Перспективи вірусних ферментів як мішень противірусної терапії під час ГРВІ

Минув той час, коли гострі респіраторні вірусні інфекції вважалися чимось буденним і само собою минущим. В останні десятиліття зазнає змін не тільки ставлення до цих захворювань та їх збудників, а й переглядаються підходи до їх лікування і розробляються нові лікарські засоби.

Першими препаратами в цілеспрямованому впливі на віруси стали блокатори М2-каналів вірусів грипу, які до недавнього часу широко застосовувалися в клінічній практиці. Далі ряди противірусних препаратів поповнилися інгібіторами нейрамінідази, які вперше були застосовані в період пандемії свинячого грипу в 2009 році.

Отже, прицільний вплив на вірусні ферменти поступово стає лейтмотивом сучасних стратегій в боротьбі з вірусними захворюваннями.

Чому за основу обрані саме вірусні білки?

Це пов’язано з особливостями будови вірусних часток та їх життєвого циклу. Відомо, що віруси повністю залежні від організму людини в плані відтворення власного потомства, що робить їх облігатними внутрішньоклітинними паразитами, не здатними розмножуватися поза клітиною господаря. Тому ефективний вплив на будь-якому з етапів їх взаємодії з клітиною дозволяє обірвати інфекційний процес. Сьогодні показано, що віруси забезпечені мінімальним набором структур, які відповідають їхнім потребам. Наприклад, вірусний геном кодує білки, яких немає в клітині-господаря, і без яких відтворення власного потомства буде неможливим. Це відкриває можливості для прицільного впливу на обраний вірусний фермент, не зачіпаючи клітинні ресурси.

Читайте також: Як уникнути поліпрагмазії в лікуванні ГРВІ у дітей

Очевидно, що вірусний геном є привабливою стратегією противірусного впливу. Однак величезна кількість вірусів – а на сьогоднішній день ідентифіковано близько 1 938 їх видів, які відносяться до 287 родів 73 сімейств, так само як і різноманітність вірусних геномів – ДНК і РНК-вмісні, одно- і дволанцюгові, лінійні і фрагментовані, при всій перспективності робить це завдання практично нездійсненним. Тому наукові пошуки ведуться в напрямку впливу на вірусні полімерази – ферменти, які вірус приносить з собою в клітину, що забезпечують реплікацію і транскрипцію вірусного генома. У кожного вірусу своя полімераза: у ДНК-вмісних (аденовіруси, віруси герпесу, папіломавіруси, поліомавіруси, поксвіруси) – це ДНК-залежна ДНК-полімераза, у РНК-вмісних (більшість представників вірусів ГРВІ, наприклад, ортоміксовіруси, вірус гепатиту С) – РНК-залежна РНК-полімераза, а деякі представники РНК-вірусів, наприклад ретровіруси і їх відомий представник – вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), містять РНК-залежну ДНК-полімеразу, або зворотну транскриптазу. Оскільки будова полимераз відрізняється стійкістю, тобто в них виключені мутації (інакше вірус не зможе розмножуватися), то медикаментозне їх пригнічення цілком здійсненне.

Читайте також: Біль, оніміння і “мурашки”: полінейропатії після грипу та ГРВІ

Крім того, в процесі транскрипції генетичного матеріалу деякі віруси задіють інші функціональні молекули. Наприклад, представники сімейства герпесвірусів використовують фермент тимідинкіназу. Є дані, що тимідинкіназа вірусу простого герпесу 1 типу забезпечує йому зараження клітин, які не перебувають у фазі поділу, а також збереження латентної інфекції в сенсорних гангліях.

Всі перераховані вірусні ферменти можуть бути мішенями в боротьбі з вірусними інфекціями. При цьому показано, що не тільки штучно синтезовані молекули противірусних засобів, але і їх природні аналоги мають противірусну активність. Відносно вірусів ГРВІ такі рослинні молекули, як лютеолін і кверцетин, здатні пригнічувати внутрішньоклітинне вивільнення вірусного генома. Пригнічувати етапи внутрішньоклітинного відтворення, такі як транскрипція вірусних нуклеїнових кислот і трансляція білків, посттрансляційні модифікації вірусних білків, реплікація генома і збирання новостворених вірусних часток, здатні природні молекули – флавоноїди. Їх дію пов’язують з блокуючим впливом на вірусні полімерази.

