Домашнє лікування: як запобігти помилкам?

Вживання неправильних ліків

Самопризначення ліків або за рекомендацією родичів – найпоширеніша помилка домашнього лікування. Як мінімум – це неефективно, а максимум – небезпечно. Той самий препарат може по-різному діяти на кожного окремого пацієнта. Крім того, сильний вплив має реклама: якщо заболить горло, то в аптеці купується не дієвий препарат, а той, що «засів» у голові. Також завжди існує ймовірність неправильного самодіагнозу, а, отже, і вибору лікувальних засобів. Є ризик нашкодити здоров’ю дитини, даючи їй одночасно декілька препаратів – вони можуть або пройти транзитом по організму, або виявитися несумісними і спричинити усі неприємні наслідки. До того ж, є препарати, що не призначені для дітей. Навіть у мінімальному дозуванні. Оскільки дитячі організми ще повністю не сформовані та мають свої особливості, малечі категорично заборонено  давати медикаменти, призначені для дорослих.

Дозування

Кожен препарат (таблетка, капсула, сироп) містить у собі певну концентрацію діючої речовини. Причому в одного й того самого препарату вона може різнитися залежно від форми: пігулки це чи сироп. Як подіють ліки залежить від того, скільки діючої речовини потрапить до організму. Адже як кажуть: все є отрута, все є ліки, те й інше визначає доза. Якщо не дотримуватися дозування, то або не буде ефекту, або можуть з’явитися побічні симптоми (наприклад, передозування парацетамолом викликає небезпечний стан для печінки). У ліках, призначених для дітей, зазвичай дозування вираховується за віком або вагою (наприклад, у жарознижувальних препаратах). Рідше – за наявністю хвороб, стану внутрішніх органів і загального здоров’я. Тому краще перепитати у лікаря, аніж самостійно зменшувати чи збільшувати дозу.

Читайте ще: Вірус в гостях: як не наражати на небезпеку оточуючих і швидше одужати

Концентрація

 Той самий препарат одного виробника може випускатися в однаковій формі, але при цьому мати різну концентрацію – тобто кількість діючої речовини в дозі. Про це зазвичай виробники повідомляють у назві ліків, однак не всі звертають на це увагу. Про збільшену концентрацію ліків свідчать додані  до назви препарату слова: «форте», «про», «плюс», «лонг», «екстра». Тобто це означає, що такі ліки подіють швидше, довше, більше, сильніше, дозування і частота прийому будуть меншими, ніж аналог. Ось і вся відмінність. Іноді допоміжні уточнення до основної назви препарату навпаки свідчать про меншу концентрацію діючої речовини. Такі зазвичай призначають для дітей. Наприклад, добре відомий сироп для підтримки імунної системи і захисту від вірусів для дітей має уточнення «Лайт», а його аналог для дорослих – «Про». Різниця у концентрації діючої речовини та смаку (для дітей він більш приємний).

Тривалість прийому

Від нього залежить лікувальний ефект. Якщо накопичення лікарської речовини буде малим, то ліки не допоможуть організму впоратися з недугою. Зокрема, якщо не пропити повний курс противірусного препарату, то його дія буде слабкою і це дасть змогу патогену успішно розмножуватися та атакувати організм. У результаті дитина довго хворітиме на ГРВІ чи грип. Курсами також п’ють ліки для профілактики – вони мають накопичувальний ефект й успішно працюють. Є інший бік, коли прийом препарату затягують. Часто так буває з тривалим використанням деяких назальних спреїв – судинозвужувальні препарати викликають звикання і потребують збільшення дозування. Виходить замкнене коло: чим більше користуватися спреєм – тим більше закладатиме носа. Крім того, нераціональне вживання ліків викликає звикання – їхня дія стає неефективною, і тоді хворобу важче вилікувати.

Читайте ще: Стрес, війна і віруси: чи будуть українці хворіти сильніше цього епідсезону 

Частота прийому

 Пропуск вживання медикаментів або навпаки, нерівномірні інтервали прийому, негативно впливають на процес лікування. Це знижує або підвищує концентрацію ліків у крові. Ще одне помилкове твердження – збільшення частоти прийому лікарських засобів прискорить одужання. Ні, це викличе передозування і неприємні побічні ефекти. Адже частота прийому для всіх різна і розраховується індивідуально. Тому якщо призначено прийом тричі на добу, то потрібно приймати ліки рівномірно протягом дня, а не три пігулки за раз. Плюс є певні лікарські препарати, прийом яких неможна припиняти різко, їх дозу поступово зменшують.

Поєднання з їжею

Деякі ліки потрібно приймати до (за 30 хвилин), після (протягом 30–60 хвилин) або під час їжі. Цих рекомендацій варто дотримуватися тому, що є ліки, які подразнюють слизову шлунку, нормалізують травлення або мають уникати дії шлункового соку. Якщо не дотримуватися цих рекомендацій, то в організм потрапить менше діючої речовини. Також іноді не рекомендується поєднувати ліки з деякими видами продуктів або напоями. Наприклад:

• дію аспірину та певних антибіотиків повністю інактивує молоко. Поєднання аспірину та цитрусового соку викликає подразнення шлунку;
• антидепресанти не поєднують з продуктами, що містять тирамін (шоколад, кава, сири, боби, банани, авокадо, пиво, червоне вино, копченості);
• грейпфрут посилює дію багатьох препаратів (імунодепресантів, деяких антибіотиків, віагри, протипухлинних та протигіпертонічних засобів);
• чаєм і кавою не запивають препарати із седативною дією та оральні контрацептиви;
• газовані напої та фруктові соки у комбінації з багатьма ліками послаблюють дію препаратів та знижують кислотність шлунку.

Отже, щоб не нашкодити здоров’ю дитини, лікувати її потрібно з розумом. А це доволі просто: уважно читати інструкцію препарату і дотримуватися її (або рекомендацій лікаря). Ніколи не займатися самолікуванням, бо це дійсно небезпечно.