Теплий (гарячий) компрес являє собою багатошарову пов’язку з тканини.
Компреси бувають:
- Вологі: тобто просочені рідиною (ефірною олією, лікувальним препаратом, спиртом або настоянкою, жирами).
- Сухі (прикладається нагріта тканина, мішечки з теплою сіллю, крупами тощо).
- Багаторазові (компреси на гелевій основі, можна використовувати як для прогрівання, так і для охолодження).
Компреси накладають на різні ділянки тіла, залежно від мети та локалізації проблеми. Тепло, яке виділяє компрес, посилює кровообіг. Прилив крові забезпечує пришвидшення обмінних процесів та розширення судин. Це чинить серед іншого болезаспокійливу дію, приємний розслаблюючий та тепловий ефект.
У випадках захворювання респіраторними хворобами зігріваючі місцеві компреси – це те, що треба. Але перед тим, як ставити компрес, варто впевнитися, що процедура дійсно допоможе, а не зашкодить, і проконсультуватися з лікарем.
Коли ставлять компреси? При…
- Отитах. Прогріти вухо можна, але: за призначенням лікаря, якщо відсутній гній, біль має невралгічну природу (тобто у вусі немає запального процесу). Слід пам’ятати, що компрес виконує не лікувальну, а реабілітаційну роль. Теплові процедури для вуха проводять з обережністю за допомогою вологої та сухої лікувальних пов’язок.
- Ларингітах та фарингітах. Зігрівальний компрес на шиї полегшить біль – не принципово буде це біль у горлі чи запалення голосових зв’язок. У комплексі з іншими засобами компрес швидко подіє, стимулюючи кровообіг у місці накладення. Але не можна накладати компрес у випадку наявних гнійних запалень, наприклад, при паратонзиліті.
- Бронхіті. Теплий компрес накладають на грудну клітину, уникаючи області серця, або на спину (під лопатки, уникати зони хребта). І після того, як минув гострий період хвороби. Це допоможе зняти спазм бронхів і полегшить виділення мокротиння.
- Тонзиліті. Компрес використовується у комплексі з іншими процедурами. Його накладають на шию, залишаючи відкритою ділянку щитоподібної залози. Це зніме набряк та усуне запалення. Не можна накладати компрес у випадку гнійної ангіни.
Основні правила накладання компресів
Накладання компресу не вимагає особливих знань і навичок. Головне – обережність та акуратність, щоб не зашкодити (як мінімум не зробити опік). Отже:
- Компрес накладається на чисту і суху шкіру. Він має щільно прилягати, але водночас не обмежувати рухи і не перетискати шкіру, щоб не порушити роботу кровоносних судин.
- Якщо тепловий компрес призначений для вуха, то хворий вухом лягає на компрес.
- Коли компрес кладуть на шию – уникають ділянки щитоподібної залози.
- Компрес має «працювати» від 30 хвилин до декількох годин (залежно від віку хворого, виду компресу та ділянки накладання).
- Компреси на спиртовій основі дітям не ставлять взагалі (алкоголь через шкіру всмоктується і може викликати інтоксикацію. Краще прогрівати гелевими компресами або на екстрактах рослин). Дорослим не варто ставити компрес на чистому спирті – краще розвести з водою, щоб уникнути опіків та подразнення шкіри.
- Після зняття компресу ділянку м’яко протирають, за потреби змащують зволожуючим кремом та накривають сухою тканиною для збереження тепла.
Протипоказання до компресів:
- Дітям до року.
- Висока температура.
- Порушена цілісність шкіри (гнійні захворювання, відкриті рани, пошкодження чи алергічні висипання).
- Серцево-судинні та ендокринні захворювання.
- Патології крові.
- Тромбози.
- Вагітність.
Отже, компрес може ефективно допомогти: прогріє потрібну ділянку та усуне неприємні симптоми ГРВІ. Компрес добре працює не сам собою, а в комплексі з іншими засобами терапії, а саме:
- Забезпечення спокою організму.
- Прийом противірусних препаратів на природній основі (це джерело флавоноїдів – природні сполуки, що пригнічують розмноження вірусів).
- Збиття високої (38, 0С) температури жарознижувальним препаратом.
- Підтримування зволоженості: рясне пиття, промивання носа сольовим розчином та слідкування за вологістю повітря у приміщенні.
- Усунення болю в горлі за допомогою льодяників, теплих напоїв та компресів.
- Все інше – тільки за призначенням лікаря.