Грип та імунітет: як впливає реакція імунної системи на перебіг і наслідки захворювання

В останнє десятиліття велика увага приділяється імунопатогенезу інфекційних захворювань, а саме вплив механізмів імунного захисту не тільки на прогноз захворювання – одужання, формування ускладнень або летальний результат, але й участь у формуванні певних симптомів і синдромів у період захворювання.

Стосовно грипозної інфекції: швидкість появи і вираженість її проявів залежать не тільки від вірулентності вірусу грипу, а й від активності імунних факторів, які запускають систему захисно-пристосувальних реакцій для обмеження поширення, блокування внутрішньоклітинної реплікації вірусу грипу та його повної елімінації з організму людини.

Основні типи реакції імунної системи та їх характеристики

На даний час виділяють три типи реагування імунної системи на потрапляння в організм людини респіраторного патогена: гіперергічна, нормергічна та гіпоергічна.

Гіперергічна реакція імунної системи при грипі відповідальна за блискавичний характер перебігу захворювання та розвиток таких важких станів, як шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдром), гострий респіраторний дистрес-синдром (ГРДС), що супроводжується високими показниками летальності. При цьому спостерігаються порушення контролю імунної відповіді при зниженому інтерфероногенезі.

Читайте також: Тяжкість грипу та ГРВІ залежить від маси тіла

Нормергічна реакція імунної системи супроводжується легким або середньотяжким перебігом захворювання, яке завершується одужанням. Одним із важливих показників цього типу реагування є зниження до рівня норми на етапі реконвалесценції підвищеного в гострому періоді вірусного захворювання інтерферону-альфа.

Гіпоергічна реакція часто супроводжується розвитком бактеріальних ускладнень. В основі її розвитку лежить значно знижений інтерфероногенез, а також зменшені показники фагоцитозу.

Основні етапи імунної відповіді на вірусну інфекцію

Тип реагування імунної реакції на вірусне вторгнення залежить від цитокінів, не тільки від їх рівнів, а й від того, наскільки швидко вони включаються в імунну відповідь. Добре відомо, що відповідна реакція людського організму на впровадження інфекційного агента проходить декілька стадій з послідовним включенням реакцій клітинного і гуморального імунітету. Роль ініціаторів імунної відповіді належить респіраторним епітеліоцитам, які є мішенями для вірусу грипу. Вони запускають вроджені імунні реакції, основна роль серед яких відводиться системі інтерферонів, натуральним кілерам, моноцитам і дендритним клітинам. Центральне місце в системі противірусного захисту від вірусів ГРВІ належить системі інтерферонів, які є цитокінами, відповідальними в тому числі за запобігання повторному вірусному інфікуванню. Пізніше включаються гуморальні та клітинні реакції імунітету. Відомо, що антитіла до гемаглютиніну вірусу грипу є вірус-нейтралізуючими, а до вірусної нейрамінідази – блокують його поширення. Крім того, гуморальна імунна відповідь розвивається і на внутрішні білки вірусу грипу – NB і M2. Не менш важливу роль в противірусному захисті відіграє і секреторний імуноглобулін А (sIgA), який міститься в секретах слизових оболонок дихальних шляхів.

Як вірус грипу втручається в імунні реакції організму людини

Імунна система, залучена в боротьбу з вірусним агресором, зазнає його негативного впливу. Він проявляється утворенням вірусом різних супресорних факторів, токсичних продуктів, а також здатністю вражати імуноцити. Сьогодні добре вивчено пригнічуючий вплив вірусів грипу на вроджені імунні реакції, а саме систему інтерферонів. Основна роль в цьому належить вірусному білку NS1, який в інфікованій клітині блокує біохімічні реакції, що сприяють експресії генів інтерферонів I і III типів, а також цитокінів з опосередкованим противірусним впливом. Цей білок також пригнічує розпізнавання вірусної РНК. Інші білки вірусу грипу – PB2 і PB1 –F2, знижують синтез інтерферону-бета, а білок PA-X пригнічує експресію генів, що беруть участь в запуску клітинної імунної відповіді. Вірусний нуклеопротеїд блокує активність протеїнкінази R – найважливішого противірусного фактора, індукованого інтерферонами I і III типів.

Читайте також: Рекурентні респіраторні вірусні інфекції та імунодефіцитні стани: як не пропустити важку патологію

Таким чином, як пройде виниклий при грипі інфекційний процес і чим він завершиться, залежить від цілого комплексу чинників: вірулентності вірусу грипу і масивності інфікуючої дози, токсичності продуктів розпаду клітин, а також від типу реагування імунної системи. Очевидно, що найбільш сприятливою з точки зору прогнозу є нормергічний тип реакції, коли імунна відповідь буде адекватною і спрямованою на повну елімінацію інфекційного агента та відновлення пошкоджених тканин.

Навіщо лікарю знання про типи імунного реагування на вірусне вторгнення?

По-перше, це дозволить краще розуміти імунопатогенез грипозної інфекції, а значить прогнозувати результат захворювання у конкретного пацієнта. По-друге, припускаючи можливий розвиток клінічної ситуації при грипі, можливо планувати стратегію ведення захворювання. Якщо противірусну імунну відповідь організму людини складно підкоригувати, то цілком реально не допустити вірусного втручання в нього або мінімізувати його ризики.

Яка стратегія лікування вірусного захворювання дозволить уникнути негативного впливу вірусу грипу на імунну відповідь?

З цієї точки зору оптимальним є безпосередній вплив на вірус без втручання в імунну відповідь за допомогою прямих противірусних препаратів, які в якості мішені обирають вірусні ферменти, відповідальні за внутрішньоклітинну реплікацію вірусу грипу і поширення.

Такий багатосторонній пригнічуючий вплив на вірус грипу дозволяє більш повно заблокувати його і попередити негативну дію на імунну відповідь. Таку здатність має прямий противірусний препарат, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Його дія спрямована на ключові вірусні білки – РНК-полімеразу і нейрамінідазу.

Читайте також: Удар нижче пояса: як грип впливає на нирки

Таким чином, імунна відповідь на грипозну інфекцію – це складно влаштована система, що спрямована на позбавлення організму людини від вірусного втручання. Однак не завжди вона спрацьовує, а розлади в її роботі так само, як і негативний вплив самого вірусу грипу, підвищують ризик важкого перебігу і несприятливих наслідків захворювання.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика