Гіперреактивність бронхів у дітей: як віруси ГРВІ сприяють її розвитку

Гіперреактивність бронхів – стан, що є важливим етапом у розвитку багатьох захворювань дихальних шляхів, в тому числі і хронічних. Однак причини розвитку нерідко залишаються поза увагою лікарів, які в своїй практиці часто стикаються вже з виниклою і тривалою гіперреактивністю та її наслідками.

На даний час гіперреактивність бронхів визначається як надмірна реакція слизової оболонки бронхів на неспецифічні екзогенні подразники (температура вдихуваного повітря і ступінь його забруднення, полютанти, а також фізичне навантаження, пасивне куріння). Вважається, що гіперреактивність бронхів є предиктором розвитку обструктивних захворювань дихальних шляхів і формування бронхіальної астми, однак не у всіх випадках відбувається такий перехід. Які основні причини розвитку гіперреактивності бронхів в дитячому віці, які фактори цьому сприяють і чи існують способи запобігання її розвитку – розглянемо в статті.

Читайте також: Як уникнути поліпрагмазії в лікуванні ГРВІ у дітей

Основною причиною формування гіперреактивності бронхів у дітей є гострі респіраторні вірусні інфекції. Виникаючий запальний процес в дихальній системі підвищує її чутливість до впливу чинників навколишнього середовища, у відповідь на які у здорової дитини з’являються прояви бронхообструкції (задишка, кашель, хрипи), що імітують рецидив запального процесу, нерідко слугують причиною діагностичних помилок і призначення непотрібного лікування, в тому числі антибіотиками.

Які зміни в дихальних шляхах при вірусній інфекції призводять до гіперреактивності?

Вірус-індуковане ураження епітелію респіраторного тракту при ГРВІ призводить до його пошкодження, що в подальшому супроводжується загибеллю і злущуванням клітин, оголюючи поверхнево розташовані ірритативні рецептори і підвищуючи поріг їх чутливості. Як відомо, ірритативні рецептори є частиною парасимпатичної системи. Вони відповідальні за запуск кашльового рефлексу, оскільки реагують на безліч фізичних і хімічних стимулів, а також дію прозапальних медіаторів, наприклад, гістаміну, субстанції Р, що призводить до звуження просвіту бронхів. Значущим чинником, від якого залежить ступінь вираженості і тривалість збереження запалення в дихальних шляхах, є порушення мукоциліарного кліренсу, яке виникає внаслідок цитопатичного впливу вірусів на війчастий епітелій.

В умовах збереження мукостазу відбувається ще більше звуження просвіту дихальних шляхів, а зниження виведення продуктів запалення сприяє посиленню запальних явищ і розвитку регуляторного дисбалансу: адренергічної іннервації з переважанням альфа-адренергічної активності або зниженням бета-адренергічної активності, а також порушень парасимпатичної регуляції з підвищенням утворенням ацетилхоліну. Крім того, віруси здатні впливати на нервові закінчення, втручатися в метаболізм нейромедіаторів, підвищуючи холінергічну чутливість нервових закінчень. У комплексі це призводить до тривалого збереження підвищеної чутливості ірритативних рецепторів до впливу ацетилхоліну, гістаміну, низьких температур і полютантів, підвищуючи ризик розвитку в майбутньому не тільки рецидивуючого обструктивного бронхіту, але і виникнення обструктивного синдрому у дитини під час фізичного навантаження або вдихання холодного повітря.

Чи впливає гіперрактивність бронхів на частоту ГРВІ у дітей?

Сьогодні накопичено достатньо даних про те, що підвищена чутливість бронхів є одним із головних механізмів розвитку повторних респіраторних захворювань. Їх частота залежить від показника порогової чутливості бронхів: чим він вищий, тим швидше виникає повторне захворювання і навпаки.

Якими методами можна знизити ймовірність розвитку гіперреактивності бронхів на тлі ГРВІ у дітей?

Гіперреактивність бронхів є значущим патогенетичним механізмом формування не тільки бронхообструктивних станів, а й високої схильності до повторних ГРВІ, що виникають в ранні терміни після перенесеного нещодавно захворювання. Це обґрунтовує необхідність більш пильної уваги до кожного епізоду ГРВІ у дитини і призначення етіотропної противірусної терапії для більш ефективного впливу на причину захворювання – віруси ГРВІ та пов’язані з ними запальні зміни в стінці респіраторного тракту.

Читайте також: Сучасні підходи у лікуванні  дітей, які часто хворіють на ГРВІ

Для ефективного пригнічення внутрішньоклітинної реплікації вірусів ГРВІ доцільним є застосування прямих противірусних препаратів, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Вони прицільно впливають на специфічні вірусні ферменти – РНК/ДНК-полімерази, що запускають процес копіювання вірусного генома і синтез вірусних білків. Пригнічення утворення вірусних часток знижує вірусне навантаження на дитячий організм і зменшує вираженість запального процесу в дихальних шляхах, що дозволяє дитині швидше відновитися після вірусної агресії без збереження залишкових явищ у вигляді підвищеної бронхіальної чутливості до зовнішніх стимулів. Спеціально для використання в педіатричній практиці створена дитяча лікарська форма – сироп Флавовір, яку можна призначати від народження.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Підсумовуючи вищесказане, гіперректівність бронхів після перенесених ГРВІ в дитячому віці є одним з перехідних етапів до більш серйозних патологічних станів, включаючи формування хронічної бронхолегеневої патології. Підвищена бронхіальна чутливість збільшує частоту епізодів застуди у часто хворіючих дітей порівняно з їх здоровими однолітками. Оскільки вірусне запалення в дихальних шляхах дитини є однією з причин розвитку гіперреактивності бронхів, це диктує необхідність призначення етіотропної терапії прямими противірусними препаратами при кожному епізоді ГРВІ.

Анатолій Чумак, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лікар-імунолог

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.