Сила имунітету: чому захисні бар’єри у всіх різні?

Ми рідко замислюємося над тим, як влаштований наш організм і як він працює, але часто чуємо про зміцнення імунітету, а також про те, що варто нашій імунній системі трохи ослабнути, як страшні хвороби не змусять себе чекати.

Імунна система, як і все в організмі людини, маловивчена. Сама назва імунітет походить від латинського слова immunitas, в перекладі – звільнення. І це дуже чітко відображає суть роботи даної системи: вона звільняє організм від чогось чужорідного, шкідливого і небезпечного. Іноді в результаті збою імунітет починає боротися і зі своїм, рідним. Але від початку він налаштований на розпізнавання і видалення чужорідних речовин і клітин, в тому числі бактерій та вірусів. Імунна система відіграє вкрай важливу роль в життєдіяльності людини.

Що таке імунітет і яким він буває?

Основний принцип роботи імунної системи полягає в розрізненні своєї генетичної інформації (свій ген) і чужої (анти-ген). До основних або центральних органів імунної системи відносять тимус (вилочкову залозу) і кістковий мозок. В кістковому мозку відбувається утворення всіх клітин крові, а також клітин, що забезпечують захист організму – лейкоцитів. Тимус розвинений і функціонує у дітей, він розташований позаду груднини, але в міру дорослішання його функція поступово згасає.

Оскільки імунна система виконує роль сторожа, оберігаючи своє від зовнішніх і внутрішніх посягань, то її структури розкидані по всьому організму і групуються там, де атака антигенів максимальна. При розвитку імунної відповіді на будь-який антиген, наприклад, інфекційне захворювання, в тому числі й вірусне, лімфатичні вузли беруть на себе роль місць утворення лімфоцитів – важливих клітин-захисників.

Навіщо так складно влаштована імунна система?

Така організація пояснюється складністю виконуваного завдання, а також тим, що її формування не закінчується з народженням людини і навіть у дорослих вона продовжує розвиватися. Чому так відбувається? Тому що кожен день вона стикається з величезною кількістю різноманітних антигенів, з якими потрібно розібратися тут і зараз, інакше людина буде постійно хворіти.

Взяти до прикладу віруси ГРВІ, одних різновидів яких нараховується близько 200, а ще є типи і підтипи, та їхня здатність постійно змінюватися з появою нових штамів. І це тільки віруси ГРВІ, а є ще віруси герпесу, гепатитів, кишкових інфекцій. Тобто завдання впоратися з ними дійсно непросте.

Читайте також: Вчені США підтвердили противірусну активність діючої речовини протефлазід

Тоді чому одні люди хворіють частіше, а інші рідше? Адже імунна система у всіх нас однаково влаштована. Справа не в будові, а в її стані, іншими словами наскільки швидко вона включається в боротьбу з антигеном, тобто розвивається імунна відповідь. І на це впливає дуже багато факторів. Назвемо основні.

Людина приходить в цей світ з вродженим або неспецифічним (спрямованим проти всіх антигенів) імунітетом. Що це таке? Це природні бар’єри – шкіра і слизові дихальної, травної, сечостатевої та т.д. систем, різні хімічні та фізичні фактори, які не пропускають агресор всередину організму, а також клітини – лейкоцити. У перші місяці весь захист на себе беруть материнські антитіла, які дитина отримує, поки знаходиться в утробі матері. Додаткову підтримку забезпечують захисні фактори, які містяться в молоці матері (імуноглобулін А, лактоферин і т.д.), що забезпечують захист верхніх відділів дихальних шляхів і всього травного тракту. Згодом, у міру того, як дитина росте і стикається з інфекційними агентами та іншими антигенами, імунна система починає розрізняти їх і запам’ятовувати, тобто формувати імунну пам’ять, яка допоможе їй при наступній зустрічі з цим же антигеном відразу розправитися з ним. Такий імунітет називають придбаним або адаптивним. Цікаво знати, що запалення, яке виникає при будь-яких інфекційних і багатьох неінфекційних захворюваннях є реакцією відповіді вродженого імунітету. Тоді як утворення антитіл, націлених проти конкретного антигену, реакцією відповіді набутого імунітету.

