риновирус

Риновірусна інфекція: причини захворювання та профілактика

Мабуть, найчисленішими представниками сімейства вірусів гострих респіраторних вірусних інфекцій є риновіруси. Свою назву вони отримали завдяки здатності вражати переважно носову порожнину і викликати запалення в ній, яке медичною мовою називається ринітом. Саме вони найчастіше викликають симптоми застуди: за даними статистики вони стають причиною нездужання у 30-80% випадків, і обумовлюють розвиток частих гострих вірусних уражень дихальних шляхів у дитячому віці.

Сьогодні відомих науці риновірусів, які викликають захворювання у людини, налічується близько 160 серотипів. У більшості випадків вони обмежуються ураженням верхніх дихальних шляхів – так відбувається у дорослих і дітей старшого віку при нормальній імунній відповіді. Але в молодшому дитинстві зустріч з риновірусом може закінчуватися отитом і синуситом, обтяжувати прояви бронхіальної астми та муковісцидозу, а також бути причиною серйозних захворювань нижніх дихальних шляхів (бронхіоліт і пневмонія). Особливо важкий перебіг риновірусної інфекції відзначається у недоношених дітей.

З чим пов’язана висока сприйнятливість дітей до риновірусів?

Перш за все, із незформованістю імунітету. Дитинство – це той період, коли маленька людина знайомитися з навколишнім світом і все збудники захворювань для неї невідомі, а захисні сили поки тільки формуються для повноцінної боротьби з ними. Тому діти так легко підхоплюють будь-які віруси. По-друге, характерною рисою всіх вірусів, що вражають респіраторну систему є легкість передачі від людини до людини. Не стали винятком і риновіруси, які швидко поширюються від однієї людини до іншої за допомогою повітряно-краплинного і контактного способів передачі.

Читайте також: В Україні запрацювала електронна платформа онлайн-моніторингу здоров’я

Коли у дитини із риновірусною інфекцією з’являється нежить, виділення  з носа разом з вірусами потрапляють на руки і звідти на столи, іграшки та інші предмети і поверхні, з якими контактує малюк. Дитина може доторкнутися до рук або шкіри іншої дитини або іграшок, на яких є вірус, а потім доторкнутися до своїх очей та носа, таким чином вона заражає себе. Риновіруси можуть потрапити в дихальні шляхи дитини разом з аерозолем під час дихання. Так відбувається, коли поруч є хвора дитина, яка чхає або кашляє. При цьому, виділення хворим риновірусних частинок може починатися за кілька днів до появи перших симптомів захворювання, досягає максимуму на 2-7-й день хвороби і може тривати до 3-4 тижнів.

У чому полягає особливість хвороботворної активності риновірусів?

Відмінною рисою риновірусів є здатність розмножуватися при температурах (+ 33 °С), які набагато нижче від нормальної температури людського тіла (36-37 °С). Ділянкою в нашому організмі зі зниженою температурою є порожнина носа, що пояснюється надходженням на вдиху повітря, температура якого нижче в осінньо-зимово-весняний період. Тому риновіруси так активно викликають захворювання у людини саме в цей період.

Зараження риновірусом відбувається швидко: вже через 15 хвилин після потрапляння на стінку носової порожнини вірус приклеюється до білкових молекул-рецепторів потрібних йому клітин. В середньому через 2 дні людина починає відчувати перші наслідки вірусної активності у вигляді симптомів захворювання. У 5% хворих інкубаційний період може скорочуватися до 20 годин.

Читайте також: Обструктивний синдром у дітей: причини, симптоми, профілактика

Першими з’являються сухість або подразнення в порожнині носа, що супроводжується чханням, закладеністю носа і виділеннями з нього. Ці симптоми посилюються протягом наступних 2-3 днів. На тлі цього знижується нюх (здатність сприймати запахи), у дітей молодшого та дошкільного віку можуть виникати головний біль, кашель, підвищуватися температура тіла. При поширенні риновірусу по дихальних шляхах і ураженні навколоносових пазух можлива поява больових відчуттів в області під очима (проекція гайморової пазухи) і вуха.

Наступною особливістю є взаємодія риновірусів з клітинами слизової оболонки порожнини носа, ураження яких призводить до вираженої відповідної запальної реакції організму, яка супроводжується розширенням кровоносних судин, підвищенням їх проникності, що призводить до набряку слизової оболонки і викликає відчуття закладеності носа. Одночасно посилюється утворення носового слизу, що викликає нежить.

На яких етапах проникнення в людський організм можна впливати на риновірус?

Після потрапляння в наше тіло риновірус прикріплюється до клітин слизової оболонки. Для цього він прикріплюється до спеціальних білкових молекул (рецепторам) на поверхні клітин, що є замком, який відчиняє двері всередину клітини. Такими рецепторами для риновірусу є ICAM-1, CHDR-3, рецептор ліпопротеїнів низької щільності (LDLR), вплив на які запускають вроджені (неспецифічні) імунні реакції і призводить до швидкого розвитку запального процесу. А білкова молекула ICAM-1 має важливе значення в розвитку запалення в дихальних шляхах при астмі, що пояснює, чому риновірус ускладнює перебіг бронхіальної астми.

Читайте також: 6 причин звернутися по медичну допомогу за перших симптомів вірусних захворювань дихальних шляхів

Після проникнення в клітину риновірус починає відтворення власного потомства, і для цього йому потрібна РНК-полімераза. З її допомогою вдається залучити клітинні структури в синтез нових вірусних частинок. Після складання новостворені вірусні частинки залишають використану клітину і заражають наступну.

На даний час ведуться розробки по створенню препаратів, спрямованих на придушення вивільнення риновірусу в клітині. Поки що дослідження знаходяться на доклінічній стадії, а проведені на добровольцях випробування не підтвердили отримані в лабораторних умовах результати.

Але крім запобігання вивільненню риновірусу в клітині, можливо впливати ще на одну ціль – вірусну РНК-полімеразу. Як було сказано, цей фермент відповідає за утворення в клітині нових вірусних частинок. Тому його блокада не дозволить прониклому в клітину вірусу скопіювати самого себе, а імунна відповідь, що розвинулась  на вірусне проникнення в клітину, сприяє підтримці рівня інтерферонів, достатнього для адекватної імунної відповіді організму на інфекційний збудник. Таку здатність має противірусний препарат прямої дії Флавовір, який призначений для етіотропного лікування та профілактики грипу та гострих респіраторних вірусних інфекцій. Особливо важливо це в дитячому віці, коли незміцніла імунна система не завжди може швидко впоратися з численними вірусами і потребує підтримки.