Крім того, деякі флавоноїди здатні перешкоджати вірусам вихід з клітини в разі, якщо він здійснюється шляхом відбруньковування від клітинної мембрани, як у вірусу грипу. У такій ситуації клітина залишається життєздатною і може слугувати фабрикою з виробництва вірусних часток аж до повного її виснаження. Сьогодні такий спосіб успішно апробований в клінічній практиці на препаратах з антинейрамінідазною активністю щодо вірусу грипу. Таким ефектом володіють і природні флавоноїди.

Читайте також: Рекурентні респіраторні вірусні інфекції та імунодефіцитні стани: як не пропустити важку патологію

Підсумовуючи все вищесказане, можна запевнити, що вірусні ферменти є реальною мішенню противірусного впливу. Основна перешкода на шляху досягнення цієї мети криється в реальній складності синтезу молекул, дія яких не розсіюється на кожен з перерахованих вірусних ферментів. Це об’єктивно ускладнить їх застосування в клінічній практиці, а також – створення речовини, яка б мала здатність пригнічувати якщо не всі, то хоча б кілька вірусних ферментів. І поки створення таких хімічних сполук є дуже віддаленою перспективою, їх можна віднайти в природі.

Отже, природні сполуки з противірусною активністю існують, їх властивості вивчені та доведені в клінічних дослідженнях, а їх результати послужили основою для створення лікарських засобів, наприклад, таких, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Препаратів противірусної дії з прямим і полімішеневим впливом на вірусні ферменти. Флавоноїди трицин, апігенін та лютеолін, які входять до складу діючої речовини протефлазід, чинять блокуючий вплив на такі вірус-спеціфічні ферменти, як ДНК-і РНК-полімераза, в тому числі і зворотна транскриптаза, а також тимідинкіназа та нейрамінідаза. Як вже було сказано, такий широкий спектр противірусної активності дозволяє пригнічувати безліч вірусів, у яких є ці ферменти.

Читайте також: Грип і небезпечний цитокіновий шторм: причини і наслідки

Для застосування в педіатричній практиці сьогодні зареєстрована спеціальна дитяча лікарська форма препарату, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід сироп Флавовір. Його показання до застосування, згідно  інструкції, включають лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій, грипу, в тому числі пандемічних штамів вірусу, у дітей  від народження.

Чому показання настільки широкі та не обмежені якимось одним з 200 представників сімейства ГРВІ? Це пов’язано з точками впливу цього препарату: ДНК і РНК-полімерази , які є у всіх вірусів ГРВІ, а для вірусів грипу крім РНК-полімерази сироп Флавовір володіє антинейрамінідазною активностю.

Таким чином, на сьогоднішній день противірусне лікування переживає своє друге народження. Все більше уваги приділяється препаратам з прямою дією на віруси, а не модифікації імунних механізмів, до яких  багато вірусів призвичаїлися. І поки до створення штучним шляхом молекул з декількома впливами на віруси далеко, можна запозичити природний рецепт і вже сьогодні використовувати його для лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей.

Будь-яке захворювання необхідно лікувати під наглядом лікаря за допомогою прямих противірусних препаратів.

Важливо відзначити, що імунну систему натренувати не можна і привчити до дії вірусів та бактерій неможливо – ми можемо збільшити тільки м’язову тканину. Батьки і лікарі зобов’язані стежити за функціональним станом імунної системи дитини, враховуючи її вікові особливості. При різних функціональних змінах в імунній системі – використовувати сироп Флавовір на тлі комплексної іммуномодуляції.

Імунну систему не можна стимулювати, так як вона має резервні можливості, які при стимуляції швидко виснажуються. Тому потрібно використовувати ті дози препарату, при яких відбувається нормалізація імунного процесу.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика

 

 

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.