Читайте також: Twindemic: світ готується до подвійної пандемії – грипу та коронавірусної інфекції

З розвитком медичної науки у людства з’явилася можливість створення ще одного типу імунітету – активного. Наприклад, коли з потенційно агресивним вірусом (наприклад, грипу) зустріч ще не відбулася, але з високою часткою ймовірності можна припустити, що захворювання буде перебігати важко. В такому випадку проводять вакцинацію, тобто штучно створюють зустріч з вірусними компонентами, на які імунна система реагує виробленням антитіл, але виключають ті компоненти, які викликають саму хворобу. Це і є активний імунітет.

Навіщо це потрібно? Сьогодні доведено, що при першій зустрічі з антигеном імунній системі в середньому потрібно 14–21 день на вироблення специфічних антитіл. За цей час людина може одужати, якщо сил вродженого імунітету буде достатньо, або виникне важкий перебіг з ускладненнями, якщо ні. Тому спільними зусиллями активного, тобто створеного людиною набутого, і вродженого імунітету від вірусу грипу можна буде позбутися набагато швидше, ніж відображати його атаку тільки неспецифічним захистом. Оскільки сьогодні вакцини розроблені тільки проти вірусу грипу типу А, то з усіма іншими імунній системі доводиться справлятися самостійно. Це пояснює, чому діти хворіють набагато частіше і довше, ніж дорослі. Тому що кожен з вірусів для них новий, і з більшістю з них людина вперше стикається саме в дитинстві.

Бувають ситуації, коли людина раніше не стикалася з інфекційним агентом, і виникле у неї захворювання перебігає важко. Тобто набутого імунітету у неї немає, а неспецифічний не справляється. І вакцинацію (активний імунітет) проводити немає сенсу, оскільки  інфекційний агент вже потрапив в організм. Тоді вдаються ще до одного виду імунітету – пасивного: коли в іншої людини, яка вже перехворіла цим захворюванням, забирають невелику частину сформованих антитіл проти збудника і після необхідної обробки вводять  тому, хто важко хворіє. До такої тактики можуть вдаватися у тяжкохворих при зараженні, наприклад, новими вірусами.

Читайте також: Безсимптомна біда: «легка» коронавірусна хвороба у дітей виявилася підступною

Таким чином, відповідаючи на питання: чому одні люди хворіють часто ГРВІ, а інші – рідше, відповідь може бути такою: причина або в занадто агресивному вірусі та великій кількості вірусних часток, що потрапили в організм людини, або в способі реагування імунної системи. Якщо мова йде про дитину, у якої захисні сили, зокрема адаптивний імунітет, тільки формуються, то хворіти вона буде щоразу, як тільки зустріне новий вірус. А в дитинстві це виникає досить часто.

Як бути в такій ситуації і як допомогти дитині впоратися з вірусами ГРВІ?

Можна зменшити вірусне навантаження на дитячий організм, і тоді неспецифічному імунітету буде простіше впоратися з численною вірусної армією та легше буде вироблятися придбаний. У медицині зараз спостерігається значне зростання інтересу до дослідження дії флавоноїдів на організм, особливо це стосується дитячого організму. Адже дуже важливо, поки імунна система у зростаючого організму формується, допомогти дитині впоратися з черговою застудою без ускладнень і токсичних впливів препаратів.

Ефективним рішенням при лікуванні гострих респіраторних вірусних інфекцій є застосування прямих противірусних препаратів, наприклад сиропу Флавовір. Він містить активну діючу речовину – рідкий екстракт протефлазід, що містить біофлавоноїди. Сироп володіє унікальним пригнічувальним впливом на віруси ГРВІ та грипу. Йдеться про його здатність впливати саме на вірусні ферменти розмноження: ДНК і РНК-полімерази, а у вірусу грипу ще й на нейрамінідазу.

Хворому на гострі вірусні інфекції малюкові лікар може порекомендувати сироп Флавовір для етіотропного лікування, спрямованого на причину. Це дозволить підтримати неспецифічний імунітет дитини, і стане додатковою підмогою в формуванні адаптивного імунітету.

Таким чином, імунна система – це складно влаштована частина нашого організму, яка перебуває в постійному розвитку. У прагненні захистити дитину від частих ГРВІ важливо не стільки оберігати від вірусів, скільки допомагати їй впоратися з ними, щоб наступного разу захворювання минуло легше і швидше, або зовсім не виникло.

Імунна система має своєрідну «пам’ять», тому багатьма хворобами людина хворіє лише один раз у житті.

Галина Бут, сімейний лікар