Риновіруси, що відносяться до сімейства ГРВІ, сьогодні вважаються одними з основних винуватців щорічних вірусних інфекцій, що вражають людство. Сучасні дані вказують на те, що на їх долю припадає принаймні половина всіх застудних захворювань.
Величезна кількість серотипів цих вірусів, а сьогодні їх налічується близько 110, так само як і висока мінливість, не дозволяють поки що ефективно протистояти їм за допомогою вакцинопрофілактики.
Симптоми риновірусної інфекції у дітей
Типові прояви риновірусної інфекції, які дають можливість уже на етапі первинного звернення емпірично припустити не просто ГРВІ, а саме риновірусну інфекцію – це нежить з рясними виділеннями, закладеність носа та утруднення дихання. Іноді у хворого спостерігаються явища інтоксикаційного синдрому, підвищення температури тіла, кашель і біль у горлі. І чим менша дитина, тим більше на перший план виходять симптоми інтоксикації.
Читайте також: Грип і гіпертонія: небезпечна співдружність
Тому найчастіше діагностика риновірусного захворювання не викликає ускладнень. Але нерідко доводиться стикатися з тим, що патогенність риновірусу недооцінюється, а звідси – усі несприятливі наслідки для здоров’я дитини, що випливають.
Сучасні досягнення в галузі клінічної вірусології дозволили переглянути усталені погляди на більшість вірусних агентів, які досі вважалися безпечними. Не оминули й риновіруси.
Основні ризики обумовлені риновірусною інфекцією
До недавніх пір існував стереотип, що риновірус безпечний, а для боротьби з його проявами досить судинозвужувальних крапель в ніс, які знімуть ринорею і полегшать дихання хворої дитини, а якщо у неї ще піднялася температура, то можна додатково призначити жарознижувальний засіб. Як правило, на цьому лікування риновірусної інфекції, а точніше її симптомів, закінчується.
Сьогодні подібна лікувальна тактика так само, як і недооцінка ризиків, що виникають при риновірусному захворюванні, нерідко призводить до формування у дитини багатьох хронічних станів, таких як обструктивний бронхіт, бронхіоліт і пневмонія, гіперреактивність бронхів, яка з часом трансформується в бронхіальну астму. І чим менша дитина, тим більше у неї факторів ризику та ймовірності їх формування.
Взаємозв’язок риновірусної інфекції та хронічних хвороб
Одна з причин впливу риновірусу на тривалість процесу захворювань пов’язана з особливостями його взаємодії з епітеліальними клітинами порожнини носа. Відомо, що для проникнення до клітини деякі серотипи риновірусу використовують міжклітинну молекулу адгезії I (ICAM-I), яка відіграє важливу роль як у розвитку імунної відповіді на вірусне вторгнення, так і в формуванні сенсибілізації організму дитини. Є дані про те, що у дітей з генетичною схильністю до розвитку алергічних станів часті риновірусні інфекції стають пусковим механізмом у формуванні гіперреактивності бронхів. Цьому сприяє й формування на тлі риновірусної інфекції хронічного запального процесу, який навіть на наймінімальнішому рівні здатен сприяти алергізації дитячого організму та підтримувати формування гіперреактивності бронхів, що в майбутньому може переходити в алергічний риніт і бронхіальну астму.
Читайте також: ГРВІ у дітей: клінічні особливості, сучасні можливості профілактики та лікування аденовірусної інфекції
Крім того, несформована імунна відповідь і як наслідок слабкі захисні бар’єри дозволяють риновірусній інфекції поширюватися далеко за межі носової порожнини, яку традиційно прийнято вважати основним місцем вірусного пошкодження та відповідної запальної реакції. При цьому вірусне запалення може поширюватися як на прилеглі органи – навколоносові пазухи і носоглотку, так і віддалені – гортань, трахею і навіть легені. У дітей перших років життя риновірус може виступати в ролі етіологічного фактора, що сприяє розвитку симптомів, дуже схожих на несправжній круп, причиною яких традиційно прийнято вважати вірус парагрипу. Крім того, риновіруси є другими за поширеністю після респіраторно-сінтіціального вірусу в розвитку бронхіоліту у дітей.
Часті риновірусні інфекції, так само як і несвоєчасне та неправильне лікування за допомогою засобів симптоматичної терапії, призводять до формування з дитинства прогалин у захисних бар’єрах, на які при черговому застудному захворюванні починають нашаровуватися бактеріальні збудники. Це сприяє формуванню у дитини хронічних запальних захворювань ЛОР-органів, таких як хронічні синуси і отити.
Одним з можливих ускладнень риновірусної інфекції в дитячому віці є розвиток запалення легенів. При цьому найбільш часто пневмонії вірусної етіології розвиваються в ранньому дитинстві, коли частота їх виникнення сягає 67%, а риновіруси стають причиною запалення легенів у кожної четвертої дитини.
Яку стратегію лікування риновірусної інфекції обрати для дитини?
Виходячи з наявних на сьогодні даних щодо впливу риновірусу на дитячий організм стає очевидним, що воно не обмежується виключно локальним запаленням в порожнині носа. В силу своїх патогенних властивостей, а також високої частоти повторних випадків захворювань, риновіруси здатні викликати негативні наслідки для всього організму та створювати сприятливі умови для формування хронічних захворювань, які в майбутньому негативно позначаться на стані здоров’я дитини.
Читайте також: Школа в нових реаліях: основи інфекційної безпеки для дітей
Тому лікування інфекції не повинно обмежуватися виключно полегшенням симптомів, які істотно знижують якість життя маленького пацієнта. Воно також має бути направлено безпосередньо на усунення причини захворювання. Для цього при підозрі у дитини на риновірусну інфекцію доцільно включати в схему лікування противірусні препарати з прямим впливом на віруси сімейства ГРВІ, в тому числі й риновіруси, наприклад, Флавовір сироп. Активні компоненти, що входять до складу Флавовіру, здатні блокувати вірус-специфічні ферменти, які запускають в ураженій клітині процеси копіювання і збирання нових вірусних часток. Для риновірусів, які є РНК-вмісними вірусами, такими ферментами є РНК-полімерази. Пригнічуючи ці ферменти, Флавовір сироп сприяє зменшенню кількості копій риновірусів, що знижує вірусне навантаження на дитячий організм і зменшує ймовірність виходу вірусного запалення за межі уражених на ранніх етапах порожнини носа і носоглотки. Це дозволяє обмежити зону вірусного запалення і не дати йому перейти на інші органи. Крім того, усунення риновірусу ефективно припиняє можливе тривале запалення і підтримування ним механізмів гіперреактивності бронхів.
Читайте також: Уроки пандемії: хлорохіновая істерія, питання без відповідей і хто врятує потопаючих
Виходячи з цього, призначення Флавовіру в перші дні появи симптомів риновірусного захворювання у дитини дозволяє не тільки протистояти вірусній агресії, а й зменшує ризик розвитку перерахованих вище ускладнень і зводить до мінімуму ймовірність формування алергопатології в майбутньому.
Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика