Мікробіом респіраторного тракту та його вплив на перебіг ГРВІ

Мікробіом респіраторного тракту та його вплив на перебіг ГРВІ

Інфекційні хвороби органів дихання, зокрема нижніх відділів, залишаються лідерами як за частотою захворюваності, так і смертності в усьому світі. Частою причиною для їх розвитку стають умовно-патогенні бактерії, що колонізують верхні дихальні шляхи і формують мікробне носійство. У сприятливих умовах, створюваних вірусними агентами, ця умовно-патогенна мікрофлора набуває агресивних властивостей та стає причиною формування численних ускладнень.

На даний час Streptococcus pneumoniae, Staphylococcus aureus, Haemophilus influenzae і Moraxella catarrhalis є загальновизнаними етіологічними агентами при розвитку інфекцій дихальних шляхів.

Читайте також: У чому небезпека препаратів для підвищення імунітету?

Висока частота цих інфекцій реєструється у людей похилого віку, які відносяться до групи ризику. У них ризик летального результату при пневмонії пневмококової етіології в 3–4 рази вищий, ніж у молодих пацієнтів. Проте, S. pneumoniae виділяють з дихальних шляхів 10–20%, а M. сatarrhalis – у 1–5% здорових дорослих. Мікробне носійство формується до 16–18 років, а самі мікробні спільноти стають більш стійкими і містять менш патогенні мікроорганізми.

Нормальна мікрофлора дихальних шляхів і її роль

Респіраторний тракт людини відноситься до однієї з густонаселених бактеріями зон організму людини. Склад мікробіому дихальних шляхів різниться залежно від рівня.

Природними мешканцями порожнини носа є:

  • Diphtheroids, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus (20–80% людей),
  • Streptococcus pneumoniae (5–15% людей),
  • Haemophilus influenzae (5–10% людей),
  • Neisseria species (до 15% людей),
  • Neisseria meningitidis (0,4% людей)
  • Streptococci.

В носоглотці склад змінюється:

  • Streptococci (групи viridans), Nonhemolytic streptococci, Neisseria species (90–100% населення),
  • Staphylococci, Haemophilus influenzae (40–80% населення),
  • Streptococcus pneumoniae (20–40% населення),
  • Beta-hemolytic streptococci (5–15% населення),
  • Neisseria meningitidis (5–20% населення),
  • Haemophilus parainfluenzae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Proteus species, Paracolons, Diphtheroids, Mycoplasma pneumoniae, Bacteroides.

Синуси і нижні відділи дихальних шляхів (трахея, бронхи, легені) у здорових зазвичай стерильні, але це залежить від стану мукоциліарного кліренсу. Мікроорганізми, які потрапили ззовні, видаляються з нижніх відділів дихальних шляхів з чханням та кашлем.

Мікробіом респіраторного тракту відіграє одну з ключових ролей в колонізаційному імунітеті. Крім того, він впливає на патогенез захворювань через здатність мікроорганізмів модулювати локальні запальні реакції. Відносно вірусів ГРВІ сьогодні показано, що бактерії-коменсали дихальних шляхів можуть забезпечувати ефективну противірусну імунну відповідь за рахунок індукції вироблення макрофагами протизапальних цитокінів.

Зміни в мікробіомі респіраторного тракту при хронічних бронхолегеневих захворюваннях

За останні роки встановлено, що гострі та хронічні захворювання органів дихання, а саме хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ), бронхіальна астма та багато інших патологічних станів супроводжуються змінами видового складу мікробіому. Цьому сприяє комплекс факторів, який включає виникаючі вентиляційні порушення, зміни гемоперфузії, а також зміни рН і реологічних властивостей слизу, що вистилає дихальні шляхи.

Читайте також: Типи коронавірусів. Як на них впливають противірусні препарати

Показано, що у значного числа хворих при загостренні та в період ремісії ХОЗЛ з нижніх відділів дихальних шляхів виділяються умовно-патогенні мікроорганізми. Це узгоджується з даними «гіпотези зачарованого кола», згідно з якою при ХОЗЛ вплив провокуючих чинників, до яких крім куріння відносять також вірусні інфекції, призводить до прогресуючого пошкодження мукоциліарного кліренсу, внаслідок чого трахеобронхіальне дерево зазнає хронічної колонізації умовно-патогенними мікроорганізмами, що, в свою чергу, посилює порушення миготливого апарату і підсилює запалення, яке зберігається тривалий час, замикаючи зачароване коло прогресування ХОЗЛ.

Проведені дослідження мікробіому дихальних шляхів при бронхіальній астмі також встановили, що його склад відрізняється порівняно зі здоровим. Так, у пацієнтів з астмою в складі мікробіому бронхіального дерева переважають мікроорганізми групи Proteobacteria (особливо роду Haemophilus).

Вплив мікробного носійства на перебіг ГРВІ у хворих з хронічною бронхолегеневою патологією

Інфекційні захворювання органів дихання в основному викликаються вірусами або бактеріями, які часто взаємодіють один з одним. Вважається, що присутність вірусів призводить до бактеріальної колонізації за допомогою реалізації декількох механізмів. По-перше, віруси роблять респіраторний епітелій більш сприйнятливим до бактеріальної колонізації. Вже було сказано про порушення мукоциліарного кліренсу на тлі вірусного запалення. Крім того, бактеріальна колонізація може посилюватися через втрату цілісності епітелію. В інфікованих вірусами клітинах знижується експресія антимікробних пептидів, наприклад β-дефензінів, що впливає на природний захист епітелію.

Читайте також:  Іноді він повертається: ніхто не застрахований від повторного COVID-19

Нейрамінідаза вірусу грипу специфічно відщеплює залишок сіалової (N-ацетилнейрамінової) кислоти від полісахаридного субстрату, що захищає слизові оболонки від механічних і хімічних ушкоджень. Ферментативне десіалізування субстратів приводить до повної втрати їх захисних властивостей, що відкриває бактеріям доступ до рецепторів епітелію дихальних шляхів.

Віруси також можуть викликати бактеріальну колонізацію і реплікацію як прямо, так і опосередковано, в останньому випадку – за рахунок активації різних рецепторів, необхідних для прикріплення бактерій, включаючи PAFr, CAECAM-1, P5F, ICAM-1 і G-білок. І нарешті, віруси також можуть викликати зміни в реагуванні імунної системи, сприятливі для бактеріальної інвазії: зниження числа NK-клітин, індуковане вірусом вироблення IFN-α і IFN-β може впливати на функціональний стан нейтрофілів і згодом викликати їх апоптоз. Крім того, інфіковані вірусом моноцити можуть менш ефективно знищувати бактерії, що призводить до бактеріального росту і інвазії.

Чи можливо вплинути на мікробне носійство і захистити пацієнта від його негативних наслідків?

Видовий склад мікрофлори дихальних шляхів формується з урахуванням індивідуальних особливостей організму людини та імунної реактивності. Тому важливо враховувати не стільки склад мікрофлори, як її вплив на частоту респіраторних інфекцій та ступінь тяжкості їх перебігу.

Читайте також: Внесено зміни до інструкції: український препарат показав подвійну дію на SARS-CoV-2

Очевидно, що при наявності хронічних захворювань органів дихання зміна спектра мікрофлори в бік переважання потенційно хвороботворних мікроорганізмів змінює перебіг в сторону обтяження і погіршує їх прогноз.

Не менш важливим є завдання призначення етіотропного противірусного лікування ГРВІ з урахуванням того, що віруси сприяють бактеріальній колонізації нижніх відділів дихальних шляхів і здатні надовго виводити з ладу природні захисні механізми, що буде виступати в якості додаткового фактора, який сприяє прогресуванню основного захворювання.

Тому використання прямих противірусних препаратів на основі флавоноїдів, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт  протефлазід може дозволити вже з перших годин лікування ним заблокувати внутрішньоклітинну вірусну реплікацію і зменшити ступінь шкідливої ​​дії на дихальні шляхи.

Читайте також: Синдром обструктивного апное ускладнює перебіг ГРВІ

Цього вдається досягти завдяки впливу на вірусні ферменти розмноження – РНК- і ДНК-полімерази, які є у всіх представників сімейства ГРВІ. Крім того, блокування нейрамінідази вірусу грипу дозволяє не тільки вплинути на вивільнення новостворених вірусних часток, але й захищає дихальні шляхи від бактеріального обсіменіння.

Тому призначення прямих противірусних препаратів, що містять активну (діючу) речовину – рідкий екстракт  протефлазід дозволяє не тільки вплинути на причину захворювання – вірус, але й знизити ризик розвитку бактеріальних ускладнень.

Таким чином, носійство умовно-патогенних мікроорганізмів є не тільки причиною загострень і посилення перебігу хронічних бронхолегеневих захворювань, але й джерелом бактеріальних ускладнень. Тому усунення ситуацій, які призводять до активації потенційно хвороботворних бактерій, до яких відносяться ГРВІ, за допомогою прямих противірусних препаратів є клінічно обґрунтованим.

Вікторія Талько