Ентеровірусна інфекція у дітей:  сучасні можливості профілактики та лікування

Сімейство ГРВІ сьогодні об’єднує величезну кількість різних вірусів, і всі вони вражають респіраторний тракт людини. Входять до нього й ентеровіруси, основною зоною ураження яких вважається травний тракт, але нерідко свій інфекційний процес вони починають з дихальної системи.

Та й накопичені на даний час наукові дані свідчать про те, що ці віруси не володіють суворою тропністю до ентероцитів, хоча й здатні тривало персистувати в них (до 5 місяців), обумовлюючи здорове вірусоносійство, яке вважають основною причиною масових заражень, особливо в дитячих колективах. Навпаки, зумовлені ними ураження і стани надзвичайно різноманітні, починаючи від гарячкових хвороб і закінчуючи ураженнями головного мозку з розвитком важких паралітичних станів, та дозволяють припустити, що кишечник для них – лише один з етапів у хвороботворній активності. Характерною особливістю ентеровірусів є те, що один і той самий тип вірусу здатен викликати абсолютно різні прояви, в той час як різні типи можуть бути причиною подібних синдромів.

Читайте також: Респіраторно-синцитіальна інфекція у дітей: профілактика та лікування ГРВІ

На даний час відомо більше ніж 100 патогенних для людини представників роду Enterovirus. Крім фекально-орального шляху поширення, для ентеровірусів характерний і повітряно-крапельний. При попаданні на слизову оболонку ротоглотки вони ініціюють розвиток запальних процесів в дихальній системі. Велика частина клінічно значущих проявів ентеровірусної інфекції укладається в прояви гострого респіраторного вірусного захворювання. На даний час ентеровіруси, за даними деяких авторів, займають друге місце за частотою розвитку гострих респіраторних інфекцій в дитячому віці. Найбільш сприйнятливими до ентеровірусів вважаються діти до 10 років. Пік захворюваності припадає на вік 3–6 років, друге місце по частоті виникнення ентеровірусної інфекції займають діти до 2-річного віку. Це пов’язано з переважно фекально-оральним шляхом передачі вірусів, який нарівні з повітряно-крапельним реалізується набагато швидше і легше в ранньому дитячому віці.

Здатність вражати дихальні шляхи продемонстрована для вірусів Коксакі А 1, 2, 5, 7, 9, 10, 16, 21 і 24 серотипів, Коксакі В 1–5 серотипів, вірусів ECHO 1, 4, 9, 11, 19, 20 і 25 серотипів та ентеровірусів 68, 69 і 71 серотипів. Вони уражають як верхні, так і нижні відділи респіраторного тракту, часто викликаючи пневмонію. Є дані, які свідчать про те, що ентеровіруси можуть бути причиною розвитку бронхіоліту у дітей, частота якого коливається в межах 1–5%. У ранньому дитинстві зараження вірусом ECHO 11 може привести до стенозу гортані.

Клінічні особливості, що дозволяють емпірично припустити наявність у дитини ентеровірусної інфекції

Основні симптоми респіраторної (катаральної) форми ентеровірусної інфекції не відрізняються від класичних проявів інших гострих респіраторних вірусних інфекцій: виникають гіпертермія (до 38–40 °С) і загальна слабкість, запаморочення, риніт з серозно-слизовою ринореєю, сухий кашель. При огляді визначається гіперемія зіву і зернистість задньої стінки глотки. Іноді розвивається фарингіт з регіонарним лімфаденітом і субфебрилітетом. При неускладненому перебігу захворювання гіпертермія зберігається протягом 3-х діб, а катаральні прояви – протягом 7 днів.

Читайте також: Парагрип у дітей

Однак наявність додаткових симптомів дозволяє припустити, що причиною захворювання у дитини найімовірніше є ентеровірус. Зокрема, це дво- рідше трихвильова лихоманка, коли після першого підйому температурної кривої протягом 3-х днів відзначається її зниження з повторним підвищенням через 2–5 днів. У дитини виникають нудота, блювання і пронос (ентеровірусна діарея). Звертають на себе увагу гіперемія шкіри обличчя, шиї та верхньої половини тулуба. Важливими діагностичними критеріями є ін’єкція склер, одномоментна (без етапності) поява висипу на обличчі, тулубі та кінцівках (долоні та стопи) та енантеми на слизовій оболонці порожнини рота. Ураження порожнини рота (герпангіна) викликає у дитини біль у горлі при ковтанні та супроводжується появою на слизовій оболонці піднебінних дужок і м’якого піднебіння папул, на місці яких згодом утворюються везикули. Через 1-2 дні везикули звиразковуються і вкриваються білим детритом.

