Гіперреактивність бронхів у дітей: як віруси ГРВІ сприяють її розвитку

Гіперреактивність бронхів – стан, що є важливим етапом у розвитку багатьох захворювань дихальних шляхів, в тому числі і хронічних. Однак причини розвитку нерідко залишаються поза увагою лікарів, які в своїй практиці часто стикаються вже з виниклою і тривалою гіперреактивністю та її наслідками.

На даний час гіперреактивність бронхів визначається як надмірна реакція слизової оболонки бронхів на неспецифічні екзогенні подразники (температура вдихуваного повітря і ступінь його забруднення, полютанти, а також фізичне навантаження, пасивне куріння). Вважається, що гіперреактивність бронхів є предиктором розвитку обструктивних захворювань дихальних шляхів і формування бронхіальної астми, однак не у всіх випадках відбувається такий перехід. Які основні причини розвитку гіперреактивності бронхів в дитячому віці, які фактори цьому сприяють і чи існують способи запобігання її розвитку – розглянемо в статті.

Читайте також: Як уникнути поліпрагмазії в лікуванні ГРВІ у дітей

Основною причиною формування гіперреактивності бронхів у дітей є гострі респіраторні вірусні інфекції. Виникаючий запальний процес в дихальній системі підвищує її чутливість до впливу чинників навколишнього середовища, у відповідь на які у здорової дитини з’являються прояви бронхообструкції (задишка, кашель, хрипи), що імітують рецидив запального процесу, нерідко слугують причиною діагностичних помилок і призначення непотрібного лікування, в тому числі антибіотиками.

Які зміни в дихальних шляхах при вірусній інфекції призводять до гіперреактивності?

Вірус-індуковане ураження епітелію респіраторного тракту при ГРВІ призводить до його пошкодження, що в подальшому супроводжується загибеллю і злущуванням клітин, оголюючи поверхнево розташовані ірритативні рецептори і підвищуючи поріг їх чутливості. Як відомо, ірритативні рецептори є частиною парасимпатичної системи. Вони відповідальні за запуск кашльового рефлексу, оскільки реагують на безліч фізичних і хімічних стимулів, а також дію прозапальних медіаторів, наприклад, гістаміну, субстанції Р, що призводить до звуження просвіту бронхів. Значущим чинником, від якого залежить ступінь вираженості і тривалість збереження запалення в дихальних шляхах, є порушення мукоциліарного кліренсу, яке виникає внаслідок цитопатичного впливу вірусів на війчастий епітелій.

В умовах збереження мукостазу відбувається ще більше звуження просвіту дихальних шляхів, а зниження виведення продуктів запалення сприяє посиленню запальних явищ і розвитку регуляторного дисбалансу: адренергічної іннервації з переважанням альфа-адренергічної активності або зниженням бета-адренергічної активності, а також порушень парасимпатичної регуляції з підвищенням утворенням ацетилхоліну. Крім того, віруси здатні впливати на нервові закінчення, втручатися в метаболізм нейромедіаторів, підвищуючи холінергічну чутливість нервових закінчень. У комплексі це призводить до тривалого збереження підвищеної чутливості ірритативних рецепторів до впливу ацетилхоліну, гістаміну, низьких температур і полютантів, підвищуючи ризик розвитку в майбутньому не тільки рецидивуючого обструктивного бронхіту, але і виникнення обструктивного синдрому у дитини під час фізичного навантаження або вдихання холодного повітря.

Чи впливає гіперрактивність бронхів на частоту ГРВІ у дітей?

Сьогодні накопичено достатньо даних про те, що підвищена чутливість бронхів є одним із головних механізмів розвитку повторних респіраторних захворювань. Їх частота залежить від показника порогової чутливості бронхів: чим він вищий, тим швидше виникає повторне захворювання і навпаки.

Якими методами можна знизити ймовірність розвитку гіперреактивності бронхів на тлі ГРВІ у дітей?

Гіперреактивність бронхів є значущим патогенетичним механізмом формування не тільки бронхообструктивних станів, а й високої схильності до повторних ГРВІ, що виникають в ранні терміни після перенесеного нещодавно захворювання. Це обґрунтовує необхідність більш пильної уваги до кожного епізоду ГРВІ у дитини і призначення етіотропної противірусної терапії для більш ефективного впливу на причину захворювання – віруси ГРВІ та пов’язані з ними запальні зміни в стінці респіраторного тракту.

Читайте також: Сучасні підходи у лікуванні  дітей, які часто хворіють на ГРВІ

Для ефективного пригнічення внутрішньоклітинної реплікації вірусів ГРВІ доцільним є застосування прямих противірусних препаратів, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Вони прицільно впливають на специфічні вірусні ферменти – РНК/ДНК-полімерази, що запускають процес копіювання вірусного генома і синтез вірусних білків. Пригнічення утворення вірусних часток знижує вірусне навантаження на дитячий організм і зменшує вираженість запального процесу в дихальних шляхах, що дозволяє дитині швидше відновитися після вірусної агресії без збереження залишкових явищ у вигляді підвищеної бронхіальної чутливості до зовнішніх стимулів. Спеціально для використання в педіатричній практиці створена дитяча лікарська форма – сироп Флавовір, яку можна призначати від народження.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Підсумовуючи вищесказане, гіперректівність бронхів після перенесених ГРВІ в дитячому віці є одним з перехідних етапів до більш серйозних патологічних станів, включаючи формування хронічної бронхолегеневої патології. Підвищена бронхіальна чутливість збільшує частоту епізодів застуди у часто хворіючих дітей порівняно з їх здоровими однолітками. Оскільки вірусне запалення в дихальних шляхах дитини є однією з причин розвитку гіперреактивності бронхів, це диктує необхідність призначення етіотропної терапії прямими противірусними препаратами при кожному епізоді ГРВІ.

Анатолій Чумак, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лікар-імунолог