Через стрес у людей пропадає бажання спілкуватися з іншими

Через стрес у людей пропадає бажання спілкуватися з іншими

Виявляється, існує пряма залежність між пережитим стресом і бажанням соціального спілкування. Чим більше стресу сьогодні, тим нижчий рівень взаємодії з людьми завтра

«Ми хотіли з’ясувати, як стрес впливає на те, скільки ми спілкуємося з іншими, – говорить старший автор дослідження Меган Мейер. – Наші результати показали, що люди, які пережили важкий стрес у певний день, наступного дня менше спілкувалися з іншими. Цей ефект може зберігатися до двох днів», передає medicalxpress.

Спочатку були проведені експерименти на гризунах. Виявилося, що тварини вважали за краще не контактувати з іншими, якщо напередодні пережили стрес. Це явище називається «соціальне уникнення, викликане стресом». До цього складно було стверджувати, чи уникають люди соціального спілкування у результаті стресу, оскільки подібних досліджень не проводилося.

За допомогою мобільного додатку StudentLife (який фіксує дані про сон, рух і час, проведений вдома, а також про соціальні взаємодії через мікрофон телефону) і 99 студентів Дартмута, було проведено двомісячне дослідження. Також через додаток учасники раз на день відповідали на питання про загальне самопочуття, включаючи стрес. Якщо вони переживали стрес, то повинні були оцінити його за 16-бальною шкалою.

Читайте ще: На сезонні ГРВІ є ризик хворіти цілий рік: віруси нікуди не зникають

Команда вчених проаналізувала моделі стресової і соціальної взаємодії за цей період кожного учасника. Висновки стали конкретним доказом того, що люди уникають соціальних контактів, переживши стрес. Тобто високий рівень стресу в один день прогнозує зниження соціальної взаємодії наступного дня.

«Стрес є фактором ризику виникнення багатьох психічних захворювань і часто передує розвитку депресії і тривожних розладів. Якщо людина переживає стрес і у відповідь покидає своє соціальне оточення, то упускається можливість використати його, аби пом’якшити проблему свого психічного стану. Виходить, людина йде від оточення тоді, коли вона найбільше його потребує», – підсумовує Мейер.