Патогенез дихальних розладів у дітей при ентеровірусній інфекції

Основними воротами ентеровірусної інфекції є слизові оболонки рота, дихальних шляхів і кишечника. В епітеліоцитах відбувається утворення нових вірусних часток на вірусній РНК, після чого вони залишають заражену клітку шляхом її лізису. Цікавим є той факт, що в якості рецептора для проникнення всередину епітеліоцитів ентеровіруси використовують молекулу міжклітинної адгезії-1 (ICAM-1), представлену також на поверхні ендотеліоцитів і фібробластів, яка так само є рецептором для риновірусів. Один цикл репродукції ентеровірусу в ураженій клітині займає близько 8 годин, при цьому утворюється близько 20 тис. вірусних копій. Реплікація ентеровірусу також відбувається в лімфоїдній тканині мигдаликів і глотки, мезентеріальних лімфатичних вузлах. Потрапляння вірусу в кров (первинна вірусемія) відповідає 3 дню захворювання і супроводжується ураженням внутрішніх органів і систем (нервова система, шлунково-кишковий тракт, печінка, легені, очі, серце, нирки, шкіра і слизові оболонки), де відбувається вторинна реплікація ентеровірусу з формуванням відповідних клінічних синдромів.

Яка стратегія лікування ентеровірусної інфекції дихальних шляхів у дитини найбільш оптимальна?

Всі перераховані вище особливості ентеровірусу і патогенезу спричинених ним уражень дихальних шляхів вимагають з боку лікаря пильної уваги та своєчасного призначення етіотропного противірусного лікування, поки реплікація вірусу відбувається в епітеліоцитах і лімфоїдній тканині дихальних шляхів до виникнення первинної віремії на 3-й день захворювання. Це той період, коли можливо знизити вірусне навантаження і зменшити кількість копій, які потраплять в кров і розсіються по всьому організму.

Читайте  також: Риновірусна інфекція у дітей: сучасні можливості профілактики та лікування

Однією з точок прикладання дії противірусних препаратів на ентеровірус може бути вплив на фермент РНК-полімеразу, який міститься у вірусній частці та відповідає за синтез РНК для нових вірусів. Таку здатність має прямий противірусний препарат Флавовір сироп, який впливає на багато вірусних ферментів, блокуючи їх активність. Призначення Флавовіра на ранніх термінах захворювання, коли віремії ще немає, дозволяє знизити ризик багатьох несприятливих наслідків ентеровірусного захворювання. Його можна призначати з народження, що забезпечує захист від вірусного агресора найменших. Препарат дозується залежно від віку. Тривалість його застосування визначається тяжкістю стану дитини: від 5–7 днів при неускладненому перебігу захворювання до 14 днів при наявності ускладнень. Можливо профілактичне призначення Флавовіра в половинних від лікувальних дозах протягом місяця у здорових вірусоносіїв з метою запобігання поширенню ентеровірусів.

Таким чином, своєчасне призначення адекватної етіотропної терапії ентеровірусної інфекції є запорукою не тільки ефективного лікування респіраторних проявів цього захворювання, але й зниження частоти розвитку органних уражень. Варто звернути увагу  на  частохворіючих дітей та їх  функціональний стан імунної  системи. Препарат прямоъ дії Флавовір  впливає на фермент РНК-полімеразу, що відповідає за синтез РНК для нових вірусів.Включення в комплексне лікування сиропу Флавовір особливо у перші три дні лікування дасть змогу знизити вірусне навантаження на імунну систему хворої дитини, тому  ця стратегія лікування ентеровірусної інфекції дихальних шляхів у дитини найбільш оптимальною.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної,

лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика

 

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.