Сімейство вірусів ГРВІ сьогодні налічує близько 200 типів. Однак серед гострих респіраторних захворювань, які вони спричиняють у дітей, лише в 70% випадків вдається розшифрувати причину, етіологія інших 30% залишається поки невідомою. І цьому є пояснення: періодично з’являються повідомлення про невідомі раніше віруси ГРВІ, які не можна назвати новими для людства. Виявляється, що у більшості людей до них є антитіла, а значить, зустріч з ними колись уже відбулася. Це наводить на думку, що ще багато вірусів чекають свого часу, коли й про них заговорять.
Одним з таких патогенів є відкритий в 2005 році в Швеції вірус, який був отриманий з носоглоткових аспіратів хворих на ГРВІ дітей раннього віку. Його назвали бокавірус (Human Bocavirus, HBoV) і віднесли до сімейства Parvoviridae. Лікарям це вірусне сімейство добре відоме через парвовірус людини В19, який входить до його складу, має тератогенний ефект і відноситься до групи TORCH-інфекцій.
Незважаючи на порівняно недавнє представлення світові, бокавірус швидко зайняв одне з провідних місць в структурі ГРВІ у дітей, а деякі експерти стверджують, що він її навіть змінив. Його питома вага в структурі ГРВІ у дітей становить 1,6–19%. Показано, що хворіють на цю інфекцію в основному діти, а пік припадає на вік з 6-ти місяців до 3-х років.
Що нам відомо про бокавіруси?
Сьогодні вважається, що бокавіруси – це одні з найбільш маленьких інфекційних агентів, які не мають зовнішньої (суперкапсидної) оболонки, а їх геном представлений одноланцюжковою інфекційною ДНК. Для власної реплікації вони задіють ДНК-синтетичний апарат інфікованої клітини. З усіх відомих на сьогодні генотипів бокавірусів найбільш вивченими з медичної точки зору є два – Primate bocaparvovirus 1 генотип (HBoV1) і Primate bocaparvovirus 2 генотип (HBoV2).
Читайте також: Найчастіші мікст-інфекції при ГРВІ у дітей
Передбачаються два шляхи передачі бокавірусної інфекції – повітряно-крапельний та аліментарний (фекально-оральний).
Цікаві дані отримані в ході сероепідемічних досліджень: у більшості дітей (60–100%) у віці старше 6-ти років і практично всіх дорослих визначаються антитіла до бокавірусу.
Основні клінічні прояви бокавірусної інфекції
Хоча багато клінічних аспектів щодо бокавірусів залишаються нерозкритим, проте встановлено їх вплив на розвиток уражень як верхніх, так і нижніх дихальних шляхів. Причому в структурі захворювань нижніх відділів респіраторного тракту вони відіграють основну роль. На даний час експерти прийшли до висновку, що спільними проявами для двох генотипів бокавірусів є гіпертермічний, катаральний і гастроінтестинальний синдроми, наявність симптомів риніту, фарингіту, ларингіту, кон’юнктивіту та висип. Часто цю інфекцію діагностують як бронхіт, синусит, фарингіт і навіть загострення бронхіальної астми, гострий обструктивний ларинготрахеїт зі стенозом гортані І-ІІ ступеня та гострий ларинготрахеїт. Згідно з літературними даними, майже 95% бокавірусних уражень дихальних шляхів ускладнюється розвитком обструктивного синдрому, що дозволило поставити його на 2-е місце за значущістю після респіраторно-синцитіального вірусу в розвитку гострих бронхіолітів у дітей раннього віку.
Читайте також: Два в одному: коронавірус і грип «працюють» у парі
Зокрема, HBoV1 пов’язують з розвитком бронхіоліту та пневмонії, а також гострої бронхопневмонії, тоді як при HBoV2-інфікуванні переважають симптоми з боку шлунково-кишкового тракту – гастроентериту з розвитком диспептичних розладів (діарея і блювання), що супроводжуються гіпертермією, ураженням нижніх респіраторних шляхів (бронхіт та пневмонія), або поєднаним ураженням дихальних шляхів і травного тракту. Є дані про високу частоту (75,2%) розвитку ізольованого бокавірусного ураження верхніх дихальних шляхів за типом назофарингіта, тоді як гострий і обструктивний бронхіт виявлявся в меншому відсотку випадків (16,2 і 8,5% відповідно). Найбільш часто (84,6%) реєструвався середньотяжкий перебіг бокавірусної інфекції, а її маніфестація була гострою.
Перелічені прояви нерідко супроводжуються такими станами як ідіопатичний легеневий гемосидероз і залізодефіцитна анемія.
Передбачається можливість бокавірусного ураження нервової системи з розвитком енцефаліту, гострих млявих паралічів неполіовірусної етіології.
Показана здатність HBoV1 зберігатися в верхніх дихальних шляхах, імовірно в лімфоїдній тканині, а також піднебінному та глотковому мигдаликах протягом тривалого часу після перенесеної гострої інфекції. Ці дані дозволяють припустити, що бокавіруси беруть участь в розвитку хронічних тонзилітів у дітей і формуванні гіперплазії лімфоїдної тканини. Крім того, HBoV1 виявляється в лімфоцитах кожної третьої дитини. Нерідко у хворих дітей визначається помірна лімфопенія.
Бокавіруси як причина мікст-інфекцій дихальних шляхів у дитячому віці
На теперішній час є відомості про те, що бокавіруси часто стають причиною одночасного ураження респіраторного тракту декількома вірусами ГРВІ. Наявні дані щодо частоти виявлення вірусних асоціацій наразі різняться. Так, найбільш поширеними комбінаціями є поєднане ураження дихальних шляхів з респіраторно-синцитіальним вірусом (визначається в 1,3–53% випадків), з риновірусом (3–42%), аденовірусом (2–10,3%). Менш часто визначаються мікст-інфекції з вірусами грипу А і В та парагрипу, метапневмовірусом, респіраторними коронавірусами. Згідно з іншими даними, до 70% випадків припадає на поєднання бокавірусної інфекції з вірусами грипу і парагрипу, а також вірусом герпесу 6-го типу.
Читайте також: Грип у вагітних: подвійна відповідальність за здоров’я матері та майбутньої дитини
Крім того, простежується вікова залежність поширеності моно- і мікст-інфекцій за участю бокавірусів: у дітей до року переважають мікст-інфекції, тоді як у віковій групі від 1-го до 7-ми років – моноінфекції. При одночасному зараженні адено- і бокавірусами у дитини респіраторне захворювання часто супроводжується розвитком лакунарної ангіни, при мікст-інфекції з риновірусом виникає дихальна недостатність I ступеня, а поєднане ураження бока- і респіраторно-синцитіальним вірусами супроводжується розвитком обструктивного бронхіту та появою експіраторної задишки.
Чи впливає бокавірус на імунну систему людини?
Захворювання на бокавірусну інфекцію викликає значну системну імунну відповідь з послідовним виробленням антитіл класів IgM та IgG. Показано, що бокавіруси можуть регулювати утворення інтерферону-бета, а вірусний білок NP1 здатен порушувати взаємодію IRF-3, ключового фактора транскрипції інтерферонів – альфа і бета, а також блокувати інтерферон-гамма.
Методи боротьби з бокавірусною інфекцією
З огляду на недостатню вивченість цих вірусів, методи боротьби з ними поки знаходяться в фазі розробки. Одним з перспективних напрямків вважається прицільний вплив на білок VP1 бокавірусів. Але крім цього напрямку, який поки що перебуває у фазі розробки, одним із способів боротьби з інфекцією вже сьогодні може стати вплив на інший, більш значущий для вірусів білок, який відповідає за їх процеси внутрішньоклітинного копіювання – ДНК-полімеразу. Таку здатність має прямий противірусний препарат сироп Флавовір (у складі якого рідкий екстракт протефлазід), дія якого направлена саме на пригнічення ключового вірусного білка розмноження. Згідно з інструкцією, препарат дозволений до застосування з народження, а дозування проводиться в залежності від віку дитини.
Читайте також: На порозі нової пандемії? Пташиний грип нагадав про себе
Таким чином, беручи до уваги високі патогенні властивості бокавірусів, питання як їх своєчасної ідентифікації, так й етіотропної терапії є надзвичайно актуальними. Тому до лікування дітей з бокавірусною інфекцією доцільно додавати противірусні препарати з полімішеневою дією, які прицільно блокують вірусні ферменти, що відповідають за життєвий цикл бокавірусів.
Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика