Користувачі соцмереж вважають маніпуляцією список «сумнівних ліків» зі звіту ЦПК

Користувачі соцмереж вважають маніпуляцією список «сумнівних ліків» зі звіту ЦПК

Лікаря-психотерапевта Скрипника, який опублікував «список сумнівних препаратів», читачі звинуватили у непрофесіоналізмі та замовній антирекламі. Про це пише med.oboz.ua.

Публікація громадської організації «Центр протидії корупції» (ЦПК) звіту-дослідження «Як в Україні щороку зливаються мільярди гривень на сумнівні ліки», викликала в соцмережах бурхливе обговорення.

Головна дискусія розгорнулася на фейсбук сторінці медика Євгена Скрипника, саме на його думку  здебільшого послалися ЗМІ, що опублікували «список фуфломіцинів».

Більшість читачів не погодилися з переліком популярних препаратів, які за версією Центру протидії корупції мають «недоведену ефективність»: “Канефрон Н, “Протефлазід”, “Синупрет”; “Уролесан”, валеріана.

Читайте також: Противірусні препарати слід призначати у перші години інфікування SARS-CoV-2 – глава Союзу споживачів медичної продукції

Коментатори звернули увагу на те, що у списку наведено виключно рослинні препарати, які, попри розтиражоване дослідження активістів-антикорупціонерів, насправді ефективно застосовуються багато років. Дехто поставив під сумнів кваліфікацію експертів ЦПК («Дослідження» підписано лише одним дитячим імунологом і провізором) та їх методологію (згідно з якою препарат має доказову базу лише тоді, відомості про нього обов’язково мають бути в міжнародних медичних агрегаторах).

Дісталося власне і автору посту: «Мені здається, ви на медичних порталах значитеся як психотерапевт? А звідки у вас компетенції заявляти про неефективність тих чи інших препаратів, зокрема тих, які психотерапевт не повинен і не може назначати?» – запитує Оля Шостак.

На думку більшості коментаторів, лікарські засоби зі «списку фуфломіцинів» реально діють – до того ж чимало посилається на власний досвід.

«Стаття замовна про це свідчить той факт, що автор також не знайомий з доказовою базою ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ на рослинній основі, які затверджені в МОЗ», – пише Оксана Ігнатенко.

Любов Кохан: «Цікаво, раніше, поки не було ще багатьох нових відкатних препаратів, всі ці канефрони тощо ефект давали, а тепер же дійсно треба підтримати фармвиробника, і всі ці препарати вдруге стали недієвими. У пості не вистачає “реклами” ефективних препаратів…»

Читайте також: У дитини симптоми COVID-19 або грипу: як розпізнати та вберегти

Юлія Заблоцька: «Я спеціально переглянула протокол лікування отруєнь. Ентеросорбенти там присутні. Зокрема активоване вугілля та інші ентеросорбенти, яким є Атоксіл (препарат віднесений до Дослідження ЦПК до «сумнівних» – ред.). Яким чином ті люди, які готували звіт, пропонують лікувати харчове отруєння? Вони заперечують протоколи доказової медицини?

«Невже вони всі відсутні у клінічних настановах і недостатньо вивчені? А якщо деякі ефективно лікують десятки років і на базі яких написані десятки дисертацій? В переліку є рослинні препарати, які мають доказову ефективність і таки входять в стандарти надання мед.допомоги? Тоді навіщо їх дискримінувати? В чиїх інтересах написаний пост?» – запитує Люба Глібка.

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.