Аденовірус сьогодні входить до переліку вірусів, які з величезного числа представників сімейства ГРВІ є частою причиною розвитку респіраторних інфекцій у дітей. За даними деяких авторів, ГРВІ аденовірусної етіології виникає приблизно у кожної третьої-четвертої дитини. Різноманіття сероварів аденовірусів, а сьогодні з 100 відомих понад 40 патогенні для людини, пояснює їх здатність викликати різні ураження, не обмежуючись виключно респіраторним трактом.
Наприклад, аденовіруси 1, 2, 5 сероварів відповідальні за типові для раннього дитячого віку ураження дихальних шляхів і травного тракту, при цьому вони можуть тривалий час зберігатися в лімфоглотковому кільці. А 3 серовар викликає класичну тріаду симптомів, яку об’єднують в термін фарінгокон’юнктивальної лихоманки. У дорослих причиною респіраторного захворювання найчастіше є 4, 7, 14 і 21 серовари. Очевидно, що виникає після перенесеної аденовірусної інфекції імунітет є типоспецифічними і не гарантує захисту від зараження аденовірусом іншого серовара.
Захворіти на аденовірусну інфекцію можна протягом всього року. Сезонний пік припадає на холодну пору року, при чому аденовіруси можуть викликати як поодинокі випадки, так і епідемічні підйоми захворюваності взимку або ранньою весною, а фарингокон’юнктивальної лихоманки – влітку.
Читайте також: Школа в нових реаліях: основи інфекційної безпеки для дітей
Вираженість проявів аденовірусних інфекцій залежить перш за все від імунного статусу організму людини. Тому найбільш важкий перебіг їх відзначається у дітей до 5 років, які ще не встигли виробити достатній вірус-специфічний імунітет, а також при наявності імунодефіцитних станів, коли вироблення такого імунітету є неможливим.
Симптоми пов’язаного з аденовірусом ГРВІ багато в чому схожі з проявами інших респіраторних інфекцій, але характерні особливості перебігу даного захворювання дозволяють емпірично припустити аденовірусне захворювання ще до отримання лабораторного підтвердження.
За якими симптомами або характерними клінічними поєднаннями можна припустити у дитини захворювання на аденовірусну інфекцію?
Наявність типової для ГРВІ картини захворювання: гіпертермії, інтоксикаційного синдрому, при аденовірусній інфекції часто доповнюється фарингітом, ринітом, кон’юнктивітом і регіонарною лімфаденопатією, які відносять до класичних проявів цього захворювання. У дітей першого року життя і в ранньому дитинстві аденовірусна інфекція проявляється кератокон’юнктивітом або ураженням нижніх відділів дихальних шляхів.
Які основні маркери аденовірусу, визначення яких полегшує завдання з його виявлення?
Для аденовірусної інфекції характерне ураження лімфоїдної тканини і здатність деяких серотипів тривало персистувати в ній. Тому, якщо є підозра на аденовірусну інфекцію, необхідно шукати у дитини ураження мигдаликів (частіше тонзиліт), регіонарних лімфатичних вузлів, збільшення печінки (гепатомегалія).
Ураження очей з розвитком кон’юнктивіту також відноситься до типових проявів аденовірусної інфекції. Його тривалість в середньому становить до 6 днів, при цьому часто поєднується зі збільшенням привушних лімфатичних вузлів.
Чому важливо не просто констатувати наявність у дитини гострої респіраторної вірусної інфекції, а діагностувати аденовірус як причину захворювання?
Перш за все, це пов’язано з численними негативними впливами аденовірусу на дитячий організм. Зокрема, дитина, яка нещодавно перехворіла на аденовірусну інфекцію, може виділяти вірус протягом в середньому 40 днів (з секретом респіраторних шляхів – до місяця, з фекаліями – до 1,5 місяців), а значить є джерелом зараження для оточуючих. Сьогодні є дані, що свідчать про те, що аденовірус після клінічного одужання здатний тривалий час персистувати в організмі дитини, а в якості місць для тривалого проживання він вибирає легені, кишечник, лімфоїдну тканину (переважно мигдалики та аденоїди), клітини периферичної крові. Тому дітям, що перехворіли на аденовірусну інфекцію і повертаються в дитячий колектив, на етапі реконвалесценції необхідно продовжити противірусну терапію препаратами з прямим впливом на віруси в профілактичних дозах, щоб знизити можливість передачі і поширення вірусів серед дітей.
Читайте також: Противірусні препарати для дітей: міф чи порятунок?
Через здатність перебувати протягом певного часу в лімфоїдній тканини сьогодні для деяких серотипів аденовірусу доведена здатність потенціювати онкогенез. Також обговорюється можливість аденовірусів взаємодіяти з іншими потенційно онкогенними вірусами і утворювати гібриди, які стимулюють розвиток онкологічних захворювань.
Внаслідок того, що аденовіруси здатні вражати лімфатичні вузли черевної порожнини, у дітей раннього віку така ситуація нерідко ускладнюється формуванням інвагінації кишечника, що є ургентними станом, та вимагає термінового хірургічного втручання.
Недостатня сформованість імунної відповіді у дітей перших років життя не обмежує аденовіруси в їх хвороботворній активності, а зараження різними серотипами цих вірусів сприяє тому, що крім ураження органів дихальної системи аденовіруси здатні викликати захворювання з боку органів травного тракту (гастроентерит), сечовивідних шляхів (геморагічний цистит), органу зору (кератокон’юнктивіт).
Є дані про те, що аденовіруси сприяють формуванню хронічних захворювань з боку дихальної системи. Велике значення їм відводиться в розвитку хронічних тонзилітів, аденоїдитів, синуситів (гайморитів).
Читайте також: Чому потрібно лікувати “нешкідливі” ГРВІ у дітей, розповіла лікар
Виходячи з усього вищесказаного, стає очевидним, що своєчасне визначення аденовірусу як причини розвитку гострої респіраторної вірусної інфекції у дітей, особливо раннього віку, вкрай важливе. Необхідно не тільки загальмувати розмноження цього вірусу на ранніх етапах після його потрапляння в організм дитини, але і не дозволити йому заселитися на тривалий час у тропних для нього органах.
Крім того, оскільки вакцин для профілактики аденовірусної інфекції у дітей поки не існує, а розроблені стосуються серотипів 4 і 7, які викликають ГРВІ у дорослих і використовуються для профілактики у призовників, то профілактичне застосування при аденовірусній інфекції противірусної терапії цілком обґрунтовано.
З цією метою можна застосовувати противірусні препарати, які прицільно впливають на віруси, що викликають ГРВІ, в тому числі і аденовірус, такі як Флавовір сироп. Флавовір блокує здатність вірусів до внутрішньоклітинного розмноження завдяки вибірковій дії на вірусні ферменти, що протидіє можливості вірусів нарощувати чисельність копій і викликати подальше ураження систем людського організму. Згідно з інструкцією, Флавовір сироп можна застосовувати відразу після народження, його зручно дозувати залежно від віку завдяки наявності спеціальної мірної ємності. Лікування неускладненого перебігу аденовірусної інфекції проводиться протягом 5 днів. При розвитку ускладнень застосування препарату може бути продовжено до 2-х тижнів. З метою профілактики Флавовір сироп призначається в дозі, яка дорівнює половині від лікувальної, на термін до 4 тижнів.
Таким чином, з огляду на епідемічну картину аденовірусу і можливість провокувати розвиток багатьох відтермінованих важких захворювань, доцільно при зверненні дитини з симптомами ГРВІ не обмежуватися встановленням діагнозу респіраторної вірусної інфекції, а виключити (або підтвердити) у неї наявність проявів аденовірусної інфекції, щоб правильно вибрати лікувальну тактику.
Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика
Важливо вчасно почати лікування противірусними препаратами