Підступні віруси з якими людство і досі веде боротьбу

Підступні віруси з якими людство і досі веде боротьбу

Останнім часом віруси на порядку денному, і коли людство згадає про інші не менш нагальні питання, поки не зрозуміло. Очевидно, що раніше масштабність вірусного втручання у наше життя не була такою відчутною і значною або, принаймні,  так надовго і серйозно не заволодівала нашою увагою.

Нині  коронавірус, на жаль, не єдиний вірус, з яким не вдається справитися. Існує ще безліч патогенів, з якими людство досі не може впоратися. Які це віруси, які заходи сьогодні вживають, щоб перемогти їх і наскільки вони ефективні – розглянемо в статті.

Насамперед варто зауважити, що таких прикладів в історії людства, як вірус натуральної віспи, який був переможений за допомогою вакцинації, практично немає. Здавалося б, можна точно так само позбавити людство від схожих на натуральну віспу захворювань, при яких вірус передається від людини до людини, наприклад, герпес або кір. Адже немає додаткових джерел інфекції «зі сторони» у вигляді тваринного світу, звідки віруси, долаючи міжвидові бар’єри, набувають здатності викликати захворювання у людей. Але час минає, а всі заходи поки не дають бажаного ефекту, а в деяких країнах захворюваність на них демонструє зростання.

Якими методами сьогодні оперує медицина?

Якщо повністю позбутися від інфекційного агента не вдається, то його беруть під контроль. Сьогодні медицина прагне контролювати вірусну активність декількома способами:

  • вакцинація;
  • застосування специфічних противірусних засобів
  • проведення протиепідемічних заходів

Для кожного з непереможених вірусів зазначені заходи можуть мінятися місцями залежно від ступеня ефективності або наявності цих самих засобів, але суть від цього не змінюється.

З якими вірусами людство бореться досі?

Практично з усіма нині відомими. У переліку непереможених вірусів –  збудники гострих респіраторних вірусних інфекцій і нині залишаються на лідируючих позиціях, з огляду на їх розповсюдженість і здатність швидко змінюватися. Окрім них є й інші менш відомі та не настільки широко обговорювані в ЗМІ, однак, які викликають занепокоєння в медичних колах. Наприклад, кілька років тому багато хто чув про такі віруси, як Ебола і Марбург, які спровокували епідемії в країнах Африки.

Читайте також: Чи можна повторно заразитися СOVID-19: нові штами, хвороба після вакцини і клітинний імунітет

До Європи вірус Ебола не добрався, хоча були поодинокі завезені випадки захворюваності у людей, які допомагали локалізувати осередки інфекції. Проте захворюваність не досягнула світових масштабів не тому, що інфекційний агент такий, а завдяки дотриманню протиепідемічних заходів, що дозволили не допустити передачу вірусів іншим людям. Для занепокоєння були причини: за тяжкістю спричинених геморагічних лихоманок та смертності вірус Ебола сьогодні вважається біологічною зброєю. З патогенів, які перейшли з розряду екзотичних в швидко поширювані, можна назвати вірус Зіка.

Чому складно локалізувати вірусні епідемії

Основні причини можна розділити на три групи: медичні, державні та соціальні. З медичних слід назвати відсутність вакцин і специфічних противірусних засобів, недостатню оснащеність лікувальних установ необхідним для надання допомоги медичним обладнанням, недостатню кількість кваліфікованого персоналу, який би справлявся з непрогнозовано зростаючим потоком хворих.

Крім того, досить складно локалізувати кілька осередків захворюваності, які існують одночасно, особливо в умовах відсутності своєчасного інформування або його відтермінованості. Цей фактор можна віднести до державних, коли у керівництва країни немає чіткого бачення ситуації та стратегії, що робити далі.

Читайте також: Як флавоноїди впливають на віруси?

У такій ситуації стає неможливим проведення інформаційної кампанії серед населення, яке не розуміє, що відбувається і починає панікувати. Тут включається соціальний фактор, коли люди самі починають шукати пояснення того, що вони бачать навколо. Так зароджуються найрізноманітніші міфи і теорії змови, а населення впадає в крайнощі: одні вважають, що вірус – це інформаційна маніпуляція, інші – що це рептилоїди хочуть нас поневолити.

До речі, коли в Африці була епідемія Еболи, реакція населення розвивалася практично за тим самим сценарієм: задокументовані випадки «звільнення» з ізоляційних центрів пацієнтів, у яких підозрювали зараження Еболою, людьми, які вважали це захворювання результатом чаклунства. Як то кажуть, у кожного народу свої «казки». Як бачимо, провалена роз’яснювальна кампанія серед населення призводить до того, що люди не усвідомлюють серйозності проблеми або вважають її надуманою, а тому не вважають за потрібне дотримуватися протиепідемічних заходів, тим самим підтримуючи вірусну епідемію.

Що сьогодні може протиставити їм людство?

До сьогоднішнього дня медична наука переважно наголошувала на вакцинопрофілактиці захворювань. Сьогодні вакцини існують проти таких вірусних інфекцій, як грип, кір, епідемічний паротит, краснуха, поліомієліт, а також ротавірусна інфекція та вітряна віспа. Специфічні противірусні препарати створені проти вірусів грипу, герпесу, гепатитів, ВІЛ-інфекції.

Читайте також: Лікар-імунолог розповіла про причини тяжкого перебігу ГРВІ у дитини

Щодо багатьох вірусів тривають розробки, і можливо в недалекому майбутньому ми отримаємо нову вакцину або препарат. Так, всі ми є свідками створення в безпрецедентні терміни вакцин проти коронавірусу, за допомогою яких сьогодні світ намагається взяти під контроль коронавірусну інфекцію.

Чи варто на цьому зупинятися? Безумовно, ні. Не менш ретельно потрібно займатися пошуком ефективних противірусних препаратів і вивчати вже існуючі засоби. Не варто забувати про те, що існують об’єктивні причини, за якими вакцинація може не дати того ефекту, на який ми розраховуємо. І мова йде не тільки про скептично налаштованих людей, які вважають вакцини злом (як вийшло з кором), але і людей, які за медичними показаннями не можуть бути щеплені. А таких нараховується чимала кількість. Крім того, створюваний після вакцин імунітет потребує періодичного підкріплення (ревакцинації), на яку практично не доходять дорослі. Всі ці фактори об’єктивно не дозволяють створити колективний (популяційний) імунітет і зробити людство вільним від конкретних вірусних інфекцій. Хоча і досягнуті на сьогоднішній день успіхи можна вважати вражаючими, якщо порівнювати захворюваність, інвалідність і виживання від цих інфекцій ще кілька десятиліть тому.

А значить, без ефективних противірусних препаратів ніяк не обійтися і на це повинні бути націлені наукові дослідження. Ускладнює збереження дієвих засобів той факт, що віруси досить швидко розвивають звикання (резистентність) до специфічних противірусних препаратів, що знижує їх ефективність і вимагає постійного пошуку нових засобів боротьби.

Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії

Одним із варіантів вирішення проблеми може бути створення противірусних препаратів, в яких поєднується декілька противірусних ефектів. До таких засобів вірусам буде набагато складніше звикнути, а значить, є шанси зберегти їх ефективність для лікування майбутніх вірусних епідемій. Крім того, вплив на мішені, які є у кількох типів вірусів, дозволить розширити межі їх застосування і використовувати при декількох вірусних захворюваннях. Такі препарати сьогодні існують: це флавоноїдовмісні противірусні засоби, до складу яких входить активна (діюча) речовина – рідкий екстракт протефлазід, який діє на велику кількість вірусних ферментів і пригнічує їх активність. Основними є ферменти ДНК/РНК-полімерази, що забезпечують розмноження вірусів всередині клітин людини. Крім того, доведено їхній вплив на нейрамінідазу вірусу грипу, що спільно з блокадою РНК-полімерази чинить подвійний пригнічувальний ефект на цей вірус. Активність вірусів герпесу також виявляється заблокованою двічі: через ДНК-полімерази і тимідинкіназу. Очевидно, що флавоноїдовмісні противірусні препарати заслуговують більш пильної уваги з боку медичної громадськості та подальшого вивчення.

Читайте також: Досвід використання вітчизняного противірусного препарату у неонатології

Таким чином, відповіддю на запитання,  чому вірусні інфекції досі не переможені та що цьому перешкоджає, крім об’єктивних причин, що стосуються відсутності препаратів і вакцин до багатьох з них, можна віднести зневажливе ставлення суспільства до цієї теми, а також відсутність або недостатню інформованість про неї. Є думка, що люди не налякані,  й тому вдається уникнути паніки. Наскільки такий підхід працює, показала коронавірусна пандемія, коли інформоване населення краще справляється з поширенням захворюваності, ніж те, що перебуває в інформаційному вакуумі.

Тому сьогодні необхідно надолужити прогалини в знаннях щодо вірусних захворювань і заходів їх профілактики. Адже немає гарантій, що завтра в країну разом із черговим мандрівником не прибуде вірус, який викликав захворювання на іншому континенті та нам був не цікавий. Інфекційні захворювання, а вірусні тим паче, як показало життя, не знають кордонів.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика