Photo: bharatbiotech.com

У чому небезпека препаратів для підвищення імунітету

У гонитві за швидким одужанням ми готові пригорщами пити таблетки, які впливають на наш імунітет. Але при цьому люди не знають, чи не видасть імунна система реакцію, прямо протилежну від очікуваної

Які ризики існують при використанні препаратів, що впливають на імунітет – у бесіді MedOboz з директоркою Інституту експериментальної радіології, професоркою Вікторією Василівною Талько.

― Вікторіє Василівно, чим небезпечне безконтрольне застосування імунотропних засобів?

― Стимуляцію захисних сил сприймають у позитивному ключі: сильний імунітет швидше поборе вірус і людина швидше одужає. Але при цьому забувають про те, що сила імунної відповіді на вірус має бути співмірною з дією самого вірусу! Тоді як надмірна реакція імунітету може бути небезпечною для організму хворого.

Сьогодні всім відомий термін «цитокіновий шторм» – надлишкова реакція захисних сил, що вийшла з-під контролю. Це причина численних смертей.

З іншого боку, відома і протилежна крайність – імунний параліч, тобто відсутність реакції на інфекцію

― А від чого виникає імунний параліч?

― Це такий стан імунної системи, при якому вона не реагує на інфекційний фактор. Якщо захисні сили вже на межі – оскільки виснажені через недавню стимуляцію – то розвиток ситуації після інфікування може піти за іншим сценарієм, ніж очікуваний.

Кожна клітина нашого організму має своєрідну межа міцності. Вона визначається функціональними резервами (реактивністю і резистентністю), далеко не безмежними. При штучній стимуляції ці резерви витрачаються набагато швидше і не завжди раціонально. А на їх відновлення може знадобитися чимало часу.

Якщо в цей період людина встигне заразитися вірусом, який виявиться невідомим для імунної системи, то наслідки можуть бути дуже сумними.

― Що може статися в такому випадку?

― Можуть виникати важкі ураження внутрішніх органів – насамперед, тих, які вже були скомпрометовані. Можуть загостритися хронічні інфекції, які досі перебували під імунним контролем, наприклад, герпетичні.

Імунітет потребує дбайливого ставлення. Тільки в такому випадку він буде правильно і своєчасно включатися в боротьбу з інфекційним агентом і адекватно боротися з ним.

Тому будь-яке втручання в роботу імунної системи має бути обґрунтоване, призначене лікарем.

― Але ж саме лікарі нерідко призначають імуномодулятори для лікування ГРВІ та грипу. Наскільки застосування таких препаратів безпечне для імунітету?

― Ми вже говорили, що штучна стимуляція імунітету різними імунотропними препаратами може призвести до його виснаження і розвитку рефрактерності (паралічу) імунної системи. Тому всі виробники таких лікарських засобів мають проводити дослідження на наявність / відсутність рефрактерності імунної системи при застосуванні їх продуктів.

Проте аналіз інструкцій до препаратів цієї групи (див. розбір наприкінці даної статті – Ред.) показав, що в Україні такі дослідження провела тільки компанія «Екофарм», яка відобразила результати в інструкції до препарату Протефлазід.

― Що означають такі дані? Як їх може трактувати людина, далека від медицини?

― Це означає, що препарат компанії «Екофарм» Протефлазід є імунологічно безпечним. Говорячи простою мовою, такий препарат навіть при частому і тривалому застосуванні не призводить до імунного паралічу. Якщо людина прийняла рішення самостійно пролікувати вірусне захворювання, то перш ніж придбати в аптеці черговий противірусний препарат або ліки для підвищення імунітету, не зайвим буде вивчити інструкцію і пошукати вказівки про проведені дослідження на рефрактерність імунної системи. Якщо в інструкції це не вказано, подумайте самі, до чого це може привести.

― Якщо в інструкціях не вказано – який же вихід із ситуації? Не втручатися в роботу імунної системи, нехай сама впорається з вірусом? Але ж хочеться їй допомогти, аби вона, так би мовити, не перенапружувалася…

― Допомогти можна. Для цього при перших ознаках ГРВІ або для профілактики після контакту з хворим на ГРВІ необхідно приймати призначені лікарем противірусні препарати з прямим впливом на причину захворювання, тобто на вірус.

― Що значить прямий вплив на вірус? Є ще й непрямий?

― Так, препарати, які впливають тільки на імунітет, мають непрямий вплив на віруси. Тоді як при прямому впливі на вірус посередницькі послуги імунітету не потрібні. Навіть якщо захисні сили закінчуються, виснажені або пригнічені, вірус все одно буде переможений завдяки прямому впливу на нього противірусних препаратів. Це важливо, зокрема, й тоді, коли дорослий або дитина вже встигли «познайомитися» з імунотропними препаратами, і складно сказати, в якому стані у них імунітет. До таких противірусних препаратів із прямим впливом на віруси і відноситься препарат Протефлазід.

Рефрактерність та інструкції популярних противірусних препаратів

  1. Діюча речовина озельтамівір (найвідоміша торгова марка – Таміфлю). Це найсерйозніше досліджений на Заході протигрипозний препарат – і тому за останні 20 років він отримав чи не найдовшу з інструкцій, в якій побічні ефекти можна читати дуже довго. Відносно імунної системи серед побічних дій озельтамівіру зазначено: може виникати її гіперреактивність – явище нерадісне, позаяк на імунні збої і аутоімунні ураження припадає чимала частка смертей від вірусних захворювань. Однак випадки гіперреактивності не скасовують можливість і гіпореактивності на цей препарат – однак про це інструкції до препаратів озельтамівіру не повідомляють.

 

  1. Діюча речовина арбідол (найвідоміша торгова марка у Росії – Арбідол, в Україні – Імустат і Арбівір). В інструкції вказана гіперчутливість імунітету на препарат. І перерахований список можливих реакцій ( «почервоніння шкіри, свербіж, висип, кропив’янка, ангіоневротичний набряк»). На гіпореактивність (рефрактерність) при збільшенні дози або занадто тривалому прийомі арбідол вказали самі його розробники ще при отриманні патенту СРСР (заявка №4339511/14 від 16.12.1987 року, дата публікації 20.04.1995 року, назва патенту «Средства, обладающие интерферониндуцирующей и иммуномодулирующей (иммуностимулирующей) активностью»): « Максимальна кількість інтерферону в сироватці крові людей визначається після прийому 300 мг Арбідолу (по 100 мг 3 рази на день). Збільшення дози та тривалості прийому Арбідолу призводило до розвитку у людей стану гіпореактивности, що характеризувався різким зниженням титрів сироваткового інтерферону ». А добова доза Арбідолу згідно з інструкцією 800 мг! Крім того, в оригінальній інструкції російського Арбідолу є великий розділ про імунотропну дії, а в інструкціях українського Арбівіру й Імустату цього розділу немає. Чому творці українських генериків відступили від інструкції оригіналу і чому таку інструкцію зареєстрував МОЗ?

 

  1. Діюча речовина енісаміум йодид (торгова марка Амізон). У зв’язку з появою нової інструкції лікарського препарату Амізон, затвердженою Міністерством охорони здоров’я України наказом №478 від 28.04.2017 року із внесенням змін указом №938 від 14.05.2021 року, повністю «змінилися» механізми дії препарату. Замість інгібітора гемаглютиніну вірусу грипу він став інгібітором РНК-полімерази вірусу грипу. Як таке може бути? Що продавали виробники Амізону багато років до внесення змін в інструкцію – інгібітор гемаглютиніну! Куди ж цей механізм дії подівся в новій інструкції?.. Зазначено тепер і те, що згідно з дослідженнями Амізон пригнічує SARS-CoV-2 in vitro, але яким механізмом пригнічує – не вказано. Крім того, у попередній редакції інструкції Амізону були наведені великі механізми впливу на імунну систему – а тепер про імунотропну дії Амізону в інструкції взагалі «забули».

 

  1. Діюча речовина тілорон (ТМ Аміксин та Лавомакс, є індуктором інтерферонів альфа, бета і гамма, імуностимулятором під відповідним кодом групи препаратів ATX L03A X – і це значить, що він не має прописуватися для лікування вірусних інфекцій). У його інструкції теж немає згадок про побічну дію на імунітет – хоча перераховані алергічні реакції: просто вони позначені не як імунна відповідь, а як побічна дія «з боку шкіри і підшкірної клітковини».

 

  1. Діюча речовина інозин пранобекс (ТМ Гропринозин, Імуновір, Новірін). В інструкції чесно сказано, що він сильно впливає на імунітет – і може викликати гіперреактивність і алергію. Це не дивно – досить почитати першу главу інструкції до препарату ( «Фармакодинаміка») і переконатися, що основа дії інозину це саме сильний вплив на довгий ряд імунних механізмів. А ось про гіпореактивність в інструкції до цих препаратів не сказано нічого.

 

  1. Діюча речовина екстракт коренів пеларгонії (ТМ Резістол, Умкалор, Пелорсін, Папалор). Це діюча речовина допоміжної терапії, яка не має противірусної активності. Чому в її показаннях є «лікування гострих і хронічних інфекцій дихальних шляхів» – незрозуміло. Крім того, в інструкції є вказівка ​​не тільки на рядові реакції з боку імунної системи, а й: «в одиничних випадках можливі тяжкі реакції гіперчутливості з набряком обличчя, задишкою і зниженням артеріального тиску». Про гіпореактивність вказівок немає.

 

  1. Діюча речовина протефлазід (ТМ Протефлазід, Флавовір). Це препарати прямої противірусної дії широкого спектра – на РНК-віруси й ДНК-віруси. В інструкціях для цих препаратів чітко викладена інформація про відсутність у них імунотоксичності: «Клінічні дослідження показали, що за умови щоденного прийому відповідно до вікових доз і схем застосування препарат не чинить імунотоксичної дії – не викликає рефрактерності (гіпореактивності) імунної системи і гіперчутливості».

Попередження-угода!
У даній публікації лікарі надають професійну спеціалізовану інформацію про препарати з певною діючою речовиною,зокрема про її, характеристику, лікувальні властивості, можливу побічну дію, та іншу, передбачену законодавством інформацію, виключно спеціалістам галузі охорони здоров’я (особам, що мають вищу або середню спеціальну медичну освіту).


Цією Згодою я приймаю угоду та підтверджую, що я є дипломованим спеціалістом у галузі охорони здоров’я (лікарем, фармацевтом тощо),чим підтверджую свій професійний статус, ознайомлений та підтримую попередження-угоду про користуванням публікаціями і отримання спеціалізованої інформації, запитую та бажаю отримати таку спеціалізовану професійну інформацію.