Українська історія Плаквенілу: швидка й небезпечна

22 квітня Офіс Президента України опублікував інтригуюче повідомлення: в Україні починаються клінічні дослідження «вітчизняного препарату», що допомагає в боротьбі із Сovid-19. І хоча сам препарат конкретно не назвали, за деякими непрямими ознаками його «ім’я» можна визначити з великою ймовірністю. Адже декількома днями раніше, 14 квітня, отримав держреєстрацію тільки один препарат, уведений до державного Протоколу лікування Сovid-19 – гідроксихлорохін київської фармкомпанії «Дарниця». Про це пише LENTA.ua

Саме його трохи раніше вимагали закуповувати в цій фармкомпанії загадкові автори російськомовної петиції на сайті Офісу Президента. Назва петиції, втім, межує з наївним ідіотизмом: «Дайте людям Плаквеніла! Держзамовлення «Дарниці» терміново!». Виникає питання, звідки «прості пацієнти», які розмістили цей шедевральний документ, ще 3 квітня довідалися, що саме «Дарниця» працює над виведенням на ринок гідроксихлорохіна –  залишається загадкою.

Інформаційна кампанія про лікування коронавірусу препаратом від малярії колись увійде в підручники піару (білого й чорного) в усьому світі. Однак є в цій напруженій міжнародній «бойовій» історії особливі українські сторінки…

Україна. Початок

22 березня Максим Степанов чистою російською мовою (вже за 8 днів він стане міністром охорони здоров’я України і перейде на українську) повідомив, що він «у шоці» та йому «страшно».

Причина неприхованого переляку майбутнього міністра виявилася банально прямолінійною – Степанов виявив відсутність у затвердженому Кабміном переліку товарів, необхідних для боротьби з пандемією, лікарський препарат Плаквеніл.

Тут необхідно зауважити, що всесвітню популярність бренд Плаквеніл, його діюча речовина гідроксихлорохін і найближчий «родич» цієї речовини – фосфат хлорохіна – раптом отримали лише на три дні раніше. Це відбулося після твітів, інтерв’ю, виступів Дональда Трампа, якому спало на думку, що ліки від коронавірусу знайдено в «особі» названих речовин у поєднанні з антибіотиком азитроміцином.

При цьому президент США послався на опубліковані впродовж 26 лютого та 9 березня спостереження двадцяти китайських лікарів і на публікацію від 16 березня марсельського інфекціоніста Дідьє Рауля, які нібито довели успішне застосування хлорохінових препаратів при Сovid-19.

Фахівці, перевіривши ці першоджерела, зауважили, що препринти (не перевірена вченими публікація) китайських лікарів були звітами про невеликі терапевтичні експерименти, проведені далеко не за правилами доказової медицини. А препринт про експеримент Дідьє Рауля і сумнівно написаний, і саме дослідження проведено шарлатанським методом, з ознаками махінацій, припасування під вже відомий результат.

Але після агресивної реклами від Трампа «спробуй тепер це розкажи всьому Бердичеву». У світі почалася хлорохінова манія.

Перші смерті

Результати з’явилися у перші ж дні після «пострілу» Трампа. Вже 21 березня, у мегаполісі Лагос, найбільшому місті Нігерії, зафіксовано зразу дві смерті при самолікуванні хворих Сovid-19 цією речовиною. Згодом до них додалася третя жертва.

Одразу ж почалось обговорення припущень, що у тій же Африці багато смертей «від малярії», яку лікували хлорохіном, могли бути смертями «від хлорохіна» (не виключено, що колись так само будуть обговорювати й нинішні смерті «від коронавірусу», який лікували тим самим хлорохіном).

23 березня, в іншому мегаполісі, уже американському – Фініксі, столиці штату Арізона – зафіксовано смерть чоловіка та перебування у реанімації в критичному стані його дружини. Подружжя, зовсім не хворе Сovid-19, почувши заклики Трампа, використало про всяк випадок із профілактичною метою фосфат хлорохіну.

Чому Трамп агресивно рекламував гідроксихлорохін

Дональд Трамп і його найближче оточення «мають фінансовий інтерес від прибутків корпорації Sanofi», – виявила в журналістському розслідуванні New York Times.

