Економічна втрата навіть від триденного лікарняного становить понад 3,5 тис. грн
Щорічно на планеті стається один мільярд випадків захворювання грипом, із них 3-5 млн являють собою важкі стани, у результаті яких від респіраторних ускладнень помирає 290-650 тис. чоловік.
І ця трагічна статистика – далеко не повний перелік наслідків щорічних атак вірусу. Оскільки він завдає удару не тільки по здоров’ю людей, але й по економіці країни.
Скільки коштує лікарняний
Закон України «Про обов’язкове державне соціальне страхування», постанова Кабміну №439 і Порядок №440 регулюють питання нарахування, оплати та оподатковування виплат по непрацездатності. Тривалість лікарняного листа залежить від стану хворого. У будь-якому випадку перші 5 днів непрацездатності працівника оплачує підприємство, а наступні – фонд соціального страхування. При цьому виплачується відсоток (від 50% до 100%) від середнього заробітку за розрахунковий період. Більший стаж –вищий відсоток.
На конкретному прикладі можна підрахувати розмір виплати за лікарняним листом. Дано: співробітник з 9-річним стажем роботи (це 100%) і зарплатою за попередніх 12 місяців 52 тис. грн прохворів 5 днів. Отже, спочатку розраховується середньоденний заробіток: 52000 / 365 = 142,47 гривень. Його множать на кількість лікарняних днів: 42,47 х 5 = 712,33 грн – це і є розмір виплати за лікарняним листом.
У багатьох країнах світу права працівників з повною зайнятістю захищені – законодавство гарантує оплачуваний лікарняний. В Австралії це правило поширюється також і на тих, хто працює неповний робочий день. У США та деяких країнах Азії таких гарантій немає. Дослідження Союзу фрілансерів США показали, що 35% всіх працівників працюють за контрактом або позаштатно – інакше кажучи, якщо вони занедужають, то залишаться без зарплати. У Сінгапурі піти на оплачуваний лікарняний можна тільки, якщо людина відпрацювала на своєму робочому місці три місяці. Білоруським законодавством передбачено виплати – за перші 12 днів лікарняного призначається виплата у розмірі 80% середньоденного заробітку.
Чим небезпечний захворілий працівник
Хворий грипом (ГРВІ) за один день може заразити до 100 колег або випадкових перехожих. Швидкість зараження в межах офісного приміщення становить не більше двох годин. При цьому джерелами поширення вірусу стають телефони, поверхні робочих столів, дверні ручки, принтери, кнопки ліфта, холодильники тощо.
Наприклад, один співробітник може інфікувати трьох колег. Спочатку вони тиждень не будуть працювати зовсім, а потім ще тиждень – на півсили. Підприємство втрачає прибуток, який вони приносили щомісяця.
Роботодавець, з одного боку, задоволений, що співробітник продовжує працювати. Але, з іншого боку, є нюанси його нормальної працездатності та ризику зараження інших. А офісна епідемія принесе таку втрату коштів, про масштаби якої багато хто не підозрює. Вони криються у відкладених завданнях, незадоволених клієнтах, відтермінуваннях та ін. Крім цього, хворі співробітники працюють менш ефективно, частіше помиляються, отримують виробничі травми і стають неуважними.
Які наслідки для економіки країни
Результати багатьох досліджень говорять про те, що люди, які хворіють «на ногах», збитково впливають на економіку. У світі мова йде про втрати у десятки мільярдів доларів. В Україні цифри небагато «скромніші», але теж вражаючі.
Втрати лише від одного випадку захворювання грипом оцінюють від 100 у.о. (включаючи виплати, пов’язані з тимчасовою непрацездатністю, витрати на лікування ускладнень тощо).
Економічний удар грипу деякі роботодавці намагаються нівелювати. Наприклад, «Львівська залізниця» у сезон 2014-2015 рр. разом із кафедрою епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та санітарно-епідеміологічною службою України на залізничному транспорті провели цікаве дослідження ефективності вакцинопрофілактики грипу в професійних групах ризику. Вони масово прищепили своїх працівників. У результаті, з 7,5 тисяч вакцинованих співробітників залізниці занедужали грипом всього четверо.
Також підрахували, що мінімальний економічний збиток за три дні лікарняного складе понад 3,5 тис. гривень. А якщо людина прохворіла довше – втрата буде ще більшою. Якщо ж виникли ускладнення або хворого госпіталізували, то сума зростає: адже держава витрачається на лікування, діагностику, зарплату медпрацівникам, електрику, опалення, воду, каналізацію… У такому випадку цифра може коливатися в межах 4200-7800 гривень.
Проблема зі здоров’ям співробітника врешті решт позначається на всій економіці. Зменшується прибуток, знижується конкурентоспроможність, що тягне за собою падіння виробництва у всіх галузях і стагнацію в сфері послуг, порушується порядок роботи медичних і навчальних установ, транспорту тощо. Всі ці факти говорять про економічну небезпеку грипу та ГРВІ.
Що робити?
Не можна скидати з рахунків і втрати сімейного бюджету громадян. Один хворий може витратити на лікування грипу до 3 тис. грн, а у випадку ускладнень – у рази більше.
Таким чином, на перший план виходить мінімізація ризиків поширення епідемії, де ключову роль грає вакцинація. Однак традиційно в Україні охоплення вакцинацією порівняно невелике, до того ж відомо, що вакцина показана далеко не всім і в деяких випадках не гарантує 100-відсотковий захист від хвороби. Іноді навіть тому, що прогнози циркуляції певних штамів вірусу грипу не підтверджуються.
Тому ключовим моментом у боротьбі з підступним вірусом можна вважати ранню діагностику і терапію препаратами, що мають доведений механізм прямої дії на більшість відомих штамів.
Своєчасний початок застосування таких препаратів мінімізує виникнення ускладнень, що в нинішньому епідсезоні надзвичайно актуально, тому що сьогодні медична статистика підтверджує циркуляцію пандемічного штаму «свинячого грипу» A – H1N1. Нагадаємо, що саме він спровокував пандемію в 2009 році й приніс одне з найстрашніших ускладнень – атипову пневмонію.