Іпохондрія та кіберхондрія: що це таке

Що таке іпохондрія?

Іпохондрія – це психічний розлад, при якому людина переконана в тому, що вона має серйозне захворювання (а можливо й не одне), хоча медичні підстави цього ствердження відсутні. Людина з іпохондрією гіперболізує свої відчуття або симптоми, повсякчас звертається по медичну допомогу, не веде здоровий спосіб життя через постійне хвилювання про своє здоров’я. Іноді цей страх настільки сильний, що заважає людині нормально жити і працювати.

Іпохондрія може виникати через різні причини:

• людина погано розуміє сигнали та відчуття свого організму;
• у близькому оточені людини є хтось, хто надмірно турбується про своє/її здоров’я;
• був негативний досвід боротьби із серйозною хворобою;
• втрата близької людини через хворобу;
• стрес;
• тривожний характер;
• психологічні проблеми дитинства (жорстоке поводження або навпаки, надмірне піклування та увага);
• може виникнути безпідставно, внаслідок зацікавленості власним здоров’ям.

Симптоми іпохондрії

• Тривожні думки про серйозне захворювання, смерть, небезпеку.
• Частіше, ніж потрібно, відвідування лікарів.
• Довгі пошуки «свого» лікаря, бо інші не бачать проблем.
• Є маніакальний страх заразитися або захворіти через недосконалу дезінфекцію, хвору людину, відвідування медичного закладу.
• Переживання щодо стану свого здоров’я переростають у панічні настрої.
• Зацікавленість хворобами та станом здоров’я інших.

Як лікується іпохондрія? 

• Фізичні навантаження. Фізична робота перемикає мозок і дає можливість відпочити від хвилювання та тривог. Тут неважливо що обрати – тренажерний зал або роботу в городі – головне регулярність.
• Емоційне розслаблення. Мозок має відпочити із задоволенням. Тому варто обрати те, що йому до вподоби (медитація, афірмації, малювання, читання тощо). Словом, ту справу, яка викликає спокій і позитивні емоції. Але якщо читання, то звісно літератури не медичного характеру. Варто знайти «свою» техніку емоційного релаксу.
• Ведення нотатника. Ще один сильний психологічний прийом. Записуючи свої дії, емоції та страхи на папір, настає усвідомлення, що не так вже все і погано. Варто фіксувати, що викликало занепокоєння, а поряд – раціональне пояснення.
• Мета або нове хобі. Нове захоплення може докорінно змінити оточення, спосіб життя та хід думок. Нові емоції, інтерес, знання витіснять зацикленість і страх.
• Звернення по професійну допомогу. Якщо протягом тривалого часу (наприклад, 6 місяців) самотужки іпохондрію не вдається подолати, то з лікарем (психотерапевтом) це буде швидше і надійніше.

Що таке кіберхондрія?

Кіберхондрія діагностується тоді, коли людина зловживає інтернетом з метою самодіагностики та пошуку інформації про хвороби. Тобто ставить собі діагнози (звісно неправильні) через інтернет. Це небезпечно як з фізичного, так і з психологічного боку.

Чому виникає кіберхондрія?

Першопричиною можна назвати загальнодоступність медичної інформації. Часто пошукові системи видають користувачам те, що зовсім не стосується реальності. Так звані експерти та блогери в соцмережах ще більше підживлюють тривожність і впевненість, що людина «хвора». Бо мозок людини так влаштований, що більше фіксує негативу, ніж позитиву, щоб бути готовим до будь-якого сценарію. Спрацьовує ніби інстинкт самозбереження, але зі зворотнім ефектом. Плюс страх лікарів, медичних маніпуляцій і бажання заощадити на візиті до лікаря.

Симптоми кіберхондрії:

• Тривале і регулярне сидіння в інтернеті з метою дослідження симптомів тієї чи іншої хвороби.
• Хронічне занепокоєння власним самопочуттям.
• «Примірка» симптомів на себе.
• Перебільшення власних симптомів і страх перед хворобами, впевненість у наявності недуги.
• Недовіра до лікарів.

Як лікується кіберхондрія?

 Медіагігієна. Варто читати тільки перевірені ресурси. Це – офіційні сторінки медичних закладів або доказових лікарів. Принаймні їхня інформація базується на доказах, метааналізах та систематичних оглядах. Ігнорувати блогерів, форуми та групи соцмереж, де діляться досвідом або лікарі лікують виключно онлайн.

• Таймер та розуміння. Виділити окремий час для сидіння в інтернеті. При цьому чітко розуміти: що шукається, на яких ресурсах і з якою метою.
• Відмова від самолікування. Призначення собі аналізів, лікування та медичних оглядів – це не просто марна трата часу та грошей, а й небезпечно для здоров’я.
• Звернення до лікаря. Спочатку визнати свою проблему та знайти лікаря, який знається на кіберхондрії. Він допоможе позбутися нав’язливого стану та поверне до повноцінного здорового життя. Довіряти своє здоров’я або своїх близьких варто фахівцям, а не інтернету.

Ці два стани – іпохондрія та кіберхондрія – суттєво погіршують якість життя людини. Тому важливо вчасно діагностувати їх та звернутися по професійну допомогу. Це може бути сімейний лікар або фахівець з психічного здоров’я, який допоможе зрозуміти причини і порадить доцільне лікування.