Відчуття тривоги, так само, як і стрес, є частиною реакції «бий або біжи», що має вберегти людину від небезпеки. Але як і стрес, якщо це відчуття не минає швидко, напруження не полишає організм. Фактично стрес – це реакція організму на загрозу, натомість тривога – це реакція організму на стрес.
Під час війни більшість людей зіткнулися із такими формами тривоги, як генералізований тривожний розлад, панічний і посттравматичний стресовий розлади. Панічний розлад – це панічні напади або кількахвилинні неочікувані епізоди тривоги високої інтенсивності. Генералізований тривожний розлад триває довго й виражається у занепокоєнні з багатьох причин (сирени, зникнення електроенергії та газопостачання, переживання про здоров’я і смерть близьких людей). Посттравматичний стресовий розлад характеризується повторюваними спогадами про травматичну подію.
Усі відчуття тривоги об’єднує те, що на відміну від швидкої стресової реакції на певну загрозу, людина найчастіше не може пояснити, що саме є причиною її занепокоєння. Але важливо навчитися розпізнавати прояви тривоги та не допускати їх.
Загалом тривога проявляється так:
– відчуття постійного страху, очікування біди, занепокоєння, роздратування, неможливість концентруватися, розслабитися та заснути;
– пришвидшене серцебиття і часте дихання, пітливість, тремтіння м’язів, спазм щелепи;
– проблеми з апетитом, травленням, діарея або закреп;
– головний біль, біль у животі.
Дратівливість як симптом
Поширеною емоцією, яку відчувають люди під час тривоги, є сильне роздратування. Але не слід пригнічувати таку емоцію або вважати її «поганою». Можна навпаки озвучити свої думки в цей період і дозволити собі «прожити» роздратування, навіть якщо не вдається визначити причину його виникнення.
Відчуття посиленої дратівливості найчастіше є наслідком стресу, ізоляції, депресії та тривоги. Але не треба забувати, що саме роздратування може свідчити й про конкретне фізичне захворювання. Наприклад, у дітей роздратування може бути симптомом бактеріальної чи вірусної інфекції. Викликає дратівливість будь-який біль або таке поширене захворювання, як діабет.
Читайте ще:Чи достатньо двох хвилин для чищення зубів
Читайте ще:Чи достатньо двох хвилин для чищення зубів
У людей із діабетом або навіть просто з підвищеним рівнем цукру може початися тимчасова гіпоглікемія, якщо вони будуть голодними. Гіпоглікемія має такі симптоми: часте серцебиття, тремтіння, роздратування, нервозність, труднощі з концентрацією уваги, підвищена пітливість, головний біль і запаморочення. Фактично половина з них характерна для стану тривоги.
Тому не слід виключати, що симптоми порушення психічного здоров’я можуть одночасно вказувати на цілком конкретні проблеми здоров’я фізичного, що потребують негайної уваги.
Стратегії боротьби із тривогою і дратівливістю:
- Дихальні вправи, зокрема діафрагмальне дихання, коли груди лишаються нерухомими, а живіт – розширюється. Цю техніку можна досконало освоїти та виконувати як декілька разів на день, так і під час панічних нападів.
- Візуалізація для «перенесення» у комфортне місце. Можна зосередитись на картинці, що є максимально приємною, наприклад, пляжу, галявини або лісу.
- Практика повільних вправ, що поєднують техніки дихання і фізичні заняття, наприклад, це може бути йога або тай-чи.
- Вживання заспокійливих засобів на основі рослинних компонентів, що не призводять до звикання. Наприклад, заспокійливий ефект має засіб на основі екстракту валеріани, пустирника та глоду ВІТАСЕД. Такі компоненти сприяють зниженню збудливості нервової системи під час підвищених нервових навантажень, стресу та емоційних розладів. Завдяки екстракту глоду нормалізується робота серцево-судинної системи, а валеріана та пустирник полегшують засинання і поглиблюють сон.
- Обмеження вживання напоїв, що впливають на організм, аналогічним тривожним станам чином – підвищуючи серцебиття і тиск. Тобто слід вживати менше алкоголю, кави та енергетиків.
- Проговорення найбільш тривожних думок вголос. Можна запитувати себе: «Що є найгіршого в цій ситуації?». Можна записати всі думки, що турбують чи дратують у момент тривоги, а можливо навіть створити список найгіршого розвитку подій і в подальшому придумати вихід із кожної ситуації.
- Визнання існування проблеми з психічним здоров’ям і звернення до відповідного спеціаліста за допомогою. Також потрібно виключити інші проблеми зі здоров’ям разом із сімейним лікарем.