У «сов» та «жайворонків» бактерії у кишківнику різняться

У «сов» та «жайворонків» бактерії у кишківнику різняться

Всебічне вивчення складу кишкових бактерій допомогло виявити певні групи бактерій, які зустрічаються тільки у тих людей, хто рано встає або тих, хто прокидається пізно

Людей, як правило, ділять на жайворонків та сов. Перші прокидаються рано і зазвичай активніші вранці та протягом дня. Тому їх називають «жайворонками». А ось люди другого типу – сови – навпаки, свою активність підвищують надвечір, лягаючи і прокидаючись відповідно пізно. Такі режими дня мають величезний вплив не тільки на сон, а й на фізіологію, здоров’я та психологію, передає medicalxpress.

Нове дослідження ізраїльських учених довело, що у людей ранкового та вечірнього типу різні не лише розпорядки дня, а й склад кишкових бактерій. «Як відомо, що між жайворонками та совами існують деякі генетичні відмінності. Дослідження плодових мушок наштовхнули нас на думку вивчити вплив кишкових бактерій на хронотипи людини», – каже професор Еран Таубер із Хайфського університету.

Вчені проаналізували зразки фекалій 91 людини, провівши секвенування бактеріальної ДНК. Аналіз послідовностей ДНК кожного зразка дозволив ідентифікувати всі види кишкових бактерій та кількісно оцінити їхню чисельність. Хронотип учасників визначили на основі їхнього часу пробудження у вихідні дні без будильника.

Читайте також: Які у нас є можливості для боротьби з вірусами ГРВІ?

Порівняння кишкових бактерій жайворонків і сов виявило дві основні бактеріальні групи, чисельність яких відрізнялася. Порівняння раціону двох хронотипів показало, що продукти з високим вмістом клітковини (фрукти, овочі) та питна вода займали основне місце у раціоні жайворонків. А ось сови воліли більше цукру та білка. Цим також можна пояснити відмінності у кишковому бактеріальному середовищі.

Часто сови, яким необхідно рано вранці прокидатися на роботу або навчання, страждають від цього і це провокує розвиток таких проблем зі здоров’ям, як ожиріння, серцево-судинні захворювання та стрес. Це дослідження зробило перший крок до розробки дієт, які можуть змінити роботу кишківника. Адже мікробіом кишківника може як позитивно, так і негативно впливати на здоров’я людини.