Вакцинопрофілактика проти COVID-19 в Україні: очікування та реалії

Наприкінці лютого Україна приєдналася до всесвітньої кампанії з вакцинації проти COVID-19. Наразі проводиться щеплення найбільш вразливих верств наших співвітчизників, в тому числі  й медичних працівників. Про те, які завдання стоять перед вакцинопрофілактикою, як вони досягаються та чи є ризики – розповів MedOboz  доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національного університету охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика Олександр Костянтинович Дуда.

– Олександре Костянтиновичу, як Ви оцінюєте кампанію з вакцинації проти COVID-19 в Україні. Наскільки вона відповідає вимогам сьогодення?

 На сьогоднішній день альтернативи вакцинації не існує. Взірцем ефективної вакцинопрофілактики вважається Ізраїль, де щеплення проти COVID-19 активно проводиться від початку цього року, і на сьогоднішній день більша половина населення вже отримала другу дозу вакцини. Чому йдеться саме про Ізраїль? Тому що основною метою вакцинопрофілактики, насамперед, є припинення розповсюдження коронавірусу. Чим у найбільш стислі терміни проводиться вакцинація і чим більше за цей час охоплено людей, тим краще, тому що у такий спосіб ми перериваємо можливість вірусного поширення. Саме таким сьогодні має бути алгоритм проведення щеплення проти COVID-19. І саме тому тієї кількості людей, яких щодня щеплюють в Україні, недостатньо, щоб перервати розповсюдження вірусу і зупинити зараження населення. А значить, захворюваність буде збільшуватися, що ми зараз і спостерігаємо. Це стосується не лише нашої країни: у сусідів справи не кращі, зокрема, зростає захворюваність на COVID-19 у Польщі та Чехії.

– Які категорії населення найбільш вразливі до COVID-19 і тому підлягають першочерговому щепленню?

 Група ризику номер один – це медичні працівники, які перебувають у безпосередньому контакті з хворими на COVID-19. Це не тільки лікарі, але й медичні сестри, санітарки – усі, чия професійна діяльність пов’язана з ризиком контакту з COVID-19. Крім того, до найбільш вразливих відносяться також соціальні працівники, вчителі, військовослужбовці, поліція, мешканці будинків для людей похилого віку та інтернатів, тобто виходить досить широке коло людей.

Друга категорія – це хворі з хронічними захворюваннями, включаючи онкопатологію, системні захворювання та інші. Їх теж бажано якомога швидше забезпечити щепленням проти COVID-19.

Читайте також: Імунолог розповіла, коли організм дитини найбільш уразливий ГРВІ та потребує підтримки

Не варто забувати і про тих, хто перехворів на COVID-19, але не має достатнього для захисту титру антитіл, отже ймовірність захворіти повторно у них висока, тому вони є кандидатами на проведення щеплення.

Сьогодні весь світ, Ізраїль у тому числі, розглядають можливість вакцинувати дітей, оскільки вони переносять захворювання переважно в легкій формі, однак являються основними розповсюджувачами вірусу.

– Отже, головним завданням вакцинації є вироблення в організмі людини захисних антитіл. А з якими ризиками може стикнутися людина в період формування імунного захисту?

 Дійсно, наразі процес вакцинопрофілактики відбувається у два етапи. Після введення першої дози вакцини відбувається зниження дієздатності імунної системи (за певний час вона повертається до вихідного рівня), а друга доза дає можливість виробити антитіла у високих захисних титрах, щоб підтримувати нормальний стан імунної системи. Якраз між першим і другим етапом введення вакцини, що становить декілька тижнів, організм людини може бути більш сприйнятливим до дії інфекційних чинників.

Читайте також: Два в одному: коронавірус і грип «працюють» у парі

Що можна зробити в такій ситуації? В нашій країні існують протоколи з профілактики інфекційної захворюваності, які містять відповідні рекомендації, а також є лікарські засоби, що дозволені для застосування з профілактичною метою для зниження ризику розвитку вірусних захворювань. Зокрема, вітчизняний лікарський засіб з діючою речовиною протефлазід, який використовується нашими медичними працівниками для захисту від ГРВІ, в тому числі й від COVID-19, по всій Україні, включаючи тих, хто працює безпосередньо з такими хворими. На сьогоднішній день ми володіємо даними, які показали, що використання засобу з діючою речовиною протефлазід знижує захворюваність серед медичних працівників у в 2–2,5 рази. Якщо медичний працівник захворів на COVID-19, то на тлі лікування препаратом з діючою речовиною протефлазід суттєво зменшувалася тривалість захворювання порівняно з тими, хто не приймав цей засіб.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Тому, вказаний препарат можна рекомендувати для застосування з профілактичною метою для збереження нормального імунного статусу тим, кому проводиться вакцинація проти COVID-19.

Крім того, зазначений препарат можна використовувати і при субклінічних формах захворювання на COVID-19. Про що йдеться? Субклінічна форма захворювання виникає у людини, яка побувала в контакті з хворим, наприклад, на робочому місці або вдома хтось захворів. Прояви при субклінічному перебігу COVID-19 можуть бути відсутні, тоді як ПЛР-дослідження показує наявність вірусу в організмі людини, а значить вона становить небезпеку для оточуючих. Така форма захворювання доволі часто виникає у дітей та підлітків, її ще називають безсимптомною.

– Наскільки наші медичні працівники сьогодні захищені від COVID-19?

 На сьогоднішній день це вкрай актуальне питання, оскільки навантаження на лікарів дуже високе. І йдеться не лише про фізичну, а й про психоемоційну напругу. Наразі понад 60 тисяч медичних працівників в Україні перехворіли на COVID-19. Тому дуже важливо забезпечити максимально повний захист і це цілком реально зробити за допомогою лікарського засобу з діючою речовиною протефлазід.

Читайте також: Суперрозповсюджувачі коронавірусу: хто вони і чому небезпечні?

Наостанок хотілося б наголосити, що наші здобутки, на жаль, часто залишаються недооціненими. Ми сприймаємо закордонні ліки як більш ефективні, а до власних розробок ставимося зі зневагою. Однак, нам справді є чим пишатися і чим дієво протистояти вірусному агресору.

Джерело