Одна з найгучніших новин України від 3 квітня – оголошена міністром охорони здоров’я України Максимом Степановим державна закупівля і розсилка по всіх округах препарату Плаквеніл®. Про це йдеться у повідомлені на сайті МedOboz.
Плаквеніл® – торгівельна марка французької корпорації Sanofi, а виробляються ліки її філією в Іспанії. Діюча речовина в ньому – гідроксихлорохін, похідний хлорохіна (препарату з доведеною ефективністю як від малярії, так і від аутоімунних захворювань сполучної тканини – вовчака і ревматоїдного артриту).
Відтепер стало зрозуміло дії влади, що відбувалися напередодні:
- Хлорохін, гідроксихлорохін внесені до українського протоколу лікування Сovid-19
- В Україні дозволено ввозити і прописувати медикаменти off-label, без реєстрації (саме Плаквенілу це не стосується – він давно зареєстрований, але подібну схему тепер можна повторювати і з чимось незареєстрованим).
- Проведена потужна кампанія чорного піару проти українських препаратів – з активною участю Уляни Супрун і Дениса Бігус – відразу після того як українські епідеміологи і вірусологи оголосили про позитивні результати дослідження вітчизняного діючої речовини на коронавірус.
Що стосується державної реєстрації Плаквенілу в Україні, вона існувала багато років, проте за дивним збігом обставин, зовсім недавно була проведена заново – наказом МОЗ №2352 від 28.11.2019, тобто при Зоряні Скалецькій.
Можливо, це пов’язано з тим, що до цього плаквеніл, як і десятки інших торгових марок Sanofi, потрапили у велике розслідування Антимонопольного Комітету України 2017 року. Тоді АМКУ зробив висновок, що українське представництво французької корпорації «Санофі-Авентіс Україна» в змові з двома великими українськими фармпостачальниками систематично (з 2009 року) обмежували можливості продажів і закупівель конкурентних препаратів з тією ж діючою речовиною (генериків), а також завищували ціни при держзакупівлях цих препаратів. За це «Санофі-Авентіс Україна» і була оштрафована майже на 70 мільйонів гривень.
До того ж, цікаво, що «Санофі-Авентіс Україна» ще в 2010 роках було властиво дуже активне просування свого товару і витіснення конкурентів шляхом прихованих домовленостей.
У протоколи лікування в Україні малярії, вовчака і ревматоїдного артриту, у посібники та навіть на інтернет-сторінки про ці хвороби, Плаквеніл потрапити так і не встиг. Точніше кажучи, в протоколах лікування малярії він давненько згадується як довідка про далекі краї: «у регіонах поширення малярії застосовують хлорохін – плаквенил». Отже, очевидно, що українські епідеміологи, вірусологи, імунологи препарат не тестували.
Тим часом, за останні два тижні на Заході тільки ледаче видання не висловило сумнівів у доречності хлорохіну при лікуванні Сovid-19. Відтоді, як 19-21 березня президент США Дональд Трамп у двох інтерв’ю і твіттері з похвалою висловився про Гідроксихлорохін (прочитавши за 19 лютого новину, що китайські лікарі дали кільком хворим хлорохін і отримали позитивний ефект), про цю речовину пишуть всі: від Bloomberg і офіційної заяви Європейської комісії до блогерів.
І це не дивно: гідроксихлорохіном за 20 років вже намагалися лікувати атипову вірусну пневмонію 2004 року (пруф), пташиний грип AH5N1 2008 року (пруф), свинячий грип AH1N1 2009 року (пруф) і лихоманку Ебола 2015 роки (пруф). Всякий раз препарат виявлявся ефективним у пробірці – але слабо діяв проти збудників у людському організмі. Отже, на Заході спроба виробників просунути цю речовину виникає далеко не вперше – і сприймається вже досить кисло.
Пишуть же західні, а сьогодні і вітчизняні ЗМІ, якщо коротко, наступне: ефективність гідроксихлорохіну проти коронавірусу досі науково не доведена. А ось побічні ефекти у препарату чисельні і серйозні. Все-таки це за визначенням імуносупресор – речовина, що пригнічує імунітет; а також речовина-кілер одноклітинних паразитів: вона гальмує синтез нуклеїнових кислот у клітинах. У поєднанні із важким ураженням організму від вірусу гальмування синтезу і пригнічення імунітету іноді загрожує для хворого катастрофічними наслідками.
Зокрема, 23 березня в штаті Арізона помер пацієнт і потрапила в реанімацію його дружина через самостійний прийом хлорохіну при Сovid-19. За іронією долі, після цього відмовилися від експериментів з хлорохіном ті ж китайські інфекціоністи, з публікації спостережень яких (ненаукових експериментальних звітів) почався нинішній галас.
Ще дві смерті від препарату реєструвалися у Нігерії, де припадає основна маса світових його продажів – там ним лікують малярію. Про проблеми із зором і про стан шкіри у деяких, що вживали хлорохін можна вже і не згадувати.
Наостанок хочеться задати логічне запитання: а чому, власне, ось уже 20 років під час епідемій так вперто намагаються здолати респіраторні віруси – ліками від паразитичних одноклітинних (малярійних плазмодіїв) і від аутоімунних клітин-кілерів, які взялися атакувати власний організм?
Чому Sanofi не стимулює масово випробувати свій препарат на французах? І, в решті-решт, головне питання – чому МОЗ України, всупереч заяві Єврокомісії про недоведеність та небезпечність препарату, всупереч сумного американського досвіду, навіть попри те, що від його випробувань відмовилися навіть китайські експериментатори, раптом оголошує про масову закупівлю Плаквенілу для застосування на хворих Сovid-19 українцях?
Перетворюючи таким чином Україну в великий випробувальний полігон?
Читайте також: Уляна Супрун знову взялася “лікувати” українців