Бокавірусна інфекція в дитячому віці: що відомо про цей вірус?

Сімейство вірусів ГРВІ сьогодні налічує близько 200 типів. Однак серед гострих респіраторних захворювань, які вони спричиняють у дітей, лише в 70% випадків вдається розшифрувати причину, етіологія інших 30% залишається поки невідомою. І цьому є пояснення: періодично з’являються повідомлення про невідомі раніше віруси ГРВІ, які не можна назвати новими для людства. Виявляється, що у більшості людей до них є антитіла, а значить, зустріч з ними колись уже відбулася. Це наводить на думку, що ще багато вірусів чекають свого часу, коли й про них заговорять.

Одним з таких патогенів є відкритий в 2005 році в Швеції вірус, який був отриманий з носоглоткових аспіратів хворих на ГРВІ дітей раннього віку. Його назвали бокавірус (Human Bocavirus, HBoV) і віднесли до сімейства Parvoviridae. Лікарям це вірусне сімейство добре відоме через парвовірус людини В19, який входить до його складу, має тератогенний ефект і відноситься до групи TORCH-інфекцій.

Незважаючи на порівняно недавнє представлення світові, бокавірус швидко зайняв одне з провідних місць в структурі ГРВІ у дітей, а деякі експерти стверджують, що він її навіть змінив. Його питома вага в структурі ГРВІ у дітей становить 1,6–19%. Показано, що хворіють на цю інфекцію в основному діти, а пік припадає на вік з 6-ти місяців до 3-х років.

Що нам відомо про бокавіруси?

Сьогодні вважається, що бокавіруси – це одні з найбільш маленьких інфекційних агентів, які не мають зовнішньої (суперкапсидної) оболонки, а їх геном представлений одноланцюжковою інфекційною ДНК. Для власної реплікації вони задіють ДНК-синтетичний апарат інфікованої клітини. З усіх відомих на сьогодні генотипів бокавірусів найбільш вивченими з медичної точки зору є два – Primate bocaparvovirus 1 генотип (HBoV1) і Primate bocaparvovirus 2 генотип (HBoV2). 

Читайте також: Найчастіші мікст-інфекції при ГРВІ у дітей

Передбачаються два шляхи передачі бокавірусної інфекції – повітряно-крапельний та аліментарний (фекально-оральний).

Цікаві дані отримані в ході сероепідемічних досліджень: у більшості дітей (60–100%) у віці старше 6-ти років і практично всіх дорослих визначаються антитіла до бокавірусу.

Основні клінічні прояви бокавірусної інфекції

Хоча багато клінічних аспектів щодо бокавірусів залишаються нерозкритим, проте встановлено ​​їх вплив на розвиток уражень як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Причому в структурі захворювань нижніх відділів респіраторного тракту вони відіграють основну роль. На даний час експерти прийшли до висновку, що спільними проявами для двох генотипів бокавірусів є гіпертермічний, катаральний і гастроінтестинальний синдроми, наявність симптомів риніту, фарингіту, ларингіту, кон’юнктивіту та висип. Часто цю інфекцію діагностують як бронхіт, синусит, фарингіт і навіть загострення бронхіальної астми, гострий обструктивний ларинготрахеїт зі стенозом гортані І-ІІ ступеня та гострий ларинготрахеїт. Згідно з літературними даними, майже 95% бокавірусних уражень дихальних шляхів ускладнюється розвитком обструктивного синдрому, що дозволило поставити його на 2-е місце за значущістю після респіраторно-синцитіального вірусу в розвитку гострих бронхіолітів у дітей раннього віку.

Читайте також: Два в одному: коронавірус і грип «працюють» у парі

Зокрема, HBoV1 пов’язують з розвитком бронхіоліту та пневмонії, а також гострої бронхопневмонії, тоді як при HBoV2-інфікуванні переважають симптоми з боку шлунково-кишкового тракту – гастроентериту з розвитком диспептичних розладів (діарея і блювання), що супроводжуються гіпертермією, ураженням нижніх респіраторних шляхів (бронхіт та пневмонія), або поєднаним ураженням дихальних шляхів і травного тракту. Є дані про високу частоту (75,2%) розвитку ізольованого бокавірусного ураження верхніх дихальних шляхів за типом назофарингіта, тоді як гострий і обструктивний бронхіт виявлявся в меншому відсотку випадків (16,2 і 8,5% відповідно). Найбільш часто (84,6%) реєструвався середньотяжкий перебіг бокавірусної інфекції, а її маніфестація була гострою.

