Трахеїт при застуді у дитини: як не дозволити вірусу спуститися в легені

Трахеїт при застуді у дитини: як не дозволити вірусу спуститися в легені

Респіраторні інфекції є найбільш частими захворюваннями в дитячому віці, а їх ускладнення мають важко перебіг  і можуть зачіпати не тільки дихальні шляхи. Високій сприйнятливості до вірусних агентів сприяє несформований імунітет дитячого організму, внаслідок чого збудники ГРВІ швидко і безперешкодно поширюються вглиб респіраторного тракту і досягають легень, викликаючи запалення в них.

Якщо захистити від частих застуд дитину не можливо, то цілком реально запобігти наступу вірусного агресора, а при прикладених певних зусиллях навіть обмежити викликаний ним запальний процес.

Це можливо з огляду на той факт, що більшість вірусів, що викликають респіраторні захворювання, починають свій хвороботворний хід з порожнини носа, поступово переходячи в носо- і ротоглотку. Тут вони стикаються з мигдаликами, які формують захисне лімфоглоткове кільце і при сприятливому збігу обставин на цьому етапі вірусний загарбник зупиняється. Але так відбувається не завжди, адже є віруси, наприклад, грипу, які з самого початку агресивні та здатні відразу прориватися через захисний лімфоглотковий бар’єр дитячої імунної системи й окупувати нижні відділи дихальних шляхів, які починаються з трахеї, і просуватися далі через бронхи в легені. Або вірус парагрипу, який любить селитися на слизовій оболонці гортані в області голосових зв’язок і захоплювати трахею. Тому батькам потрібно знати, поява яких симптомів при захворюванні на ГРВІ у дитини буде вказувати на формування запалення в трахеї, щоб вчасно звернутися до фахівця.

За крок до бронхіту: симптоми, за якими можна запідозрити у дитини вірусний трахеїт

Перш за все, у дитини будуть присутні типові для респіраторного вірусного захворювання загальноінтоксикаційні симптоми – підвищена температура тіла, головний біль, слабкість і зниження апетиту. На їх фоні проявляться ознаки ураження того відділу дихальних шляхів, де вірус вперше викликав запалення, наприклад, кашель, нежить, закладеність носа, біль у горлі. Оскільки вірусне запалення трахеї рідко буває самостійним захворюванням, частіше його супроводжують запалення глотки (фарингіт) і гортані (ларингіт).

При розвитку трахеїту у дитини з’являються нові симптоми, такі як відчуття першіння і біль за грудниною. На думку лікарів, виникнення дряпаючого болю за грудниною є типовим проявом грипу. 

Читайте також: Два в одному: коронавірус і грип «працюють» у парі

Кашель, який виникає при вірусному трахеїті, характеризується як грубий надсадний і хворобливий, він може з’являтися раптово і бути гавкаючим, як при ларингіті, а на початку розвитку запалення трахеї супроводжуватися незначним відходженням слизового мокротиння. Нерідко він може мати нападоподібний характер, а у маленьких дітей іноді викликати блювання.

Досить часто, особливо у малюків, на тлі запалення трахеї можуть виникати порушення дихання за типом стридора. При цьому дитина відчуває складнощі з видихом, а сам видих супроводжується грубим звуком. Оскільки нерідко у маленьких дітей трахеїт поєднується з ларингітом, то стридор під час дихання може бути чути і на вдиху. Поява цього симптому свідчить про тяжкий перебіг вірусної інфекції та часткове звуження дихальних шляхів, що може становити загрозу для життя дитини.

 

Як бачимо, при вірусному ураженні нижніх відділів дихальних шляхів у дитини з’являються нові симптоми, які обтяжують перебіг застудного захворювання і негативно позначаються на самопочутті дитини. Тому поява типового при трахеїті кашлю і стридорозного дихання вказує на те, що імунна система дитини не зуміла обмежити вірусне запалення в тому місці, де вірус потрапив до респіраторного тракту. Патоген зумів подолати першу захисну лінію у вигляді лімфоглоткового кільця і ​​проник в нижні відділи дихальних шляхів, перебуваючи практично в кроці від легенів і розвитку запалення в них. А значить, затягувати зі зверненням за медичною допомогою, якщо це не було зроблено, більше немає часу. Крім того, не варто забувати про те, що вірусний трахеїт загрожує приєднанням бактеріальної інфекції, оскільки слідом за вірусами до легенів пробираються і мікробні агресори, які викликають пневмонію на більш пізніх термінах застудного захворювання. Тому виявлене на етапі трахеїту вірусне просування дає час на лікарське втручання і уповільнення загарбницької вірусної активності.

Як перервати вірусний шлях на етапі трахеїту?

Зупинити просування інфекції може призначене лікарем лікування, яке буде комплексним і спрямованим на пригнічення вірусної активності та зниження кількості вірусних частинок, які готуються атакувати легені. Щоб впоратися з цим завданням, лікар може призначити дитині противірусний препарат з прямим впливом на віруси – сироп Флавовір (містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід). Його дія направлена на блокування вірусних ферментів – основних чинників, завдяки яким віруси виявляють свої агресивні властивості, проривають захисні бар’єри, щоб дістатися до мети – клітин дихальних шляхів і налагодити виробництво в них багатотисячного потомства. Своєчасно призначений дитині Флавовір здатен звести нанівець такі плани патогенів. Це стосується навіть вірусу грипу, у якого Флавовір блокує не один, а два ферменти, що дозволяє стримати запал навіть найбільш агресивного представника сімейства ГРВІ. Найголовніше – вчасно розпізнати у дитини симптоми трахеїту та не зволікати зі зверненням до лікаря.

Читайте також: Чи будуть діти менше хворіти на ГРВІ на дистанційному навчанні?

Отже, легені дитини вражаються вірусом не відразу, а вірусне поширення дихальними шляхами, що займає  кілька днів і поетапно уражає кожен з відділів, дає час на їх виявлення і звернення за медичною допомогою. В такому випадку краще відразу почати рекомендоване лікарем лікування прямими противірусними препаратами і уповільнити, а то й повністю зупинити вірусний спуск в легені. Не варто чекати, поки інфекція прорветься крізь захисне кільце з мигдаликів і викличе запалення в трахеї. Але навіть в цьому випадку є невеликий запас часу, щоб не допустити розвитку пневмонії у дитини.

Галина Бут, сімейний лікар