Як ковід впливає на психіку: про що варто знати

Постковід: неврологічні та психіатричні ризики зберігаються навіть через два роки після хвороби

Коронавірус став частиною нашого життя, він внесений до міжнародної класифікації хвороб (МКХ-10) із кодом рубрики U09.9 «Стан після COVID-19 неуточнений».

І хоча на початку пандемії у 2020 році наслідками для нервової системи та психіки людей медики майже не переймались (здебільшого у фокусі уваги були фізичні загрози саме на момент зараження COVID-19), вже нині такий відтермінований вплив коронавірусу все частіше вивчається науковцями.

Високий рівень тривоги відзначався у багатьох пацієнтів із COVID-19 ще на початку зустрічі з ним.  Інколи такі стани навіть призводили до самогубств, подібні випадки фіксувалися в усьому світі. Прямої кореляції між коронавірусом та самогубством не знаходили, але пояснення було: люди не витримували викликаних пандемією масової паніки та депресії. До всього – ще й вимушеної ізоляції на час хвороби.

Найрозповсюдженіші наслідки COVID-19 і те, від чого вони залежать

Звісно, суттєвим чинником, який виступав тригером тривожності, були й чисельні фізичні та когнітивні наслідки коронавірусної інфекції. Перелічимо лише найпоширеніші з них:

– швидка втомлюваність,

– задишка та ускладнене дихання,

– кашель,

– болі в суглобах,

– болі у грудях,

– болі у м’язах та головні болі,

– проблеми із пам’яттю, концентрацією уваги та сном,

– швидке чи прискорене серцебиття,

– втрата смаку та нюху,

– підвищена температура,

– запаморочення,

– посилення симптомів після фізичної та розумової діяльності.

Загалом понад 200 симптомів, які здатні мімікрувати під інші хвороби! І до такого доволі об’ємного переліку ускладнень після COVID-19 додаються не лише перелічені нові проблеми зі здоров’ям, а й загострюються старі, хронічні. Ні юний вік, ні відмінний стан здоров’я не гарантували, що перелічені вище проблеми людину не торкнуться. Крім того, серйозні важкі наслідки наступали за 1–4 тижні після одужання від коронавірусної інфекції, а деякі навіть за 1–4 місяці. І лише велика кількість подібних випадків дала можливість науковцям пов’язати їх виникнення із COVID-19. А внаслідок занепокоєння через власне здоров’я у людей виникали і панічні атаки, і підвищена тривожність.

Від початку пандемії на вкрай важливу необхідність підтримувати емоційний стан пацієнтів вказувала Всесвітня організація охорони здоров’я:

«Підтримка психічного здоров’я має інтегруватися в національні протоколи відповіді на COVID-19. Ми мусимо скористатися цією можливістю для створення служб психічного здоров’я, які будуть продовжувати працювати і надалі: інклюзивних, заснованих на потребах громади та доступних за ціною», – заявляв у вересні 2020 року голова офісу ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.

Потрібно підкреслити, що наразі в Україні виникають проблеми з психічним станом у кожного п’ятого жителя, – зауважує ВООЗ, пов’язуючи це із повномасштабним вторгненням росії, що триває з 24 лютого 2022 року.

Коли COVID-19 загрожує психіці?

Люди із лонгковідом вдвічі частіше отримують рецепти антидепресантів впродовж 90 днів після первинного діагнозу COVID-19, – з’ясували журналісти Reuters. Про це говорять дані 20 великих лікарняних систем США, які стосувалися 1,3 млн дорослих пацієнтів із коронавірусом та 19 000 дорослих із діагнозом лонгковід впродовж травня–липня 2022 року.

Достеменної статистики самогубств через коронавірус не існує тому, що неможливо відокремити сам вірус від його тривалого перебігу та обтяжливих наслідків. Учені лише починають вивчати потенційний зв’язок між суїцидальними думками і депресією та лонгковідом.

Ключове питання для дослідників: так стається, оскільки вірус змінює біологічні процеси в мозку – або ж через інші психофізіологічні ускладнення, викликані ковідом?

