Користувачі соцмереж вважають маніпуляцією список «сумнівних ліків» зі звіту ЦПК

Користувачі соцмереж вважають маніпуляцією список «сумнівних ліків» зі звіту ЦПК

Лікаря-психотерапевта Скрипника, який опублікував «список сумнівних препаратів», читачі звинуватили у непрофесіоналізмі та замовній антирекламі. Про це пише med.oboz.ua.

Публікація громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК) звіту-дослідження «Як в Україні щороку зливаються мільярди гривень на сумнівні ліки», викликала в соцмережах бурхливе обговорення.

Головна дискусія розгорнулася на фейсбук сторінці медика Євгена Скрипника, саме на його думку  здебільшого послалися ЗМІ, що опублікували «список фуфломіцинів».

Більшість читачів не погодилися з переліком популярних препаратів, які за версією Центру протидії корупції мають «недоведену ефективність»: “Канефрон Н, “Протефлазід”, “Синупрет”; “Уролесан”, валеріана.

Читайте також: Противірусні препарати слід призначати у перші години інфікування SARS-CoV-2 – глава Союзу споживачів медичної продукції

Коментатори звернули увагу на те, що у списку наведено виключно рослинні препарати, які, попри розтиражоване дослідження активістів-антикорупціонерів, насправді ефективно застосовуються багато років. Дехто поставив під сумнів кваліфікацію експертів ЦПК («Дослідження» підписано лише одним дитячим імунологом і провізором) та їх методологію (згідно з якою препарат має доказову базу лише тоді, відомості про нього обов’язково мають бути в міжнародних медичних агрегаторах).

Дісталося власне і автору посту: «Мені здається, ви на медичних порталах значитеся як психотерапевт? А звідки у вас компетенції заявляти про неефективність тих чи інших препаратів, зокрема тих, які психотерапевт не повинен і не може назначати?» – запитує Оля Шостак.

На думку більшості коментаторів, лікарські засоби зі «списку фуфломіцинів» реально діють – до того ж чимало посилається на власний досвід.

«Стаття замовна про це свідчить той факт, що автор також не знайомий з доказовою базою ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ на рослинній основі, які затверджені в МОЗ», – пише Оксана Ігнатенко.

Любов Кохан: «Цікаво, раніше, поки не було ще багатьох нових відкатних препаратів, всі ці канефрони тощо ефект давали, а тепер же дійсно треба підтримати фармвиробника, і всі ці препарати вдруге стали недієвими. У пості не вистачає “реклами” ефективних препаратів…»

Читайте також: У дитини симптоми COVID-19 або грипу: як розпізнати та вберегти

Юлія Заблоцька: «Я спеціально переглянула протокол лікування отруєнь. Ентеросорбенти там присутні. Зокрема активоване вугілля та інші ентеросорбенти, яким є Атоксіл (препарат віднесений до Дослідження ЦПК до «сумнівних» – ред.). Яким чином ті люди, які готували звіт, пропонують лікувати харчове отруєння? Вони заперечують протоколи доказової медицини?

«Невже вони всі відсутні у клінічних настановах і недостатньо вивчені? А якщо деякі ефективно лікують десятки років і на базі яких написані десятки дисертацій? В переліку є рослинні препарати, які мають доказову ефективність і таки входять в стандарти надання мед.допомоги? Тоді навіщо їх дискримінувати? В чиїх інтересах написаний пост?» – запитує Люба Глібка.