Так, кожен із трьох сімейних трастів Трампа вкладав кошти у інвестфонд Dodge&Cox, що міноритарно володіє акціями Sanofi, виробника Плаквенілу.

Іншим міноритарним інвестором в Sanofi, є Invesco, інвестфонд, яким керував близький друг Трампа – нинішній міністр торгівлі США Вілбур Росс.

Ще важливіше, що найбільшим акціонером Sanofi є Fisher Asset Management, – інвесткомпанія, керована Кеном Фішером, великим донатором Республіканської партії США та виборчої кампанії особисто Трампа.

Нарешті, New York Times виявила залученість Джареда Кушнера – чоловіка Іванки Трамп і, звісно, соратника свого тестя-президента – у лобістські контакти фармринку з держустановами США.

Можливо, «фінансовим інтересом» пояснюються й рекламні твіти Трампа, і той факт, що з десятків торговельних марок хлорохінових препаратів у світі тепер саме торговельна марка корпорації Sanofi згадується найчастіше. У багатьох країнах, включаючи Україну, бренд Плаквеніл став набагато відомішим за назву своєї діючої речовини.

Небезпечніше, ніж сам коронавірус?

Після твітів Трампа від 19 і 21 березня, експерименти із хлорохіновими препаратами над хворими Сovid-19 почалися майже в кожній країні світу.

І хоча вже 31 березня Європейська комісія офіційно заявила (з посиланням на аналогічну думку Європейського медичного агентства), що доказів ефективності гідроксихлорохіна і хлорохіна проти Сovid-19 немає – це нікого не переконало.

Чи виправдане експериментування із цим імунодепресантом – речовиною, що пригнічує імунну систему – над хворими, в яких залишки імунітету зовсім не варто так сильно притискати? На це питання прямих відповідей так і не отримано. Хоча якщо при лікуванні автоімунних захворювань і малярії, від яких препаратів дуже небагато, імунодепресант у якості останнього порятунку виправданий – то від пневмонії є безліч менш токсичних препаратів.

При цьому відомо, що проти самого РНК-вірусу та його білкових оболонок хлорохін взагалі не діє!

Як наслідок, повідомлення про важкі побічні ефекти хлорохіна з перших же днів хлорохінової істерії почали з’являтися «у промислових масштабах».

Так, уже 23 березня впливове американське медичне співтовариство Banner Health опубліковало рекомендацію не прописувати хлорохінові препарати негоспіталізованим хворим через масові та часті побічні ефекти.

Читайте також: Уляна Супрун пропонує тестувати невипробувані ліки на українцях, які хворі на Сovid-19 (відео)

У такому ж ключі висловився й співробітник адміністрації самого Трампа, інфекціоніст Ентоні Фосі (Фочі) – ЗМІ тоді дуже сподобалася «епічна бійка у Білому домі за гідроксихлорохін».

У Європі одним із перших медичних чиновників, які заявили 26 березня про ризикованість застосування хлорохінових препаратів, був директор Італійського Медичного агентства (AIFA), інфекціоніст Нікола Магріні. Такі «високопоставлені» сумніви саме в Італії – у якій щоденна смертність від Сovid-19 у ті дні була величезною – означають, що небезпеку хлорохіна лікар-чиновник оцінив вище, ніж саму небезпеку коронавірусу.

1 квітня декілька шведських лікарень відзвітувались про побічні ефекти хлорохіна, застосованого ними за тиждень 23-30 березня, і заявили про відмову від лікування ним. Використання хлорохіна, що вимагає згоди пацієнта на експеримент, після такої інформації про ризики зійшло нанівець і в багатьох інших шведських (схоже, і не лише шведських) амбулаторіях, що приймають хворих із Сovid-19.

Жирну крапку на бажанні далі випробовувати Плаквеніл, поставило повідомлення про те, що під час досліджень ефективності хлорохіна для лікування пацієнтів з коронавірусом померли одинадцять пацієнтів у Бразилії.

А що ж в Україні?

У перші ж дні хлорохінової істерії, 24 березня, фармкомпанія «Дарниця» заявила, що готова придбати АФІ (активний фармацевтичний інгредієнт) гідроксихлорохіна/хлорохіна, щоб випускати вказані речовини.

При цьому компанія скромно зауважила, що хотіла б отримати державне замовлення.

Незабаром, 28-30 березня, глава парламентського комітету охорони здоров’я Михайло Радуцький в інтерв’ю розповів про перемовини медичної влади як з фармацевтами Індії, так і з корпорацією Sanofi про поставки вищезгаданої речовини для забезпечення лікарень України; при цьому про її небезпеку він не згадав. Водночас нардеп розповів про законопроект свого комітету (незабаром і прийнятий), яким дозволяється ввозити й використовувати для лікування закордонні препарати off-label, тобто ті, що не мають інструкції на лікування конкретної хвороби.

Із цього видно, що на держзакупівлі гідроксихлорохіна для лікарень в української компанії після її заяви, нардеп Радуцький у той момент не розраховував. На той час його, а згодом і новопризначеного міністра Максима Степанова, робота, була зосереджена переважно на підготовці імпорту.

Читайте також: Мера Львова Садового запідозрили в участі в фармацевтичному лобізмі – ЗМІ

Головною сходинкою до імпорту стали спеціальний закон, а згодом відповідно до нього складений у перші дня роботи Степанова міністром, 30 березня – 1 квітня, і затверджений 2 квітня український Протокол лікування Сovid-19 з описом лікування гідроксихлорохіном.

Хлорахіновий імпорт, як усі знають, одразу й розпочався – у перші дні квітня. Тобто саме тоді, коли публікації про важкі побічні ефекти Плаквенілу та його похідних стали найбільш масовими, а згода хворих на застосування препарату на Заході перестала бути частим явищем (що неминуче до травня негативно позначиться на його держзакупівлях багатьма країнами).

Але «Дарниця» встигла до повсюдної заборони експорту гідроксихорохіна придбати його АФІ – і 14 квітня отримає держреєстрацію фармсубстанції гідроксихлорохіна. До речі, фармкомпанія – на відміну від міністра Степанова, нардепа Радуцького, президента Трампа – навіть у заявці підкреслила, що її препарат придатний виключно «для експериментальної терапії в клініках» і лише «при інформованій згоді пацієнта». Однак фармкомпанія могла просто послатися на український Протокол лікування Сovid-19 від 2 квітня, але, очевидно, позначився страх відповідальності за побічні ефекти ліків.

Найсмішніше, що після цього Михайло Радуцький радісно відзвітувався про ці «успіхи вітчизняної фарми» як про свою власну перемогу. Хоча його позитивна роль була тільки в одному юридичному нюансі – держреєстрація названої субстанції була проведена прискорено і спрощено – у характері «турборежиму».

Ось така «експериментальна терапія» вийшла.

Швидка й небезпечна.

Отож, якщо йдеться справді про «клінічні випробування» гідроксихлорохіна – незрозуміло, за яких «українських учених» «тримає кулаки» президент Зеленський.

Варто нагадати: все, що залишилося від української вірусології, зосереджено у двох наукових установах.

В Академії Наук – Інститут мікробіології і вірусології ім. Д.К.Заболотного. Зокрема, у ньому є Відділ репродукції вірусів.

В Академії медичних наук – Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського. Зокрема, у ньому є Відділ респіраторних інфекцій та декілька інших відділів цього інституту вивчають подібні епідемії.

І навряд чи «кулаки Зеленського» стиснуті за вчених, які працюють у цих наукових центрах. Тому що хто-хто, а вони точно знають, чим може загрожувати акція «Дайте людям Плаквеніла!».

Справжні вірусологи не візьмуть на себе таку відповідальність. Тому що вона в цій історії – від самого початку на шанувальнику Плаквеніла міністрі Степанову, продавцеві масок нардепі Радуцькому.

А відтепер – і на самому президентові Зеленському.

Читайте також: Міг би зберігати людські життя, – Академія меднаук відповіла на кампанію дискредитації українського противірусного препарату