Ураження нервової системи відноситься до одних з найважчих і водночас маловивчених наслідків перенесених застудних захворювань. При цьому безсумнівним лідером в ураженні нервової тканини є вірус грипу. Згідно з медичними довідниками, ураження головного мозку при грипі виникає в 0,5 – 30% випадків. Це пов’язано з великою кількістю патогенетичних механізмів, що виникають при його потраплянні в організм, які об’єднують в поняття нейротропності.
Основні механізми нейротропності вірусу грипу і виникаючі під їх впливом розлади
Насамперед, епітеліотропність вірусу грипу на даний час розглядається як одна з головних причин розвитку гіпертоксичної форми захворювання, при якій запускаються процеси внутрішньоорганних уражень, а також нервової системи. Крім того, для вірусу грипу описано токсичний вплив на судинні рецептори, розташовані в головному мозку, що дозволяє говорити про його вазотропність. При цьому на сьогоднішній день немає даних, які б підтверджували його здатність чинити прямий шкідливий вплив на нервову тканину (нейротропність), що не дозволяє розглядати його як безпосередню причину розвитку запалення в нервовій системі. Однак і тут не все так однозначно, враховуючи біологічну схожість епендими шлуночків головного мозку з епітелієм респіраторного тракту, до якого тропний вірус грипу. Тому при порушеннях гематоенцефалічного бар’єру роль вірусу грипу в первинному церебральному пошкодженні суттєво посилюється.
Читайте також: Бокавірусна інфекція в дитячому віці: що відомо про цей вірус?
Це призводить до формування при грипі численних проявів з боку нервової системи, патогенетичною основою розвитку яких є гемато- та ліквородинамічні розлади, ішемічне пошкодження нервових клітин, процеси демієлінізації та реактивного розростання нейроглії. Стосовно термінології, як саме трактувати виникаючі під впливом вірусу грипу ускладнення з боку нервової системи, думки експертів різняться: одні схиляються до того, що мова йде про токсико-геморагічний енцефаліт, в перебігу якого простежується чітка стадійність, тоді як інші схильні вважати, що при грипі має місце інфекційно-токсична енцефалопатія або енцефалітичні реакції.
Основні прояви нейротропного впливу вірусу грипу
Сюди можна віднести виникаючі на ранніх стадіях розвитку грипу явища менінгізму, які пов’язують з ліквородинамічними розладами, а також енцефалітичну реакцію – сонливість або гіперзбудливість, зміни свідомості, судоми, які відносять до неспецифічних реакцій головного мозку, що виникають у відповідь на присутність в організмі дитини інфекційного агента. Енцефалітична реакція вважається тимчасовим станом, при якому не відбувається формування стійкого неврологічного дефіциту. Її тривалість в середньому не перевищує 2 – 3 доби.
Але якщо розлади свідомості зберігаються більше 3 днів, мова йде про розвиток інфекційно-токсичної енцефалопатії, при якій виникає гостра церебральна недостатність, пов’язана з розвитком на тлі інтоксикації метаболічних, гемоциркуляторних та ліквородинамічних розладів. Порушення свідомості може досягати критичних рівнів.
Читайте також: Гострий бронхіоліт у дітей: особливості та наслідки
Можливість розвитку енцефаліту при грипі у дітей, так само як і критерії для встановлення цього діагнозу, сьогодні активно обговорюється в медичних колах. Оскільки для грипозного пошкодження тканини головного мозку необхідно підтвердження наявності самого вірусу, що не завжди очевидно, то деякі експерти висловлюють сумніви щодо його правдивості. Водночас, якщо у дитини в анамнезі є ознаки пошкодження гематоенцефалічного бар’єру (перинатальні ураження головного мозку, черепно-мозкова травма), формування енцефаліту цілком можливе. Загалом, всі експерти солідарні в тому, що в амбулаторній клінічній практиці досить складно розмежовувати всі перераховані ускладнення, які виникають з боку нервової системи при грипі.
Віддалені наслідки впливу вірусу грипу на периферичну нервову систему
Є дані про те, що респіраторні вірусні інфекції, в тому числі й грип, можуть бути тригерами розвитку у дітей синдрому Гієна-Барре – гострої запальної імунно-опосередкованої полірадикулонейропатії. В її генезі поряд з імунними порушеннями важливе значення мають процеси деміелізації, що виникають у відповідь на ішемію на тлі судинних розладів при грипі. При цьому основним симптомом у дітей є біль і слабкість в кінцівках, які частіше локалізуються в ногах. Це призводить до порушень ходи, дитина починає кульгати, стикається з труднощами при спуску або підйомі сходами, у малюків до року порушується повзання, вони не можуть самостійно перевернутися і сісти. При тяжкому перебігу синдрому Гієна-Барре у дітей частіше розвивається нижній парапарез, його частота сягає 77%, тоді як тетрапарез виявляється лише в 23% випадків. Виникаючі парези є симетричними. Також можлива поява на початкових етапах захворювання симптомів ураження краніальних нервів, частота яких досягає 23%. Це бульбарний синдром, який проявляється поперхуванням під час їжі і парезом м’якого піднебіння, а також парезом VII пари черепно-мозкових нервів.
Якою може бути лікувальна стратегія для запобігання розвитку ускладнень з боку нервової системи при грипі?
Очевидно, що діагностика перерахованих вище можливих ускладнень грипу з боку нервової системи вимагає величезних зусиль і часових витрат з боку лікаря. Встановлення взаємозв’язку між грипом і неврологічними розладами – складна і не завжди вирішувана на амбулаторному етапі ситуація. З іншого боку, в силах лікаря за умови своєчасного звернення хворої на грип дитини за медичною допомогою, запобігти розвитку багатьох із вищевказаних ускладнень, особливо якщо у маленького пацієнта в анамнезі є симптоми патології нервової системи.
Читайте також: Середні отити при ГРВІ у дітей: що краще – антибіотики чи тактика очікування?
У зв’язку з цим раннє призначення етіотропної терапії прямими противірусними препаратами, наприклад сиропом Флавовір (що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід), є виправданим. З огляду на здатність Флавовіра пригнічувати ключові ферменти вірусів ГРВІ, наприклад, ДНК-або РНК-полімерази, які беруть участь в процесах внутрішньоклітинної реплікації вірусів, а також нейрамінідазу вірусу грипу, що забезпечує поширення вірусу грипу в організмі, раннє призначення сиропу Флавовір дозволяє знизити вірусне навантаження на дитячий організм і зменшити ступінь агресивного вірусного впливу на нервову тканину.
Таким чином, ускладнення з боку нервової системи при грипі – складна, недостатньо вивчена, але дуже серйозна проблема, яку доводиться вирішувати клініцисту в своїй повсякденній практиці. Але яким би високовірулентним не був вірус, якщо вчасно почати етіотропну противірусну терапію, є шанс захистити дитину від негативного вірусного впливу на нервову тканину.
Вікторія Талько, д.м.н, професор, директор Інституту експериментальної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ; експерт з питань імунології, вірусології, і радіобіології