
  6. Влітку зменшуються шанси на поширення інфекцій, оскільки люди менше проводять часу поруч один з одним в непровітрюваних приміщеннях. Зокрема, влітку перестають працювати школи, а в серпні й виші.
  7. Колишня основна версія причин сезонності захворювань, яка тепер викликає особливі сумніви: якщо взимку холодне повітря ймовірно знижує природну опірність інфекціям у верхніх дихальних шляхах – то тепле й гаряче повітря, можливо, не знижує.
  8. Взимку в разі серйозного переохолодження, обмороження тіла або обличчя іноді запускаються патофізіологічні процеси з ослабленням місцевого, а то й загального імунітету – а влітку ця небезпека рідкісна. Втім, на її місце з тією ж частотою приходять перегрів, сонячні еритеми й опіки, а також місцеве переохолодження горла холодними напоями, переохолодження тіла при купанні в холодних водоймах.

Проте, риновіруси й аденовіруси всі ці вісім доводів впевнено ігнорують – вони циркулюють влітку так само бадьоро, як і взимку.

У ротавірусів («кишковий грип»), хоч це і сезонна зимова інфекція, на літо припадає 7% захворювань, і це досить багато – занадто добре виживають ці віруси в «несезон».

А ентеровіруси й віруси парагрипу 1 і 3 типів мають зворотну сезонність – це переважно літні інфекції.

А чи робочі ці гіпотези про причини сезонності вірусів?

Відсутність сезонності у Covid-19, як і вся пандемія, послужила двигуном прогресу для багатьох галузей медичної науки – у 2020 році проводяться дослідження, які раніше не здавалися важливими. А саме:

  1. Щодо гіпотези про сонячний ультрафіолет як причину загибелі деяких вірусів у цьому році вчені помітили, що такі доводи були засновані на доведеному факті загибелі вірусів грипу при опроміненні ультрафіолетом (УФ-А і УФ-В) у лабораторних умовах.

Однак цілком можливо, кажуть фахівці, що реальне сонячне світло не чинить такої дії на жодні віруси.

Зокрема, на SARS-CoV-2 не чинить точно. Дослідники піддали SARS-CoV-2 впливу сонячного світла різної інтенсивності – і довели, що зниження виживаності коронавируса при цьому не перевищує 1%.

  1. Стосовно версії про літнє «зміцнення імунітету після весняного авітамінозу» вчені також довели, що зниження сприйнятливості до інфікування (інтенсифікація ряду підсистем імунної системи) це довготривалий багатомісячний процес, реальні плоди якого відзначаються у 20% випадків в серпні, а переважно, у вересні.

Тоді як сезонні зимові віруси пропадають вже в кінці квітня, коли у жителів помірного й субарктичного поясів імунітет ще ніяк не зазнав «літнього посилення». А потім віруси дуже успішно інфікують людей у жовтні-січні.

Читайте також: Вчений розказав про застосування Протефлазіду у хворих на Covid-19: ефективність переконує

Хоча, якщо послідовно розвивати логіку гіпотези про зміцнення імунітету, якраз із середини осені до середини зими імунітет мав би бути міцним, як ніколи (тому й «авітаміноз» завжди називають «весняним», а не «зимово-весняним»). Але віруси цю логіку підступно обходять.

  1. Версія про те, що в жаркому сухому повітрі віруси виживають гірше, розбивається спостереженнями за тим, що вірус грипу A рівномірно цілий рік циркулює в країнах Південно-Східної Азії поблизу екватора, де завжди високі вологість і температура. Тільки при віддаленні від екватора, в субтропіках і помірному поясі, у грипу А все-таки виникає зимова сезонність.

Єдина група респіраторних вірусів, які однозначно гинуть при низькій вологості повітря – риновіруси. При вологості нижче 80% гірше себе почувають і аденовіруси. Але їх літньому масовому циркулюванню це ніяк не заважає – вони не зникають в тій мірі, в якій це відбувається з вірусами грипу в помірному поясі.

Отже, поки не встановлено точного взаємозв’язку для різних вірусів між температурою повітря, вологістю повітря – і виживанням та поширюваністю інфекції.

  1. Колишня головна гіпотеза про те, що вдихання холодного повітря й охолодження горла знижує опірність слизової носоглотки вірусам, була заснована на факті рефлекторного звуження судин, зменшення кровообігу капілярів і лімфообігу при охолодженні тканин (що послаблює місцевий імунітет).

Зокрема, говорила ця гіпотеза, це повинно відбуватися в носоглотці при вдиханні морозного повітря та охолодженні шиї.

Однак, як виявили вчені, звуження судин тканин носових шляхів і горла в реальності майже ніколи не відбувається і при вдиханні повітря на 20-градусному морозі. Можливо, тому, що люди в морозний час на вулиці переважно носять дуже теплий одяг, часто ховаються в теплі приміщення і транспорт, регулярно гріють горло гарячими напоями (а ті, хто палять – і тютюновим димом).

Але захворюваність на ГРВІ при відсутності звуження судин носоглотки все одно дуже висока.

  1. Версія про припинення влітку перебування в непровітрюваних приміщеннях розбивається об факт того, що влітку в погано провітрюваних приміщеннях теж щодня перебуває багато людей.

Виною тому нинішнє масове кондиціонування квартир, офісів, магазинів, автосалонів, вагонів при закритих вікнах – ідеальний спосіб поширювати збудників хвороб (до речі, деякі бактерії й грибки в якості тимчасового пристанища використовують самі системи кондиціонування).

А також виною тому переповненість міського транспорту – усе повітря в якому при дуже щільному заповненні всіх стоячих місць не можна ефективно провітрити.

На це вказав і доктор Євген Комаровський: «В умовах того, що у метро сезонності немає, у громадського транспорту сезонності немає, то немає сезонності й у сучасних респіраторних вірусів. Можливо, якби на Землі не було такої штуки, як кондиціонери, якби більша частина фізичних активностей [влітку] проходила на свіжому повітрі, то сезонність і проявилася б».

Що з цього випливає?

Отже, сезонність «зимових» вірусів грипу та ГРВІ (включно з усіма раніше відомими коронавірусами) виявилася маловивченою, спірною темою епідеміології та вірусології.

Половину колишніх гіпотез – про літнє провітрювання, спекотну температуру, сонячний ультрафіолет, сухе повітря й сильний літній імунітет як причини загибелі «зимових» вірусів – схоже, доведеться відкинути.

І це значить, що причина зникнення влітку багатьох збудників ГРВІ та грипу може бути пов’язана, в основному, з двома іншими версіями:

  • Вироблення до квітня-травня колективного імунітету до даного штаму.
  • Витіснення цих вірусів масовим виходом «на стежку війни» інших, «літніх» збудників захворювань (найімовірніше, ентеровірусів – а в цілому гіпотеза витіснення теж поки маловивчена).

Або ж існує третя, поки не виявлена ​​причина.

І тоді відсутність такої сезонності у SARS-CoV-2 у 2020 році означає тільки те, що до колективного імунітету до нього влітку було ще далеко – можливо, якраз через карантинні заходи навесні 2020 року.

А крім того, схоже, що новий коронавірус вміє чинити опір спробам його витіснення ентеровірусами та іншими «літніми» інфекціями.

Олег Кочевих, журналіст