Парагрип у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування вірусної інфекції

Парагрип у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування вірусної інфекції

Вірус парагрипу, а також його побратими по респіраторним вірусним інфекціям, здатний вражати різні відділи дихальних шляхів. При цьому простежується певна тропність вірусу до тканин в залежності від серотипу вірусу.

Сьогодні медицині відомі 4 серотипу вірусів парагрипу, кожен з яких відрізняється специфікою клінічних проявів. Які це прояви, чим може обернутися в майбутньому для дитини зустріч з цим вірусом в ранньому дитинстві і як захистити дитину від багатьох ускладнень – розглянемо в статті.

Сероспеціфічні прояви парагрипозної інфекції у дітей

Вірус парагрипу 1 серотипу є основною причиною формування найбільш типового прояву парагрипозної інфекції у дітей до 3-річного віку – стенозуючого ларинготрахеобронхіту, або несправжного крупа.

Для вірусу парагрипу 2 серотипу також характерне ураження гортані і трахеї з розвитком подібної картини, але викликані їм прояви як правило, не такі важкі.

Вірус парагрипу 3 серотипу найбільш підступний – він може викликати запалення легенів і бронхіоліт, який вважається прерогативою респіраторно-синцитіальним вірусу, стаючи його причиною в 85-90% випадків. Найбільш вразливими виявляються немовлята молодше 6-місяців, у яких вірус парагрипу 3 серотипу призводить до бронхіоліту і пневмонії в 40% випадків. Крім того, для 3 серотипу описана можливість викликати епідемії, тоді як інші стають причиною епізодичних захворювань. Нарешті, цей серотип єдиний, хто здатний проникати в кров і викликати віремію з ураженням внутрішніх органів.

Читайте також: Риновірусна інфекція у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування

Вірус парагрипу 4 серотипу вважається причиною звичайних респіраторних захворювань.

Найчастіше маніфестація захворювання починається з ураження порожнини носа і появи типових для цього відділу симптомів захворювання: відчуття закладеності носа і виділення з нього, може з’являтися сухий кашель. При цьому в першу добу стан дітей в половині випадків порушується незначно, а температура тіла підвищується до субфебрильних цифр. Але вже скоро інфекція опускається по дихальних шляхах, досягаючи гортані і викликаючи типові прояви: осиплість голосу аж до афонії внаслідок ураження голосових зв’язок, у дитини виникає характерний гавкаючий кашель.

У маленьких дітей може виникати стенозуючий ларинготрахеїт (несправжній круп), пік захворюваності на який припадає на 2-3 рік життя. Його клінічні прояви настільки типові, що діагноз як правило не викликає сумнівів. Несправжній круп виникає в нічний час і характеризується появою гучного свистячого дихання (стридор), задишки, грубого гавкаючого кашлю. У дитини може підвищуватися температура тіла, вона стає неспокійною.

Віддалені наслідки перенесеного в молодшому віці парагрипу

Є дані, що вказують на те, що через кілька років у дітей, які перехворіли на парагрип в ранньому віці, може визначатися гіперреактивність бронхів, формуватися рестриктивні і обструктивні захворювання легенів.

Як лікувати захворювання на парагрип у дитини?

Виходячи з вищесказаного, лікування парагрипу у дитини має бути спрямована не тільки на полегшення перебігу захворювання та швидке одужання, але і мінімізацію ризику розвитку ускладнень як безпосередньо на даний момент, так і через кілька років. Для цього необхідно цілеспрямовано впливати на причину захворювання з перших днів його виникнення, не чекаючи розпалу інфекційного процесу.

Незважаючи на таке розмаїття ураження дихальних шляхів при парагрипі в дитячому віці, вони мають схожу початок, а значить, при ранньому зверненні, тобто з моменту появи перших симптомів нездужання, і призначення противірусного лікування можливо загальмувати просування вірусу вглиб дихальних шляхів і запобігти ураженню гортані, бронхіол і альвеол. Особливо важливо не пропустити початок захворювання на парагрип у дітей раннього віку, коли вірус мігрує по респіраторній системі дуже швидко, а симптоми ларингіту можуть наростати буквально за лічені години. Тому крім традиційно використовуваних методів лікування парагрипозної інфекції, діти, особливо молодшого віку, потребують призначення противірусних препаратів з прямою дією на віруси, наприклад сироп Флавовір. Дія Флавовіру направлена на пригнічення здатності збудника захворювання до відтворення своїх копій.. Завдяки цьому вірус парагрипу, який потрапив на слизову оболонку порожнини носа, навіть якщо він подолає захисні бар’єри і проникне в клітину, не зможе згенерувати величезну кількість копій, оскільки ця здатність буде заблокована флавоноїдами, що входять до складу Флавовіру. А значить, ймовірність розвитку багатьох ускладнень парагрипозної інфекції буде істотно знижена. Чим раніше буде призначений хворій дитині сироп Флавовір, тим більше шансів, що кількість вірусних часток не розростеться лавиноподібно в уражених дихальних шляхах і не посприяє погіршенню самопочуття малюка. Не варто сподівається на те, що перші прояви парагрипозної інфекції можуть бути легкими, і робити висновок, що вірус не настільки агресивний, щоб викликати ускладнений перебіг захворювання, отже імунітет впорається сам і можна обійтися без противірусного препарату.

Читайте також: ГРВІ у дітей: клінічні особливості, сучасні можливості профілактики та лікування аденовірусної інфекції

Пам’ятаємо, що ситуація може змінюватися буквально на очах і дитина будучи вдень ​​активною без явищ інтоксикації може почати задихатися вночі через наростаючий запальний набряк гортані. Тому мамі малюка потрібно роз’яснювати важливість дотримання запропонованої схеми лікування. Також їй необхідно розповісти про основні прояви стенозуючого ларинготрахеїту і що потрібно робити при його виникненні, щоб ситуація не застала її зненацька.

Таким чином, прояви парагрипу в розгорнутій фазі настільки типові, що не змушують засумніватися в діагнозі. Але їх розвиток можна попередити, якщо встигнути призначити противірусний препарат Флавовір в перші 48 годин захворювання. Це дозволить знизити ймовірність розвитку не тільки несправжнього крупа, а й інших ускладнень – бронхіоліту, пневмонії та захистити організм дитини від багатьох проблем зі здоров’ям у майбутньому.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика