Прямий вплив на віруси – запорука успішного лікування ГРВІ та грипу

Боротьба із швидкозмінюваними вірусами ГРВІ завдання не з легких. З ними не можуть впоратися ні існуючі методи профілактики (вакцинація), ні імунітет людини. Цим успішно користуються віруси ГРВІ, які щорічно та ще й по декілька разів, викликають сезонні спалахи захворювання у людей. Кращі вчені медичної науки витратили не одне десятиліття на те, щоб вивчити віруси ГРВІ, їх будову і механізми, завдяки яким вони досі залишаються непереможними.

Раніше, коли про віруси було відомо дуже мало, основний акцент фокусувався на тому, щоб змусити імунітет самому вирішити питання з вірусом, який опинився в організмі людини. Як показав час, ідея «природної боротьби з вірусами» має декілька слабких місць.

По-перше, вплив на імунітет за допомогою препаратів часто точковий, тобто спрямований на один із складно влаштованої системи компонент, наприклад, інтерферон, що може призводити до розбалансування і виснаження захисних сил.

По-друге, у людей різного віку імунна система працює по-різному, а якщо людина ще й має інше захворюванням, то вона може бути змінена настільки, що ніякі стимулятори їй не допоможуть. Особливо це стосується дітей, в яких незрілі механізми імунітету при призначенні стимулюючого препарату не зможуть відразу дозріти або перебудуватися, як від них вимагається. Тому не варто виснажувати несформований імунітет маленької дитини і вимагати від нього більше, ніж він може дати, і вже тим більше чекати від нього, що він впорається з вірусами, не задаючись питанням – а чи здатний він на це?

По-третє, в імунній системі нашого організму кожен компонент відповідає не за один, а одночасно за декілька відповідальних ділянок. Тому застосування препаратів, які впливають на імунну систему з метою лікування ГРВІ та стимулюють її, змушуючи імунітет поборотися з вірусом, загрожує швидким її виснаженням, чим неодмінно скористаються хвороботворні бактерії та інші віруси. Крім того, стимулюючи імунну систему в надії на боротьбу з ГРВІ, до кінця не відомо, що можна активізувати, крім тих факторів, на які впливають.

Читайте також: Що треба знати про інкубаційний період при гострих респіраторних вірусних інфекціях

Тому сьогодні світова медицина до всіляких «стимуляторів» та «замінників» противірусного імунітету для позбавлення від вірусів, винуватців застудних захворювань, ставиться досить скептично. А проблема лікування гострих респіраторних вірусних захворювань залишається такою ж злободенною.

Останнім часом, завдяки досягнутим успіхам у вивченні вірусів та їх властивостей, медицина акцентує увагу на прицільний вплив на вірус, оминаючи вплив на імунітет. Це теж досить складне завдання, оскільки віруси постійно змінюються, і створений вчора препарат завтра може виявитися марним, адже вірус вже встиг мутувати, і той компонент, на який була направлена його дія, може не існувати. Тому пошуки ведуться в напрямку виявлення тих вірусних структур, які важливі для вірусу і він сам оберігає їх від змін.

Такі молекули у вірусів були знайдені. Наприклад, нейрамінідаза та гемаглютинін – добре відомі ферменти вірусу грипу. Молекули з такими ж властивостями є і у вірусу парагрипу. Сьогодні вже застосовуються в лікуванні грипу препарати, які пригнічують ці вірусні білки. Але це стосується виключно вірусу грипу –  одного з численних представників сімейства ГРВІ. А як бути з іншими вірусами ГРВІ, серед яких знайдеться теж чимало потенційно небезпечних?

Читайте також: Грип зачаївся – проте не зник, а вичікує на свій час

Безумовно, можливості, які відкрилися перед людством після того, як ми навчилися блокувати нейрамінідазу та завдяки цьому пригнічувати здатність вірусу грипу викликати важкі захворювання у людей, величезні. Можна сказати, що ми на початку шляху, який передбачає пошук інших стабільних, тобто не схильних до змін, білкових молекул. І така теж знайдена. Це ДНК- або РНК-полімераза – фермент, завдяки якому віруси здатні розмножуватися в клітинах організму людини. ДНК-віруси для відтворення свого потомства використовують ДНК-полімеразу, а РНК – РНК-полімеразу. Завдяки цьому білку вірусний рід відтворює сам себе. Наприклад, вірусна частка грипу, що потрапила в клітину епітелію респіраторного тракту, через 8 годин дає 1 000 своїх копій, число яких через добу зростає до 1 000 000 000 000 000 000 000 000 000 (10 в 27 ступені) часток. Рівно така сама кількість клітин дихальних шляхів людини заражається і «перепрофілюється» на користь вірусного окупанта, ставши тимчасово непідконтрольною людському організму територією. І це тільки в перші 24 години після потрапляння однієї вірусної частки. А якщо людина вдихнула суспензію, в якій містилося кілька сотень або тисяч вірусів?

Цифра виходить астрономічна. Надалі використана і виснажена клітина буде покинута вірусом, який продовжить переможний хід дихальними шляхами. А якби на самому початку, як тільки вірус проник в клітину, заблокувати його РНК-полімеразу, то вірусу грипу не вдалося б витратити всі ресурси клітини і скопіювати багатотисячну армію, а навпаки –  сам вірус втратив би свої агресивні властивості.

Читайте також: Імунолог розповіла, коли організм дитини найбільш уразливий ГРВІ та потребує підтримки

Розробки в напрямку впливу на РНК-полімерази сьогодні тривають щодо респіраторно-синцитіального та метапневмовірусу (вони здатні викликати важкі захворювання нижніх відділів дихальних шляхів у найменших – гострі бронхіоліти). При всіх очевидних перевагах знову-таки – це тільки РНК-полімерази згаданих вірусів.

Очевидно, що найкращим рішенням буде винахід препарату, який би поєднував в собі декілька блокуючих впливів на перераховані вище вірусні білки. В такому випадку вірус грипу виявився б знешкодженим двічі – без нейрамінідази він би не зміг дістатися до клітин, потенційних фабрик з виробництва його потомства, а навіть якщо йому це вдалося, то без РНК-полімерази всі намагання виявилися б марними, адже його здатність до внутрішньоклітинного розмноження заблокована. Такі препарати прямої дії на сьогодні є, вони містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт – протефлазід, наприклад  сироп Флавовір. Його дія саме спрямована на вірусні ДНК/РНК-полімерази і нейрамінідазу. При цьому Флавовір не впливає на білки людини і не порушує роботу імунної системи та не виснажує її.

Таким чином, одним із перспективних напрямків в протистоянні вірусам, що викликають застудні захворювання у людини, є вплив на ключові білки, які віруси використовують для проникнення в організм людини і відтворення вірусного потомства, що призводить до розвитку захворювання. На думку експертів, за такими противірусними препаратами – майбутнє в лікуванні ГРВІ.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика