Риновірусна інфекція: причини захворювання та профілактика

Риновірусна інфекція: причини захворювання та профілактика

Мабуть, найчисленішими представниками сімейства вірусів гострих респіраторних вірусних інфекцій є риновіруси.

Свою назву вони отримали завдяки здатності вражати переважно носову порожнину і викликати запалення в ній, яке медичною мовою називається ринітом. Саме вони найчастіше викликають симптоми застуди: за даними статистики вони стають причиною нездужання у 30-80% випадків, і обумовлюють розвиток частих гострих вірусних уражень дихальних шляхів у дитячому віці.

Читайте також: Що таке імунна система. Як зміцнити імунітет

Сьогодні відомих науці риновірусів, які викликають захворювання у людини, налічується близько 160 серотипів. У більшості випадків вони обмежуються ураженням верхніх дихальних шляхів – так відбувається у дорослих і дітей старшого віку при нормальній імунній відповіді. Але в молодшому дитинстві зустріч з риновірусом може закінчуватися отитом і синуситом, обтяжувати прояви бронхіальної астми та муковісцидозу, а також бути причиною серйозних захворювань нижніх дихальних шляхів (бронхіоліт і пневмонія). Особливо важкий перебіг риновірусної інфекції відзначається у недоношених дітей.

 У дітей висока сприйнятливість до риновірусів

Це пов’язано, перш за все, із незформованістю імунітету. Дитинство – це той період, коли малюк знайомитися з навколишнім світом і всі збудники захворювань для нього невідомі, а захисні сили поки тільки формуються для повноцінної боротьби з ними. Тому діти так легко підхоплюють будь-які віруси. По-друге, характерною рисою всіх вірусів, що вражають респіраторну систему є легкість передачі від людини до людини. Не стали винятком і риновіруси, які швидко поширюються від однієї людини до іншої за допомогою повітряно-краплинного і контактного способів передачі.

Читайте також: Гомеопатія під час грипу та ГРВІ: безпечно не означає ефективно

Коли у дитини із риновірусною інфекцією з’являється нежить, виділення  з носа разом з вірусами потрапляють на руки і звідти на столи, іграшки та інші предмети і поверхні, з якими контактує малюк. Дитина може доторкнутися до рук або шкіри іншої дитини або іграшок, на яких є вірус, а потім доторкнутися до своїх очей та носа, таким чином вона заражає себе.

Риновіруси можуть потрапити в дихальні шляхи дитини разом з аерозолем під час дихання. Так відбувається, коли поруч є хвора дитина, яка чхає або кашляє. При цьому, виділення хворим риновірусних частинок може починатися за кілька днів до появи перших симптомів захворювання, досягає максимуму на 2-7-й день хвороби і може тривати до 3-4 тижнів.

 Особливість  активності риновірусів

Відмінною рисою риновірусів є здатність розмножуватися при температурах (+ 33 °С), які набагато нижче від нормальної температури людського тіла (36-37 °С). Ділянкою в нашому організмі зі зниженою температурою є порожнина носа, що пояснюється надходженням на вдиху повітря, температура якого нижче в осінньо-зимово-весняний період. Тому риновіруси так активно викликають захворювання у людини саме в цей період.

Читайте також: Обструктивний синдром у дітей: причини, симптоми, профілактика

Зараження риновірусом відбувається швидко: вже через 15 хвилин після потрапляння на стінку носової порожнини вірус приклеюється до білкових молекул-рецепторів потрібних йому клітин. В середньому через 2 дні людина починає відчувати перші наслідки вірусної активності у вигляді симптомів захворювання. У 5% хворих інкубаційний період може скорочуватися до 20 годин.

Перші симптоми риновірусної інфекції:

  • сухість або подразнення у носі,
  • чхання, закладеність носа і виділеннями з нього.

Ці симптоми посилюються протягом наступних 2-3 днів. Потім:

  • знижується нюх (здатність сприймати запахи),
  • у дітей молодшого та дошкільного віку можуть виникати головний біль,
  •  кашель,
  • підвищуватися температура тіла,
  • можлива поява больових відчуттів в області під очима (проекція гайморової пазухи) і вуха.

Наступною особливістю є взаємодія риновірусів з клітинами слизової оболонки порожнини носа, ураження яких призводить до вираженої відповідної запальної реакції організму, яка супроводжується розширенням кровоносних судин, підвищенням їх проникності, що призводить до набряку слизової оболонки і викликає відчуття закладеності носа. Одночасно посилюється утворення носового слизу, що викликає нежить.

Як і коли можна впливати на риновірус?

Після потрапляння в наше тіло риновірус прикріплюється до клітин слизової оболонки. Для цього він прикріплюється до спеціальних білкових молекул (рецепторам) на поверхні клітин, що є замком, який відчиняє двері всередину клітини. Такими рецепторами для риновірусу є ICAM-1, CHDR-3, рецептор ліпопротеїнів низької щільності (LDLR), вплив на які запускають вроджені (неспецифічні) імунні реакції і призводить до швидкого розвитку запального процесу. А білкова молекула ICAM-1 має важливе значення в розвитку запалення в дихальних шляхах при астмі, що пояснює, чому риновірус ускладнює перебіг бронхіальної астми.

Читайте також: 6 причин звернутися по медичну допомогу за перших симптомів вірусних захворювань дихальних шляхів

Після проникнення в клітину риновірус починає відтворення власного потомства, і для цього йому потрібна РНК-полімераза. З її допомогою вдається залучити клітинні структури в синтез нових вірусних частинок. Після складання новостворені вірусні частинки залишають використану клітину і заражають наступну.

На даний час ведуться розробки по створенню препаратів, спрямованих на придушення вивільнення риновірусу в клітині. Поки що дослідження знаходяться на доклінічній стадії, а проведені на добровольцях випробування не підтвердили отримані в лабораторних умовах результати.

Але крім запобігання вивільненню риновірусу в клітині, можливо впливати ще на одну ціль – вірусну РНК-полімеразу. Як було сказано, цей фермент відповідає за утворення в клітині нових вірусних частинок. Тому його блокада не дозволить прониклому в клітину вірусу скопіювати самого себе, а імунна відповідь, що розвинулась  на вірусне проникнення в клітину, сприяє підтримці рівня інтерферонів, достатнього для адекватної імунної відповіді організму на інфекційний збудник.

Таку здатність має противірусний препарат прямої дії Флавовір, що містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід.  Препарат призначений для етіотропного лікування та профілактики грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій. Особливо важливо це в дитячому віці, коли незміцніла імунна система не завжди може швидко впоратися з численними вірусами і потребує підтримки.

Бут Галина