Кардіоваскулярні ризики – лідери в структурі захворюваності та смертності не тільки в нашій країні, але й у всьому світі. В останні роки в патогенезі формування серцево-судинної патології ураження судинної стінки, зокрема ураження ендотелію і його дисфункція, розглядається як ініціюючий фактор.
Причини виникнення дисфункції епітелію дуже різноманітні. Зокрема це інфекційні захворювання, спричинені ендотеліотропними збудниками, наприклад, вірусами грипу. Крім здатності вражати епітелій дихальних шляхів і розмножуватися в ньому, при важкому перебігу захворювання цей вірус проникає в кров (вірусемія) і пошкоджує вистілку судин – ендотелій.
Сьогодні ендотелій розглядається в якості активної метаболічної системи, яка бере участь в регуляції багатьох життєво важливих параметрів: починаючи від судинного тонусу, гемостазу, проникності судинної стінки і закінчуючи модуляцією запальних процесів. У реалізації зазначених ефектів важливе значення мають біологічно активні молекули, зокрема, ендотелін-1 та оксид азоту і безліч інших чинників. Порушення їх співвідношення і визначають як ендотеліальну дисфункцію.
Читайте також: Грип та хронічні захворювання: коли імунітет не рятує
Важливо відзначити, що ендотелін-1 в нормі практично не утворюється, а підвищення його рівня при ендотеліальній дисфункції пов’язують зі стимуляцією ендотелію у відповідь на ішемію, гіпоксію, стрес, тривалу гіперактивацію ренін-ангіотензин-альдостеронової системи при багатьох кардіоваскулярних захворюваннях, наприклад, артеріальній гіпертензії. Синтез ендотеліну-1 також зростає під впливом прозапальних цитокінів (інтерлейкіну-1бета і -8, туморнекротичного фактора), що спостерігається при запальних процесах та інфекційних захворюваннях, в тому числі й при грипі. Саме зі зростанням рівня ендотеліну-1, який володіє потужним вазоконстрикторним ефектом, і пов’язують зміни судинно-тромбоцитарного гемостазу.
Однак при грипі підвищується не тільки секреція ендотеліну-1, також зростає утворення нітритів, які проявляють антагоністичні властивості по відношенню до ендотеліну-1 і надають вазодилатаційний ефект. Однак такого протективного підвищення синтезу вазодилатуючих молекул виявляється недостатньо, щоб нівелювати негативний системний вплив ендотеліну-1.
У патогенезі ендотеліальної дисфункції величезне значення має оксидативний стрес, який також виникає на фоні інфекційних захворювань.
Підвищення утворення оксиду азоту – це певний захисний біологічний ефект, що сприяє елімінації збудника захворювання. Однак його надмірне утворення, навпаки, чинить шкідливу дію.
Токсичні властивості оксиду азоту пов’язані з його реакцією з супероксид-аніоном – активною формою молекули кисню, дія якої згубна для клітинних структур людського організму. Його ефекти пов’язані з пошкодженням клітинних мембран, а взаємодія з ДНК, пептидами та ліпопротеїнами закінчується їх окислювальним руйнуванням, призводячи до клітинного апоптозу.
Надлишок оксиду азоту призводить також до формування гемодинамічних і гемостазіологічних змін, які супроводжують тяжкий перебіг захворювання на грип. Зокрема підвищується проникність судинної стінки, розвиваються мікроциркуляторні розлади. Клінічно це проявляється підвищеною кровоточивістю: у хворих виникають носові кровотечі, з’являється геморагічний висип на шкірі, можливі крововиливи у внутрішні органи. Зниження судинного тонусу призводить до венозного застою у внутрішніх органах, посилює мікроциркуляторні порушення і зумовлює діапедезні крововиливи. У подальшому виникає тромбоз судин.
Читайте також: Грип і гіпертонія: небезпечна співдружність
Ендотеліальна дисфункція потенціює зрушення в гемостазі в сторону підвищення тромбоутворення, підвищуючи ризик ішемічних подій. Це також пояснюється формуванням нестабільності атеросклеротичних бляшок і підвищенням ризику атеротромбозу.
Крім опосередкованого впливу на ендотелій, вірус грипу чинить прямий ендотеліотропний вплив, що обумовлено його здатністю до реплікації в клітинах ендотеліальної вистилки. Показано, що вже через півгодини після інфікування вірус грипу активує внутрішньоклітинну каспазу-3 – фермент, який ініціює клітинний апоптоз, а також викликає загибель ендотеліоцитів по некротичному шляху. Крім того, вірус грипу пригнічує метаболізм ендотеліоцитів, що відображається в зміні активності внутрішньоклітинних дегідрогеназ як маркера даного процесу.
Таким чином, захворювання на грип призводить до безпосереднього ураження ендотелію вірусом грипу, викликаючи загибель клітин, а також запускає або посилює ендотеліальну дисфункцію, провокуючи або потенціюючи серцево-судинну патологію.
Які ризики для хворих з кардіоваскулярною патологією несе захворювання на грип?
Є дані, які вказують на те, що, грип може стати пусковим фактором розвитку серцево-судинної патології, що стає очевидним з наведеного вище короткого огляду ендотеліальної дисфункції. У пацієнтів з уже наявними серцево-судинними захворюваннями грип може перебігати важче, збільшується частота розвитку ускладнень аж до летальних випадків. Показник смертності хворих з серцево-судинними захворюваннями в період епідемій зростає в 52 рази, а ризик летального результату зберігається протягом усього періоду реконвалесценції. Так, ризик розвитку гострого інфаркту міокарда та інсульту на фоні грипу підвищується більш ніж в 4 рази, при цьому найвищий ризик їх виникнення визначається в перші 3 дні грипозної інфекції.
Про що потрібно пам’ятати при лікуванні грипу у пацієнтів із серцево-судинною патологією?
Відомо, що пацієнти з серцево-судинними захворюваннями відносяться до групи ризику з важкого перебігу грипу та загрозливих для життя ускладнень. Їм показано якомога більш раннє призначення протигрипозних препаратів-інгібіторів нейрамінідази, що узгоджується з вимогами сучасних міжнародних настанов з лікування грипу. Саме безпосередній вплив на вірус грипу і пригнічення його реплікації в уражених клітинах як дихальних шляхів, так і ендотелію, дозволить не тільки загальмувати його активність і знизити спричинений ним запальний процес, але й зменшити негативний вплив на функцію ендотелію та мінімізувати ступінь ендотеліальної дисфункції.
Читайте також: Риновірусна інфекція у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування
Призначення противірусних препаратів з діючою речовиною протефлазід, здатних крім блокування нейрамінідази пригнічувати ще один ключовий фермент, що безпосередньо бере участь у реплікації вірусу – РНК-полімеразу, дозволяє посилити противірусний ефект і запобігти розвитку негативних наслідків інфікування вірусом грипу.
Таким чином, ураження судинного ендотелію при грипі є ще одним фактором ризику численних ускладнень і важких наслідків перенесеного захворювання. Крім того, ендотелій є перехрестям патогенетичних шляхів, на якому стикаються відразу кілька різних захворювань, взаємно обтяжуючи і взаємно погіршуючи перебіг і прогноз. Одними з таких хвороб є серцево-судинна патологія та грип.
Анатолій Чумак, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лікар-імунолог