І ось тут очевидним вже є те, що найбільше від ускладнень потерпають саме ті, хто хворіє ним «довше»:  15% людей можуть скаржитися на симптоми COVID-19 протягом 12 місяців після самого ковіду. Саме в такий спосіб працездатність втратили 23 мільйони громадян США, 4,5 мільйона громадян (2,4% з усіх працівників США) пішли з ринку праці, згідно з даними американських державних органів статистики. А у спільноті Survivor Corps, що опікується захистом постраждалих від постковіду, констатували, що про самогубство думали 44% із 200 опитаних ними.

До слова, із постковідним синдромом вже стикнулися понад 150 мільйонів людей на планеті.

Які існують неврологічні та психіатричні ризики ускладнення COVID-19?

Вчені вирахували і те, наскільки погіршується здоров’я внаслідок затяжного коронавірусу –  на 21%. Такі дані оприлюднює Інститут показників та оцінки здоров’я Вашингтонського університету (США, The Institute for Health Metrics and Evaluation, IHME) – прирівнюючи цю шкоду до черепно-мозкової травми чи до повної глухоти.

Ці науковці також повідомляють про три групи симптомів, з якими постраждалі від постковіду стикаються найчастіше:

– задишка,

– болі в тілі та перепади настрою,

– когнітивні проблеми.

Ускладнення, за даними вчених, можуть з’являтися і знову зникати, а потерпає від них людина інколи й роками. Але, звісно, це – лише припущення: від початку COVID-19 минуло лише два роки, а підтвердити деякі теорії можна буде лише згодом.

470 мільйонів доларів вже вклав у програму RECOVER Національний інститут охорони здоров’я США, в рамках якої досліджує довготривалі наслідки коронавірусу – неврологічні та психіатричні.

Не важливо при цьому яким штамом коронавірусу ви були заражені – хоча раніше вважалося, що численні обтяжуючі наслідки для здоров’я створює лише штам «Дельта». Однак, виявляється і «Омікрон» теж. Офіційні дослідження у Великій Британії констатують, що у 34% із 2 мільйонів 363 тисяч 79 пацієнтів із постковідним синдромом – він розвинувся впродовж шести місяців після захворювання і саме після штаму «Омікрон».

Серед 14 психічних розладів, які вчені спостерігали у постковідних пацієнтів, найпоширенішими були тривога та депресія, значно рідше – інсульти, деменція.

Дослідження вчених Іспанії та Великої Британії виявили у 6 разів вищий ризик самогубства серед пацієнтів із міалгічним енцефаломієлітом, або синдромом хронічної втоми (ME/CFS).

Як запобігти неврологічним та психіатричним ускладненням внаслідок COVID-19?

Що призводить до найважчих ускладнень постковідного синдрому? Вчені одностайні у думці, що це запальні процеси в мозку, токсини та брак кисню в мозку. Все це насамперед «б’є» по дихальній і серцево-судинній системам, зумовлює тахікардію, стрибки тиску. А загострення таких проблем невідворотно призводить до тривожності, депресії, безсоння.

Що із цим робити? Найголовніше – вчасно вакцинуватися. Лікарі, як і на початку широкого застосування вакцин, з неймовірною одностайністю радять їх як панацею від тяжкого перебігу хвороби. Не допустити важкої форми захворювання допоможуть вчасно застосовані противірусні препарати прямої дії на основі флавоноїдів.

Коли ви вже маєте справу з наслідками лонгковіду – треба діяти. До систематичної легкої фізичної активності (такої, приміром, як ранкова руханка або вечірні прогулянки) – додайте вітаміни та фіто-елементи.

Заспокоїти біль, нерви, зняти спазми та знизити збудження в ЦНС, усунути напруженість та дратівливість допоможуть борнеоловий ефір та ізовалеріанова кислота, борнеол, вільна валеріанова та валеренова кислоти. Вони містяться у корінні та кореневищі валеріани.

Нормалізувати артеріальний тиск, полегшити засинання та поглибити сон здатні алкалоїди, флавоноїди, органічні кислоти. Вони містяться в траві пустирника.

Стабілізувати серцево-судинну систему, нормалізувати ритм серцевої діяльності, захистити серце від спазмів можуть флавоноїди, органічні кислоти, бета-каротин, що містяться в плодах глоду.

Усі перелічені компоненти є, наприклад, у препараті  ВІТАСЕД. Його можна придбати без рецепту.