Гострий аденоїдит у дітей: причини розвитку та можливості лікування

Гострий аденоїдит у дітей: причини розвитку та можливості лікування

У дитячому віці існують деякі особливості імунної відповіді на збудників захворювань, що призводять до розвитку станів, які вкрай рідко зустрічаються у дорослих. Наприклад, важливе значення в протиінфекційному захисті належить мигдаликам, які є важливими структурами імунної системи та активно функціонують у дітей, виконуючи захисну роль, перешкоджаючи поширенню вірусів та бактерій, а також зоною, де відбувається формування імунної відповіді.

Одним із таких вартових імунної системи є глотковий мигдалик (аденоїди), який у відповідь на вірусну агресію реагує збільшенням розмірів, що вважається закономірним явищем і дозволяє організму дитини справлятися з кожним вірусним захворюванням. Однак такий закладений природою захисний механізм за певних обставин дає збій та призводить до того, що аденоїди залишаються збільшеними і після одужання дитини, а запальні зміни в них, які виникли в період захворювання, нікуди не зникають. В такому випадку складно говорити про повне одужання дитини, позаяк у неї просто зникли симптоми вірусного захворювання, а запалення в носоглотці збереглося.

До чого призводить така ситуація?

Це призводить до того, що дитина починає ще частіше хворіти на ГРВІ. Адже в її дихальних шляхах є ділянка, де тліє запальний процес, це послаблює захисні можливості слизових оболонок дихальних шляхів, які у здорової дитини перешкоджають вірусному вторгненню. Крім того, такий мигдалик не здатен повністю обмежити вірусне запалення, він ще й з попереднім не впорався. Оскільки кожне наступне захворювання на ГРВІ, викликане новим вірусом, є потужним стимулятором мигдаликів, спонукаючи до їх ще більшого розростання та участі в запальних реакціях, то в якийсь момент залежність від вірусів зникає, і вже сам мигдалик стає джерелом проблем зі здоров’ям дитини.

Читайте також: Трахеїт при застуді у дитини: як не дозволити вірусу спуститися в легені

Таким чином, збільшення глоткового мигдалика при кожному захворюванні, що супроводжується ураженням дихальних шляхів дитини (гострий аденоїдит) – це нормальна захисна реакція організму, спрямована на боротьбу з агресором і видворення його з організму. Гострий аденоїдит виникає на тлі запалення в ротоглотці або слизовій оболонці носової порожнини. Після перенесеного захворювання глотковий мигдалик, як і слизові дихальних шляхів, відновлюється до нормального рівня в середньому за 2–3 тижні. Якщо цього не відбувається або відбувається частково, тоді це є передвісником майбутніх проблем зі здоров’ям дитини.

Порушення функції глоткового мигдалика під час ГРВІ?

Як вже було сказано, вони є стимуляторами розростання аденоїдів, а спроможність деяких їхніх представників, наприклад, аденовірусів, тривалий час жити (персистувати) в лімфоїдній тканині, ще більше посилює порушення і сприяє формуванню хронічного аденоїдиту. Така ситуація з персистенцією вірусів в лімфоїдній тканині, до якої відносять і глотковий мигдалик, відзначається у 15–20% дітей.

Чи можуть батьки самі визначити, що з глотковим мигдаликом виникли проблеми?

На жаль, ні. Він розташований у важкодоступному для огляду місці – на задній стінці носоглотки і навіть лікарю буває непросто досліджувати його у дитини. Нерідкі ситуації, коли дитина починає часто і тривало хворіти на ГРВІ або розвивається хронічний аденоїдит, від якого, на думку лікарів, до 14-річного віку страждає кожна друга дитина. Тому так важливо не пускати на самоплив гострі респіраторні вірусні інфекції у дитини, особливо в період від 3 до 6 років.

Чи існують симптоми, за якими батьки можуть запідозрити у дитини наявність аденоїдних розростань, коли ще немає важких наслідків хронічного аденоїдиту?

Основний симптом – дитина не може дихати носиком, дихає тільки ротом або частіше ротом.

Варто звернути увагу на часті застудні захворювання у дитини, які ускладнюються отитами і синуситами. Це пов’язано з тим, що збільшений глотковий мигдалик перекриває вхід в слухову трубу і навколоносові пазухи, тим самим створюючи передумови для порушення відтоку з них вмісту і нормальної вентиляції. Тому будь-яке вірусне запалення неодмінно зачепить ці зони і посприяє розвитку в них захворювань. Важливим симптомом, що вказує на можливу наявність аденоїдиту, є збереження проявів інтоксикаційного синдрому після одужання дитини. У них тривалий час може спостерігатися млявість і підвищена стомлюваність, незначно підвищуватися температура тіла. Ці прояви вказують на наявність невираженого запалення, джерелом якого може бути збільшений у розмірах глотковий мигдалик.

Читайте також: Два в одному: коронавірус і грип «працюють» у парі

Крім того, відзначається нічне хропіння, дитина «гундосить», говорить в ніс, при важчих станах виникає типове аденоїдне обличчя: коли через постійне дихання ротом відвисає нижня щелепа. У діток виникають головні болі, вони швидко втомлюються, іноді не встигають у школі.

Якщо батьки виявили у дитини будь-який з наведених симптомів, необхідно звернутися до лікаря, який проведе обстеження і оцінить стан аденоїдних вегетацій, після чого призначить необхідне лікування. Затягування з консультацією фахівця, так само як і самолікування лише погіршить ситуацію, і в кінцевому підсумку призведе до хронічного аденоїдиту, який доведеться лікувати хірургічними методами.

Таким чином, глотковий мигдалик потрібно берегти, а для цього необхідно лікувати всі виникаючі у дитини ГРВІ і не пускати на самоплив ситуацію, коли запалення в носовій порожнині і носоглотці затягується на тиждень і довше. Як вже було сказано, будь-які часто повторювані застудні захворювання – це тригер для збільшення глоткового мигдалика, який повинен затримати просування вірусу на цьому рівні. Для цього необхідно дотримуватися рекомендованого лікарем лікування, спрямованого на усунення причини захворювання – вірус. З цією метою лікар може призначити прямий противірусний препарат сироп  Флавовір, який пригнічує вірусні білки, що забезпечують вірусу розмноження всередині клітин. При своєчасному прийомі Флавовіру вірусне просування вдається уповільнити, що дозволяє знизити стимулюючий вплив на глотковий мигдалик та його подальше розростання.

Читайте також: На порозі нової пандемії? Пташиний грип нагадав про себе

Виходячи з вищесказаного, своєчасне виявлення симптомів вірусної інфекції і початок лікування противірусними препаратами сприятиме не тільки позбавленню від причини захворювання, але і вбереже структури імунної системи, до яких відноситься глотковий мигдалик, від надмірного навантаження на них під час захворювання.

Ольга Задорожна, лікар-педіатр