Істотно зменшився інкубаційний період COVID-19

COVID-19 «прославився» тривалим інкубаційним періодом від самого свого відкриття. Люди, які контактували із першими хворим на коронавірус, по кілька тижнів перебували на карантині в очікуванні проявлення симптомів. Сьогодні ці рекомендації інакші, пише smartmama Чим це викликано і чому інкубаційний період цієї інфекції зменшився,  розглянемо на прикладі нових досліджень.

Як змінювався вірус?

Інкубаційний період – це час від зараження до появи симптомів інфекції. Лікарям ця інформація потрібна, щоб визначити час карантину для потенційно заражених людей. COVID-19 – це  вірус, що швидко мутує, тому кожен новий штам фактично має свій інкубаційний період.

Одне із досліджень 2023 року показує різницю інкубаційних періодів порівняно з історичним штамом (4,61 дня): для «Альфа» – це 4,96 дня; «Бета» і «Гама» – 5,18; «Дельта» – 4,43; «Омікрон» – 3,61. Отже, у хворих із «Омікроном» інкубаційний період є найменшим і, очевидно, що всього за кілька років він зменшився на один день.

Є ще певні нюанси, виявлені в цьому дослідженні. Наприклад, інкубаційний період був тривалішим у літніх людей. Так, у пацієнтів, старших 70 років, час до появи симптомів збільшувався на 0,4 дня, порівняно з молодими людьми (18-29 років).

Однак інкубаційний період продовжує зменшуватись. Це продемонстровано в іншому дослідженні, де порівнюються підвиди «Омікрону». Так, «Омікрон» BA.1 має інкубаційний період 3,49 дня, підвид BA.5 – 2,37 дня.

Самоізоляція після «Омікрону»

Загалом скорочення інкубаційного періоду призводить до того, що епідемії поширюються швидше, з вищим піком захворюваності. Також такі епідемії важче контролювати.

Отже, люди, які сьогодні заражаються COVID-19, можуть передавати його за 2-3 дні до появи симптомів і лишаються найбільш заразними 1-2 дні після їх появи. Це визначає рекомендації щодо самоізоляції після контакту із носієм вірусу і появи симптомів.

На початку пандемії COVID-19 (після того, як інкубаційний період було визначено) медики рекомендували самоізоляцію протягом 7-10 днів. Сьогодні термін карантину можна визначити, виходячи із інкубаційного періоду «Омікрону» (3-4 дні).

Хоча слід враховувати, що цей час є приблизним і залежить від кількості вірусу, що потрапила в організм (чим більше – тим коротший цей час). У однієї людини зараження проявиться уже через два дні, в іншої – через п’ять. Також уже після появи симптомів хворий має уникати контактів, щоб не допустити поширення інфекції.

Що означає зменшення часу?

Чому, власне, інкубаційний період стає коротшим? Найбільш очевидна причина – «Омікрон» є утричі заразнішим за попередні штами. Тобто вірус став швидше розмножуватись в організмі. Інша причина полягає у тому, що за чотири роки коронавірусом перехворіла більшість людей. Крім того, мільйони людей вакцинувались. Отже, імунна система «познайомилась» із новою загрозою. Тому тепер організм швидше розпізнає вірус і активує захисні механізми.

Але вчені також вважають, що буде межа, якої інкубаційний період COVID-19, можливо, вже досяг. Річ у тім, що між підвидами «Омікрону» немає статистично значущої різниці. SARS-CoV-2, проникаючи в організм, має створити мільйони своїх копій. Проте цей вірус має довгий геном, на копіювання якого потрібен час. А інкубаційний період терміном у три дні – це вже досить швидко, навіть порівняно з іншими ГРВІ.

Імунна система – це той чинник, що може стати вирішальним для швидшого розпізнавання вірусу й реагування на нього. Саме тому, як тільки з’являються перші симптоми (або є висока вірогідність зараження), слід  одразу звертатися до лікаря. Він може призначити противірусне лікування аби не допустити ускладнень захворювань. Для дітей це може бути рослинний сироп Флавовір. Флавоноїди, що входять до складу сиропу  продемонстрували противірусну активність не тільки щодо «звичних» вірусів, які викликають гострі респіраторні захворювання та грип, а й пригнічення реплікації вірусу SARS-CoV-2, що є причиною COVID-19.

COVID-19 і грип мають схожу клінічну картину, у обох випадках розвивається респіраторне захворювання, що може мати як легкий перебіг, так і важку форму і навіть призвести до летальних випадків.

Вплив Флавовіру на специфічні ферменти вірусів дає змогу призупиняти їх внутрішньоклітинне розмноження. Завдяки цьому зменшується вірусне навантаження на організм дитини, що сприяє полегшенню перебігу захворювання та зниженню ймовірності розвитку  ускладнень.  Важливо не втрачати час на самодіагностику і самолікування, а звертатися за медичною допомогою. Вчасно призначене противірусне лікування може захистити від небажаних наслідків захворювання.