Дослідники з університетів Оклахоми та Айови (США), коли вирішили перевірити, чи працює мозок дитини так само, як мозок дорослого у той час, коли малюк вчиться говорити
Деякі прості дослідження можуть показати, як мало ми насправді знаємо про процеси, що відбуваються у нашому мозку. Чому ми запам’ятовуємо ту чи іншу інформацію, як розвивається пам’ять і логіка? Здається, що на багато запитань уже знайдено відповідь, але раптом може виявитись, що сформовані уявлення є хибними.
У своєму дослідженні вчені припустили, що діти вивчають нові слова у контексті того, що вони вже знають. Наприклад, їм відомі слова «іграшка» або «м’яч». Отже, нове слово й новий предмет, який воно називає, може сприйматися як подібне до попередніх – річ, з якою граються. Саме так «працює» мозок дорослої людини, яка вивчає нові слова – просто вибудовує асоціації з уже відомими предметами.
Читайте ще: На Тернопільщині зафіксували 4 випадки свинячого грипу
Для експерименту відібрали 82 дитини 18-24 місяців – віку, коли діти активно вчаться говорити. Метою роботи було довести, що дітям для вивчення нових слів допомагає свій, нехай і невеликий, словниковий запас. Дітей розділили на дві команди і почали навчати нових слів, які були вигаданими – «zeb» для позначення ложечки для меду (honey-dipper) та «yok» – ситечко (strainer). У процесі гри з новими речами діти вивчили нові слова. Далі дітям першої групи запропонували ще одне нове слово і предмет – іграшку-пташку (blick), показуючи її серед знайомих речей (м’ячиків і машинок). Другій групі пощастило менше (як думали дослідники), ці діти вивчали blick разом із yok та zeb. Після перерви у дітей запитали, чи запам’ятали вони, що нова іграшка називається blick? Виявилось, що друга група, незважаючи на відсутність знайомих предметі поруч, запам’ятала нове слово значно краще. Тобто дітям не знадобились асоціації з добре вивченими предметами. Більше того, дослідники вважають, що важливим був фактор новизни – три нові іграшки сприймались краще, ніж одна в оточені «старих».
Результат досліду був зовсім протилежним до очікуваного і несподіваними. Можливо, ця інформація змінить уявлення про можливості розумового розвитку дітей. Раніше вважалося, що для створення нових лексичних знань потрібен надійний базис вивчених слів-об’єктів. Але одна лише новизна зробила більше для кращого запам’ятовування слів. Хоча невідома тривалість такого ефекту: діти чують щодня тисячі нових слів, але запам’ятовують за день лише кілька. Також цікава кореляція результатів такого експерименту з розумовими здібностями дорослої людини. Невже за вивчення нових слів у мозку дорослих і дітей відповідають різні відділи мозку? Усі ці запитання ще чекають своїх відповідей і дослідників.