Перелічені прояви нерідко супроводжуються такими станами як ідіопатичний легеневий гемосидероз і залізодефіцитна анемія.

Передбачається можливість бокавірусного ураження нервової системи з розвитком енцефаліту, гострих млявих паралічів неполіовірусної етіології.

Показана здатність HBoV1 зберігатися в верхніх дихальних шляхах, імовірно в лімфоїдній тканині, а також піднебінному та глотковому мигдаликах протягом тривалого часу після перенесеної гострої інфекції. Ці дані дозволяють припустити, що бокавіруси беруть участь в розвитку хронічних тонзилітів у дітей і формуванні гіперплазії лімфоїдної тканини. Крім того, HBoV1 виявляється в лімфоцитах кожної третьої дитини. Нерідко у хворих дітей визначається помірна лімфопенія.

Бокавіруси як причина мікст-інфекцій дихальних шляхів у дитячому віці

На теперішній час є відомості про те, що бокавіруси часто стають причиною одночасного ураження респіраторного тракту декількома вірусами ГРВІ. Наявні дані щодо частоти виявлення вірусних асоціацій наразі різняться. Так, найбільш поширеними комбінаціями є поєднане ураження дихальних шляхів з респіраторно-синцитіальним вірусом (визначається в 1,3–53% випадків), з риновірусом (3–42%), аденовірусом (2–10,3%). Менш часто визначаються мікст-інфекції з вірусами грипу А і В та парагрипу, метапневмовірусом, респіраторними коронавірусами. Згідно з іншими даними, до 70% випадків припадає на поєднання бокавірусної інфекції з вірусами грипу і парагрипу, а також вірусом герпесу 6-го типу.

Читайте також: Грип у вагітних: подвійна відповідальність за здоров’я матері та майбутньої дитини

Крім того, простежується вікова залежність поширеності моно- і мікст-інфекцій за участю бокавірусів: у дітей до року переважають мікст-інфекції, тоді як у віковій групі від 1-го до 7-ми років – моноінфекції. При одночасному зараженні адено- і бокавірусами у дитини респіраторне захворювання часто супроводжується розвитком лакунарної ангіни, при мікст-інфекції з риновірусом виникає дихальна недостатність I ступеня, а поєднане ураження бока- і респіраторно-синцитіальним вірусами супроводжується розвитком обструктивного бронхіту та появою експіраторної задишки.

Чи впливає бокавірус на імунну систему людини?

Захворювання на бокавірусну інфекцію викликає значну системну імунну відповідь з послідовним виробленням антитіл класів IgM та IgG. Показано, що бокавіруси можуть регулювати утворення інтерферону-бета, а вірусний білок NP1 здатен порушувати взаємодію IRF-3, ключового фактора транскрипції інтерферонів – альфа і бета, а також блокувати інтерферон-гамма.

Методи боротьби з бокавірусною інфекцією

З огляду на недостатню вивченість цих вірусів, методи боротьби з ними поки знаходяться в фазі розробки. Одним з перспективних напрямків вважається прицільний вплив на білок VP1 бокавірусів. Але крім цього напрямку, який поки що перебуває у фазі розробки, одним із способів боротьби з інфекцією вже сьогодні може стати вплив на інший, більш значущий для вірусів білок, який відповідає за їх процеси внутрішньоклітинного копіювання – ДНК-полімеразу. Таку здатність має прямий противірусний препарат сироп Флавовір (у складі якого рідкий екстракт протефлазід), дія якого направлена саме на пригнічення ключового вірусного білка розмноження. Згідно з інструкцією, препарат дозволений  до застосування з народження, а дозування проводиться в залежності від віку дитини.

Читайте також: На порозі нової пандемії? Пташиний грип нагадав про себе

Таким чином, беручи до уваги високі патогенні властивості бокавірусів, питання як їх своєчасної ідентифікації, так й етіотропної терапії є надзвичайно актуальними. Тому до лікування дітей з бокавірусною інфекцією доцільно додавати противірусні препарати з полімішеневою дією, які прицільно блокують вірусні ферменти, що відповідають за життєвий цикл бокавірусів.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.