Давно підраховано, що найчастіше звертаються до лікаря хворі на гострі респіраторні вірусні інфекції. У педіатричній практиці, особливо в сезон підвищеної захворюваності на ГРВІ, їх число зростає в сотні разів. Величезна кількість збудників респіраторних захворювань та різноманіття клінічних проявів, стертий, малосимптомний, так само як і важкий та ускладнений перебіг ГРВІ у дітей ставлять перед лікарем непросте завдання вибору засобів для адекватної терапії.
Сьогодні клінічні протоколи з лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій віддають перевагу комплексній терапії з урахуванням всіх синдромів, що на практиці призводить до призначення 4–6 найменувань лікарських засобів, які впливають на різні механізми розвитку захворювання і мають переважно патогенетичну і симптоматичну спрямованість. При цьому призначення етіотропної терапії, тобто противірусних препаратів, відкладається через сумніви в їх доцільності або замінюється антибіотиками.
Що таке поліпрагмазія та чи існують позитивні сторони від практикування даного підходу
Існує багато визначень поняття «поліпрагмазія», проте всі вони мають на увазі одночасне, часто необґрунтоване, призначення великої кількості ліків при певних захворюваннях. Основною метою, яку переслідує лікар при такому підході, є переконання в тому, що одночасне призначення декількох препаратів дає певні переваги в плані підвищення ефективності лікування. Проте, поліпрагмазія пов’язана з певними ризиками, значущість яких зростає у дітей.
У чому полягають ризики поліпрагмазії
Перш за все, призначення безлічі лікарських засобів підвищує ризик міжлікарських взаємодій, що пояснюється підсумовуванням їх фармакокінетичних і фармакодинамічних взаємодій. Внаслідок цього підвищується частота несприятливих побічних реакцій, які відрізняються непередбачуваністю, а їх перебіг і наслідки в повсякденній клінічній практиці буває непросто спрогнозувати. Є дані про те, що при одночасному призначенні до 5 лікарських засобів ризик небажаних міжлікарських взаємодій не перевищує 5%, тоді як застосування 6 і більше препаратів збільшує цей показник до 25%. Важливим з клінічної точки зору є й те, що 17–23% препаратів, які призначаються одночасно, становлять потенційні ризики для здоров’я.
Читайте також: Сучасні підходи у лікуванні дітей, які часто хворіють на ГРВІ
Крім того, при поліпрагмазії знижується прихильність маленького пацієнта до проведеного лікування, тоді як ризик відступу від встановленого його плану істотно зростає. А відсутність належної терапії підвищує ймовірність важких форм захворювань і ризик розвитку численних ускладнень, з яких безсумнівними лідерами в дитячому віці залишаються бронхіт і запалення легенів, респіраторний дистрес-синдром, менінгіт і енцефаліт, міокардит та багато інших.
І нарешті, такий підхід суттєво підвищує вартість лікування, змушуючи батьків в деяких випадках самовільно відмовлятися від придбання високовартісного для їхнього бюджету препарату або замінювати його на більш дешевий аналог, ефективність якого може бути нижчою.
Читайте також: Рекурентні респіраторні вірусні інфекції та імунодефіцитні стани: як не пропустити важку патологію
У такій ситуації лікарю доводиться шукати інше рішення проблеми. Однією з найбільш прийнятних стратегій лікування являється призначення етіотропного (противірусного) препарату, а вже потім, виходячи з індивідуальних клінічних особливостей перебігу гострої вірусної інфекції у дитини та її прогнозу, наявності інших захворювань, які можуть змінювати або обтяжувати перебіг ГРВІ, розглядати призначення додаткових лікарських засобів.
Однак в питанні противірусних препаратів теж не все так просто, оскільки представлені сьогодні на українському фармринку засоби або обмежені в своїй прицільний дії тільки вірусом грипу (інгібітори нейрамінідази), або впливають на імунні механізми, тобто опосередковано. Оскільки діагноз ГРВІ найчастіше встановлюється емпірично із зазначенням переважаючих синдромів і симптомів, то у лікаря немає 100% впевненості в тому, що саме вірус грипу став причиною захворювання у дитини, і призначені йому інгібітори нейрамінідази будуть ефективні.
Читайте також: Особливості інтерфероногенезу у дітей: ефективність застосування противірусної терапії
Виходом із ситуації може бути призначення дитині при ГРВІ прямих противірусних препаратів, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід, а саме – дитячої лікарської форми сиропу Флавовір. Його діюча речовина полімішенєво впливає на віруси, що викликають ураження дихальних шляхів. Мішенню їх прямої дії є ферменти, відповідальні за внутрішньоклітинну реплікацію вірусів ГРВІ: РНК і ДНК-полімерази. Пригнічення активності зазначених ферментів не дозволяє вірусам дати життя новому потомству, що істотно гальмує інфекційний процес. Крім цих ферментів, препарати, що містять рідкий екстракт протефлазід здатні додатково блокувати нейрамінідазу – фермент, який є тільки у вірусу грипу і який забезпечує вивільнення його вірусних копій з клітини та їх подальше поширення.
Важливим є й те, що своєчасне призначення етіотропної, в контексті захворювань ГРВІ – противірусної терапії дозволяє уповільнити вираженість клінічних проявів, що дає можливість в деяких випадках зменшити кількість призначених засобів патогенетичної терапії або зовсім відмовитися від їх використання. При такому підході ефективність лікування гострої респіраторної інфекції не страждає, а можливі небажані наслідки від призначення безлічі препаратів значно знижується. І нарешті, мамі при меншій кількості призначених лікарських засобів легше дотримати необхідний її дитині режим лікування, нічого не упустити і не забути.
Зважений підхід до підбору лікарських засобів для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій та включення в схему лікування прямих противірусних препаратів з полімішеневою дією дозволить значно знизити ризик небажаних міжлікарських взаємодій і таким чином підвищити ефективність лікування.
Вікторія Талько, д.м.н, професор, директор Інституту експериментальної радіології Національного наукового центру радіаційної медицини НАМНУ; експерт з питань імунології, вірусології, і радіобіології