Антимонопольний Комітет України провів 12 березня в своєму головному офісі і в онлайн-режимі «Круглий стіл з учасниками фармацевтичного ринку щодо запобігання недобросовісним практикам в рекламі лікарських засобів», про це повідомляє MedOboz.
Цей захід з цікавістю чекали і учасники фармацевтичного ринку, і ЗМІ. Адже з початку пандемії АМКУ кілька разів голосно «струсонув» фармринок, повідомивши про свої розслідування ряд фармкомпаній, які, на думку Антимонопольного, скористалися панічною ситуацією для просування своїх препаратів.
Тема обіцяла бути гарячою і цікавою. Однак якраз резонансних тем керівництво АМКУ намагалося уникати. І це виглядало дивно.
Взагалі було багато дивного.
На коронавіруси не діє нічого?
Нагадаємо, що пандемічний «хрестовий похід» АМКУ почався зі скандально відомих обов’язкових для виконання рекомендацій АМКУ «… не поширювати рекламу про ліки, які нібито можуть лікувати коронавірус», які з’явилися на початку 2020 року.
Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід
Дивина вже в тому, що АМКУ не пояснив своєї основної позиції, що базується на категоричному твердженні – жодні ліки не можуть діяти на коронавіруси. Саме на цій мантрі базуються гучні розслідування АМКУ, що стосуються пандемічної теми.
Втім, юридичного пояснення цієї позиції немає – у жодному нормативному акті, на який міг би орієнтуватися Комітет, не вказано, що на коронавіруси не може діяти жодна речовина на Землі. Коронавіруси існували задовго до «пандемічного» 2020 року – вони викликали ГРВІ, зокрема, епідемії, пандемії. З ними боролися за допомогою лікарських засобів. Віруси завжди були і є об’єктом для роботи вчених, лікарів, фармацевтів. А ніяк не антимонопольних органів.
Але саме 2020 році АМКУ зайнявся наукою і прийшов до висновку, що коронавіруси взагалі нічим не лікуються. Після чого повідомив усій країні, що згадувати коронавіруси в одному тексті з назвами лікарських засобів він забороняє.
Може, в керівництві АМКУ є наукові дані, що підтверджують цю теорію? Хто, в такому випадку, їх автор?
Вчені не потрібні?
Так ось – друга дивина в тому, що для підтвердження своїх наукових висновків, АМКУ, за визнанням заступника глави АМКУ Дар’ї Чередниченко на Круглому Столі (і за матеріалами судових розглядів із Комітетом) жодного разу не запросив жодного вірусолога, інфекціоніста, епідеміолога для підтвердження своїх висновків про те чи інше порушення з боку фармкомпаній.
Читайте також: Дослідження Протефлазіду: «Ми отримаємо результат, але час буде втрачено», – президент фармкомпанії
При цьому, до речі, Закон про Антимонопольний комітет його співробітникам 17 разів наказує не вирішувати наукомістких питань самим, а залучати експертів (у статтях 7,14,16,17,23 і 26).
А чи була реклама?
Третя дивина, полягає в тому, що об’єкт найгучнішого в контексті пандемії розслідування АМКУ – противірусний препарат прямої дії Протефлазід – взагалі не рекламувався. Це рецептурний препарат, їх рекламувати заборонено – і цю норму закону виробник (НПК «Екофарм») не порушував. Це визнає і АМКУ!
Тоді в чому справа?
Причина, по якій АМКУ ініціював розслідування і в кінці-кінців вирішив оштрафувати виробника, так і залишилася нез’ясованою. А це питання, обговорення якого в ході Круглого Столу керівництво АМКУ ретельно уникало, виглядає ключовим
Тому що репресивне рішення АМКУ стосувалося наукової публікації про дослідження дії «Протефлазіду» на коронавірус гастроентериту свиней (саме так – про САРС навіть мови не було!) – і публікації, підтвердженої Академією Медичних Наук України.
Читайте також:
Чи має право АМКУ виносити судження про те, що наукова публікація є «неправдивою» і привела до неправомірної вигоди для його розробника-виробника – і штрафувати за це?
Суд, в якому компанія «Екофарм» оскаржила штраф АМКУ, встановив, що такого права у АМКУ немає.
Хто і на що скаржився?
Нарешті, четверта дивина – для рішень АМКУ щодо конкретних компаній мусить бути заявник скарги в АМКУ на порушення антимонопольного законодавства (у більшості випадків це компанія-конкурент, що виявила порушення, скоєне іншим гравцем ринку, але може бути і орган влади, і свідомий споживач).
Однак наша редакція, вивчивши викладені у відкритий доступ матеріали – рішення АМКУ і рішення суду першої інстанції за позовом «Екофарму» до АМКУ – виявила: скарги на згадки «Протефлазіду» ніким з конкурентів, контролюючих органів або рядових споживачів, не подавались.
При цьому важко припустити, що науковий звіт профільного Інституту епідеміології та інфекційних хвороб Академії Медичних Наук, опублікований на сайті виробника під грифом «тільки для лікарів» випадково прочитали (і зрозуміли!) співробітники АМКУ, які за заявою його ж представниці на Круглому столі, нічого не розуміють в «інгібіруванні РНК-полімерази».
Читайте також: Антимонопольна вірусологія: чому АМКУ програв суд з виробником «Протефлазіду»
Однак це не завадило АМКУ ініціювати розслідування, звинуватити «Екофарм» в порушенні антимонопольного законодавства і оштрафувати!
Чи має право АМКУ штрафуватиме компанії і в тому випадку, коли зовсім не було суперечки, до якої його запросили арбітром? У Законі про АМКУ такі форми його роботи не згадані.
Тому сам собою напрошується висновок, що хтось із учасників фармринку все-таки подав скаргу – але «негласно». І тут АМКУ виступив в ролі інструменту конкурентної боротьби. Звичайно, це всього лише припущення, яке, однак стає досить опуклим з урахуванням наступного факту, про який раніше повідомляли ЗМІ. А саме: заступниця голови АМКУ Дар’я Чередниченко – яка, зокрема, вела згаданий Круглий стіл і, схоже, бере участь в прийнятті рішень регулятора по фармринку – одружена з топ-менеджером однієї з найбільших в Україні фармкомпаній.
Конфлікт інтересів? «Ні, не чули».
Імітація – наше все
Повернемося до Круглого столу в АМКУ 12 березня.
На ньому обговорювалося декілька питань, пов’язаних з формулюваннями в рекламі ліків – такими як «швидкодія», «допомагає краще за інших» і їм подібними.
Тут теж виявилася дивина – обговорювалися, по суті, рекламні формули, припустимість або неприпустимість яких давно визначена в Законах України «Про рекламу» та «Про лікарські засоби».
По суті, учасникам ринку запропонували говорити про речі, які не підлягають обговоренню. Однак у відповідь на це зауваження, представниця Комітету відповіла, що розмова проходить на території АМКУ, де грають роль не Закони про рекламу і про лікарські засоби, а законодавство про конкурентну боротьбу і про Антимонопольний комітет.
Читайте також: Буде суд: фармкомпанія не погодилась із штрафом, накладеним АМКУ
Юридично така позиція виглядає, м’яко кажучи, непрофесійно. Згідно з цією логікою, буває реклама препаратів, що підпадає під час оцінки її законності, не під Закон про рекламу або Закон про лікарські засоби, а під якісь інші нормативні акти, зручні в роботі Антимонопольного комітету.
Незнання співробітниками АМКУ «фармацевтичних» глав Закону про рекламу і Закону про лікарські засоби, могло б викликати гомеричний регіт – якби з цього незнання не виникали семизначні числа штрафів, заборони та репутаційні удари.
Так чи можна поставляти препарати безкоштовно?
Всупереч явного уникання співробітниками АМКУ гострих тем, у ході Круглого столу все-таки виплило досить резонансне питання. Відомо, що виробника «Протефлазіду» АМКУ звинуватив не тільки у науковій публікації, але й у факті масової безкоштовної гуманітарної (благодійної) поставки цього препарату в лікарні у 2020 році.
На думку АМКУ, це призвело до виграшної позиції «Протефлазіду» перед конкурентами.
Питання – про яку «вигоду» можна говорити стосовно рецептурного препарату, який люди купують тільки тоді, коли їм його виписав лікар – керівництвом АМКУ було проігнороване.
Читайте також: Антимонопольний комітет блокує гуманітарну допомогу для лікарів – причини і наслідки
Втім, пояснити логіку АМКУ в цьому фрагменті взагалі неможливо, бо в жодному законі України не написано, що благодійна допомога у вигляді вітчизняних лікарських препаратів на прохання медустанов порушує принципи здорової конкуренції (це іноземні товари можуть підпасти під антидемпінгові заходи, вітчизняні – ні) .
На Круглому столі президент «Екофарму» Анатолій Новік вказав заступниці глави Комітету на цю колізію. І тут сталося несподіване – прозвучала відповідь: «Ви можете передавати лікарські препарати у вигляді благодійної допомоги!».
Тобто фактично АМКУ усно дозволив то, за що кількома місяцями раніше оштрафував фармкомпанію? Мабуть, це одне з головних здивувань, бо ці слова, як то кажуть, до справи не пришиєш. У своєму Рішенні АМКУ пише однозначно: «Отримання безкоштовної гуманітарної допомоги у вигляді надання засобів може свідчити про стимулювання зацікавленості Товариством невизначеного кола осіб. Такі заходи можуть вплинути на наміри щодо придбання (замовлення) засобів саме у Товариства».
Природно, після такого пасажу, «Екофарм» був змушений згорнути свою гуманітарну програму, що викликало низку протестів з боку медустанов. І хоча суд першої інстанції з логікою АМКУ не погодився, Рішення Комітету все ще в силі, а це значить, що гуманітарні поставки препарату в лікарні заблоковані.
Читайте також: «Білі плями» протоколу лікування COVID-19, або МОЗ запрошує до реанімації
Чому ж позиція АМКУ так різко змінилася? І чи не варто Комітету якось формалізувати своє раптове «прозріння»? Скажімо, офіційно знявши ці претензії до «Екофарму»?
Ці питання, як і безліч інших «незручних» тем, співробітники АМКУ проігнорували.
Ще одна прикмета цієї «гри в демократію»: журналісти, акредитовані на цьому заході і присутні в онлайн-режимі, не отримали відповіді на жодне питання, поставлене в чаті.