Телемедицина першу чверть століття розвивалася у форматі «дистанційне обговорення клінічного випадку» – тобто час від часу дистанційні консультації з лікарем. Або, в кращому випадку, регулярні онлайн-бесіди. Це добре, але замало. Про це повідомляє MedOboz.
Навіщо потрібен медичний архів-анамнез у електронному сховищі
Якісна сімейна медицина, не кажучи вже про серйозне системне лікування, передбачає знання лікарем якомога повнішого анамнезу життя (так званого катамнезу) людини.
Та й для доброї разової консультації потрібно хоча б у поверхово глянути на «архів» даних, що стосуються систем організму, які турбують пацієнта.
І ця потреба лікарів у big data про «минуле» кожного людського організму стосується не лише записів про симптоми і діагнози, прописане лікування, амбулаторні обстеження, але й даних аналізів, результатів діагностики, в ідеалі, взятих в динаміці, за чималий період.
Саме тут телемедицина в інтернеті та телефонії гальмувала. Адже переказувати під час онлайн-консультації або по телефону всю свою паперову медичну «картку» малореально. Повідомити «цифри» та інші параметри своїх аналізів без спеціальної освіти нереально взагалі.
Фотографувати різні звіти та довідки або перенабирати і надсилати лікарям меседжі з даними – заняття трудомістке; і, до речі, ще не факт, що його не доведеться повторювати (якщо відправлене кілька років тому повідомлення не збереглося).
Читайте також: В Україні запрацювала електронна платформа онлайн-моніторингу здоров’я
Але навіть якщо уявити, що якась вперта людина відсканувала і надіслала лікарю увесь доступний анамнез – цей набір даних буде дуже складний для сприйняття лікарем і непридатний для швидкого й детального вивчення. Адже він позбавлений структури, візуальності та зіставлення. Щоб зрозуміти принаймні один параметр у динаміці, потрібно буде довго і нудно «гортати». Це така сізіфова праця, на яку у лікаря немає часу навіть в офлайн, при особистій зустрічі з наявною паперовою «карткою». Ще складніше це зробити дистанційно.
До того ж, дані за декілька років, знайдені в різних довідках кожного пацієнта (їх у лікаря не один десяток, а у сімейного лікаря рахунок йде на тисячі), просто неможливо втримати в голові. Спробуйте взяти три загальних аналізи крові або три кардіограми і подумки прослідкувати динаміку різних параметрів від однієї діагностики до іншої!
Ось якби з усіх показників одного і того ж діагностичного параметра, що досліджувався кілька разів, були графіки, діаграми, які можна оцінити одним поглядом – такий анамнез можна було б вивчити дуже швидко.
І ще один аспект – якісному архіву-анамнезу потрібна можливість швидко та легко зіставляти параметри, спостереження, діагнози за один і той самий час. Якщо параметр діагностики високочутливий до захворювань, станів організму і цифри «скачуть» вгору-вниз від аналізу до аналізу (як, скажімо, це властиво ШОЕ – швидкості осідання еритроцитів), тоді хочеться швидко побачити, що діагностувалося в організмі в період кожного аналізу; інакше вивчати таку динаміку не зовсім ефективно.
Що зроблено в цьому напрямку
Над вирішенням цих першорядних питань електронного медичного архіву довгий час працювала група українських лікарів та вчених-медиків у співпраці з програмістами. Результатом став онлайн-сервіс моніторингу стану організму Moniheal.com – однією з найважливіших функцій якого виявився медичний архів з можливістю побудови графіків та діаграм за кожним параметром і зіставлення одних показників з іншими.
Більше того, медичний архів у Moniheal.com захищений від несанкціонованого доступу і містить функцію надання пацієнтом віддаленого індивідуального доступу лікаря до всього архіву, до обраного пацієнтом розділу або лише до одного аналізу.
Особливо важливо, що поповнення архіву автоматизоване. Зареєстрованому в Moniheal.com користувачу достатньо лише вказати діагностичним центрам і амбулаторіям контакт свого акаунту в онлайн-сервісі для пересилання результатів, а сервіс автоматично розпізнає результати і поміщає їх в архів. Також сервіс дає змогу синхронізуватися з системами автоматизації управління даними багатьох українських клінік.
Крім цього, система сервісу Moniheal озброює лікаря і пацієнта ще однією унікальною можливістю. Як уже повідомлялося, «серцем» цієї електронної платформи є система моніторингу, що формує в автоматичному режимі проект необхідних людині досліджень та аналізів на поточний рік життя. І саме доступ до електронного архіву пацієнта дає лікарю інформацію про те, які аналізи і діагностичні дослідження необхідно додати до проекту моніторингу з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я конкретного пацієнта.
І нарешті, в онлайн-сервісі реалізована можливість заносити в окремий архів дані про членів своєї сім’ї, наприклад, дітей.
Позаяк йдеться про те, що в Україні повноцінно реалізується інструмент для впровадження нового світового тренду – «перелаштування» медицини від лікування симптомів до ранньої діагностики і профілактики. А рішення цієї проблеми передбачає постійну, тісну і динамічну співпрацю людини зі своїм сімейним лікарем, яку може забезпечити тільки сучасний мережевий інструментарій.
Спробувати роботу сервісу можна за посиланням: Moniheal.com.
Довідка: Телемедицина в Україні юридично нормована і легальна. Законодавча база її застосування – Наказ МОЗ № 681 від 19.10.2015 «Про затвердження нормативних документів щодо застосування телемедицини в сфері охорони здоров’я».
Читайте також: Аденоїди у дитини: чому важливо лікувати