Лізе в душу і зводить з розуму: як COVID-19 впливає на психіку

Тривожність, депресія, порушення пам’яті та мислення під час вірусних хвороб, що супроводжуються високою температурою – явище звичне. Але в разі коронавірусу можна говорити про його органічні нейробіологічні та психофізіологічні прояви, які іноді тривають набагато довше і входять в поняття Long Covid або «постковідний синдром».

Чи впливає коронавірус на мозок?

Про те, що SARS-CoV-2 сильніше за інші ГРВІ побічно впливає на мозок, кажуть із перших днів пандемії. Швидке пошкодження альвеол легенів, пневмонія, респіраторний дистрес-синдром призводять до зниження рівня кисню в крові, що може привести до гіпоксії мозку. Через це іноді виникають порушення свідомості та мислення, а при несприятливому сценарії – судоми й кома.

Однак очевидно, що коронавірус впливає на психіку не тільки створюючи дефіцит кисню в крові та в головному мозку. Важкий ГРДС і очевидна гіпоксія мозку виникають не так часто, як психофізіологічні симптоми СOVID-19. Так, оксфордські дослідники, проаналізувавши медичні карти понад 100 тисяч хворих, з’ясували, що загострені психічні порушення діагностували у 20% пацієнтів, у яких виявили СOVID-19, і приблизно у 5% з них – вперше.

Спробуємо розібратися в причинах такої дії коронавірусу.

Пандемія та психофізіологія

Вплив будь-якого серйозного захворювання на психіку йде чотирма шляхами:

  • Загальний соматичний вплив – біль, слабкість, температура, цитокіновий шторм, окислювальний стрес у клітинах та інші фізичні прояви хвороби створюють реальні труднощі, що зміщують психічну рівновагу.
  • Чисто психологічне самонавіювання – людина тривожиться і засмучується, «накручує» себе через незручності хвороби, порушення звичного плину життя і планів, можливі наслідки, інформаційний «шум», сугестивність – і підсилює стрес фізіологічного походження стресом свідомої та підсвідомої природи.
  • Непрямий нейробіологічний вплив – захворювання будь-якої системи організму рано чи пізно може проявитися в центральній нервовій системі; іноді й суттєво вплинути безпосередньо на головний мозок (наприклад, через згадану гіпоксію). На центральну нервову систему так чи інакше впливає кожне захворювання, але тут йдеться про яскраві, помітні прояви в ЦНС. А це іноді має і психічні наслідки.
  • Прямий вплив на ЦНС нейротропних вірусів – нейротропними називають віруси, які прямо впроваджуються в оболонку нервових волокон (нейроінвазивні віруси) або викликають захворювання центральної нервової системи (нейровірулентні агенти, вони можуть бути як високо нейроінвазивними, так і низько нейроінвазивними). Нейровірулентність проявляють герспесвіруси, вірус сказу, ВІЛ; деяку нейроінвазивність – грип, кір, свинка, поліомієліт та інші поширені віруси. Це теж може (хоч і необов’язково) позначитися на психіці.

Перші два шляхи, звісно, зустрічаються набагато частіше, ніж третій та четвертий і, на жаль, добре знайомі кожному. Якщо говорити про психологічне «самонакручування», то хто не сумував, сильно застудившись?

Читайте також: Прямий вплив на віруси – запорука успішного лікування ГРВІ та грипу

Однак пандемія COVID-19, точніше, інформаційні та адміністративні кампанії навколо неї, різко і гостро змінили психологічний фон практично всього людства. І багато перехворілих, і багато людей, кого коронавірусна інфекція не торкнулася, опинилися під ударом ще однієї пандемії – психологічної. Пандемії мультистресу.

Панічні атаки, депресії, тривожність почастішали майже в усіх країнах світу. При цьому навесні-восени 2020 року в більшості випадків мова йшла про людей, які ще не хворіли на COVID-19. Відзначимо, що це тільки дані про людей, які звернулися із психологічними та психіатричними проблемами до фахівців. Натомість в реальності «ковід-мультистрес» торкнувся майже всього населення планети.

І ось на цю – вже дуже серйозну – патологію колективної свідомості й підсвідомості, яка для багатьох людей передує інфікуванню коронавірусом, при захворюванні накладається ще його органічна нейровірулентність. До того ж дуже високого ступеня – значно сильнішого, ніж у грипу та інших респіраторних вірусів.

Звісно, не можна стверджувати, що органічна дія вірусу на ЦНС стосується психічних порушень. Такої нейровірулентності, яку спостерігають при інфікуванні вірусом сказу, коронавірус точно не має.

Але ймовірно, що його висока нейротропність пов’язана з появою особливо великого числа неврозів, посттравматичних стресових розладів, когнітивного дефіциту, що відзначаються у 15%-20% інфікованих, іноді тривають кілька місяців після елімінації (видалення з організму) вірусу і входять в узагальнювальне поняття Long COVID.

Буває COVID тільки з неврологічними симптомами, без респіраторних

Один із найперших звітів про спостереження за хворими COVID-19, які велися китайськими медиками в Ухані в січні-лютому минулого 2020 року, вже свідчив про ураження новим коронавірусом нервової системи.

Так, у 36% пацієнтів, включених в пілотне дослідження (зауважимо, що у більшості з них хвороба тривала не важко) були різні неврологічні прояви – зокрема, викликані порушенням кровоообігу мозку (гостре цереброваскулярне захворювання) і порушенням свідомості.

Читайте також: Суперрозповсюджувачі коронавірусу: хто вони і чому небезпечні?

Цікаво, що в більшості випадків неврологічні прояви китайські фахівці фіксували вже на ранніх стадіях захворювання – 1-2 дні від перших симптомів.

Ще цікавіше, що деякі пацієнти без типових симптомів СOVID-19 потрапляли в лікарню тільки з неврологічними хворобливими проявами і виявлення у них коронавірусу спочатку викликало подив і пацієнтів, і лікарів, що було спеціально зазначено у звіті.

Ретроградний Меркурій нейрональний транспорт: як коронавірус потрапляє в нервову систему

«Результати аутопсії пацієнтів з COVID-19 показали, що тканина головного мозку була гіперемована і набрякла, а деякі нейрони дегенерували», – було зафіксовано в тому ж першому пілотному звіті.

Прямий механізм нейровірулентності коронавірусу китайські фахівці теж описали відразу. Виявилося, що білок ACE2, який використовується коронавірусом SARS-CoV-2 для «входу» в клітини, в особливо великих кількостях присутній не тільки в клітинах слизової дихальних шляхів, а й у клітинах нервової системи.

Читайте також: Twindemic: світ готується до подвійної пандемії – грипу та коронавірусної інфекції

Потрапляє вірус в ЦНС двома шляхами, яким був присвячено декілька досліджень влітку-восени 2020 року.

У меншій мірі коронавірус користується гематоенцефалічним бар’єром (циркулюючи в крові, вірус переміщується в різні ділянки головного мозку). Судячи зі спостережень, на цьому шляху вірус мало пошкоджує клітини мозку, але іноді може порушувати його кровопостачання, атакуючи внутрішні стінки кровоносних судин.

Набагато частіше вірус «втікає» з-під удару антитіл (які не діють у нервових клітинах) так званим ретроградним нейрональним шляхом: через нюхову цибулину.

Тобто закріплюючись в клітинах слизової носа, коронавірус SARS-CoV-2 активно проникає в мієлінову оболонку нюхових ниток (перших нейронів нюхового шляху).

За ним вірус «ретроградно» (від периферії до тіла нейрона) переміщається під черепну коробку: до других нейронів нюхового шляху, які утворюють нюхову цибулину.

Там імунна система намагається «наздогнати» коронавірус єдиним доступним для неї в ЦНС шляхом – запаленням мієлінової оболонки нервових волокон (невелике аутоімунне ураження – імунітет «вбиває» мієлінову оболонку нейронів нюхової цибулини, «знаючи», що коронавірус при цьому загине теж, а клітини оболонки незабаром регенеруються).

Виникає тимчасова демієлінізація, при якій порушується проходження імпульсів по волокнах нюхового шляху, у пацієнта порушується нюх.

Читайте також: Безсимптомна біда: «легка» коронавірусна хвороба у дітей виявилася підступною

Потім миттєво відбувається ремієлінізація, нюховий шлях відновлюється вже без вірусу в клітинах його оболонки

Однак в окремих важких випадках втрата значної частини мієліну викликає аутоімунну дегенерацію (загибель) аксонів і тіл нейронів; що іноді буває незворотнім.

До слова, німецькі дослідники, провівши розтин 43 загиблих від коронавірусної інфекції, виявили пошкодження практично в кожному мозку, викликані гіперактивованими запальними та іншими імунними клітинами.

Нюх нюхом, до чого тут психіка?

Нюхова цибулина – це не тільки про аромати. Цей сегмент нервової системи дуже активно бере участь в циркуляції в головному мозку дофаміну і в стимуляції його вироблення. А дофамін «працює» в багатьох областях мозку і важливий для мотивації до дій, отримання задоволення, гарного настрою, концентрації уваги.

При СOVID-19 в ході демієлінізації нейронів нюхового шляху в мозку іноді різко знижується рівень дофаміну. Дефіцит дофаміну іноді проявляється депресіями, стресами, афектами.

Крім того, нюхова цибулина безпосередньо пов’язана з такими відділами головного мозку, як гіпокамп, мигдалеподібне тіло й орбітофронтальна кора (як імпульсами, так і біохімічно – крім дофаміну, це циркуляція серотоніну і ацетилхоліну). Ці відділи теж відповідальні за когнітивні функції –демієлінізація нюхового мозку порушує баланс і в них.

Читайте також: Два в одному: коронавірус і грип «працюють» у парі

І нарешті, в рідкісних випадках із запалення оболонок нервових волокон починається запалення м’якої і павутинної оболонок головного мозку – лептоменінгіт. А про вплив менінгіту на свідомість спеціально говорити не доводиться.

Отже, дослідження показують, що здатність вірусу SARS-CoV-2 переходити зі слизової носа у клітини нервової системи та імунна відповідь на це вторгнення здатні привести до нейробіологічних, а потім і психофізіологічних порушень – навіть у тих хворих, чия психіка встояла перед мультистресом, викликаним «пандемічним» інформаційним потоком, карантинними діями влади, проблемами з роботою, навчанням дітей, перебуванням удома.