У дитини охрип голос: причини та способи лікування

Із змінами голосу у дитини, зокрема з осиплістю, батьки найчастіше стикаються, коли вона застуджена. У формуванні голосу бере участь не один відділ дихальної системи, а відразу декілька. Їх злагоджена робота може порушуватися при респіраторній вірусній інфекції, впливаючи на висоту, тембр і силу голосу. Про це пише smartmama.

Навіть незначний нежить надає голосу специфічного відтінку. Які основні причини зміни голосу у дитини, як зрозуміти, в якій ситуації осиплість голосу пов’язана з вірусним захворюванням і як правильно вчинити в такій ситуації – обговоримо в статті.

Вірусні інфекції дихальних шляхів є найбільш частою причиною зміни голосу. Найпомітніше він змінюється при ураженні голосових зв’язок, які є звукоутворювальним органом. Виникаюче вірусне запалення гортані (вірусний ларингіт) супроводжується набряком слизової оболонки, що вистилає голосові зв’язки, і порушенням їх змикання, що при вираженому запаленні може закінчуватися тимчасовою втратою голосу (на медичній мові – афонія). У дитячому віці така ситуація найчастіше виникає при зараженні вірусом парагрипу, для якого гортань – улюблене місце перебування. При парагрипозній інфекції у дитини крім осиплості голосу будуть присутні й інші симптоми вірусного захворювання: підвищена температура тіла, гавкаючий кашель, який є другим характерним симптомом запалення гортані, біль при ковтанні, який виникає через подразнення запаленої слизової ковтальним рухом гортані. Дитина старшого віку може скаржитися на сухість і першіння в горлі.

Однак ларингіт при ГРВІ рідко буває ізольованим захворюванням, адже вірусна інфекція викликає дифузне ураження дихальних шляхів, а сам вірус не схильний залишатися тривалий час на одному місці. При ураженні іншими вірусами ГРВІ відділів дихальних шляхів, розташованих біля гортані (глотки і трахеї), розвивається запалення і в них – ларинготрахеїт і ларингофарингіт, яке також може призводити до зміни голосу.

Читайте також: Як допомогти дітям менше хворіти восени?

Роль резонаторів у формуванні голосу відіграють порожнини рота і носа, а також навколоносові пазухи (синуси). Вірусне запалення порожнини носа і синусів, при ГРВІ, відповідно впливає на голос у дитини. Наявність хронічних захворювань, які розвинулися на тлі вірусних інфекцій – алергічного риніту, хронічного синуситу, кіст та поліпів, також може бути причиною зміни голосу у дитини. Розростання аденоїдів та хронічний тонзиліт у дитини, сприяючи підтримці тривалого запалення в носоглотці і впливаючи на рух повітряних потоків на вдиху і видиху, змінюють тембр і висоту голосу.

Як бачимо, причин, з яких голос у дитини може змінюватися, пов’язаних тільки з вірусами ГРВІ, досить багато. З урахуванням того, що діти щорічно застуджуються досить часто і 8–10 захворювань респіраторними вірусними інфекціями на рік, то голосовому апарату доводиться страждати досить часто. Якщо до вірусних причин додаються виниклі хронічні стани, осиплість голосу може зберігатися і після одужання дитини. Тому батькам потрібно бути пильними і контролювати, як відбувається відновлення голосу дитини після хвороби, а якщо цього не відбувається – звертатися до лікаря.

Читайте також: Противірусні препарати для дітей: міф чи порятунок?

Крім вірусів, що викликають респіраторні захворювання, існує велика кількість інших причин, які також впливають на голос у дитини. Часом їх вплив батьки помічають одразу, наприклад, якщо в дихальні шляхи дитини потрапило чужорідне тіло, іноді вони формуються поступово (кісти, поліпи голосових зв’язок) і батьки звертають на них увагу тоді, коли голос у дитини значно змінився. У деяких ситуаціях запальне ураження голосових зв’язок пов’язано з іншими захворюваннями, такими як кашлюк, кір або скарлатина.

Що робити, якщо у дитини змінився голос?

Якою б не була причина зміни голосу, її встановленням повинен займатися лікар. Адже від того, наскільки точно вона буде виявлена, також як і визначена область ураження голосового апарату, буде залежати призначене лікування і те, наскільки швидко голос відновиться. Важливо пам’ятати, що симптоми будь-якого запального захворювання дихальних шляхів, незалежно від його причини, практично однотипні, тому батькам буває складно розібратися, де в даний момент локалізується запалення. Тільки лікар під час огляду з урахуванням скарг може точно визначити, який відділ дихальної системи вражений, а розлад голосового апарату буде йому підмогою у встановленні діагнозу.

Як вже було сказано, при захворюванні на гостру респіраторну вірусну інфекцію важливо не тільки вчасно виявити її, але й правильно пролікувати дитину, щоб вірусна діяльність не привела до формування хронічних станів і не позначилася на голосі дитини. Щоб уникнути подібного розвитку ситуації лікар може призначити дитині прямий противірусний препарат, наприклад сироп Флавовір. Він прямо впливає на вірусні збудники, пригнічує розмноження вірусів в організмі і зменшує інтоксикацію. Препарат захищає слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, нормалізуючи показники місцевого імунітету (лактоферин, sІgA та лізоцим). Його блокуючий вплив на розмноження вірусів в клітинах  гальмує поширення запального процесу і знижує його вираженість. У такій ситуації у вірусів менше шансів порушити голос дитини, а якщо їм це вдалося, то він швидше відновиться.

Читайте також: «Білі плями» протоколу лікування COVID-19, або МОЗ запрошує до реанімації

Крім противірусного лікування, при ураженні голосових зв’язок лікар може порекомендувати спеціальний щадний режим, який включає голосовий спокій, коли більшу частину часу дитині рекомендується мовчати, а розмовляти тільки пошепки. Їжа на період захворювання повинна бути помірно теплою, не холодною і не гарячою, не містити подразнюючих слизову оболонку продуктів. Дитині рекомендується пити багато теплих напоїв.

Таким чином, зміни голосу та його осиплість є ознакою ураження голосового апарату, розташованого в дихальній системі. І від того, наскільки своєчасно буде виявлена проблема і правильно, з урахуванням лікарських рекомендацій, вирішена, буде залежати як швидко, а головне повністю відновиться голос у дитини.

Галина Бут, сімейний лікар