Наслідки пневмонії після ГВРІ у дитинстві можуть проявитися у майбутньому

Наслідки пневмонії після ГВРІ у дитинстві можуть проявитися у майбутньому

Перебіг гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей може бути різним, починаючи від легкого і закінчуючи тяжким захворюванням з ураженням внутрішніх органів. Одним із найчастіших ускладнень ГРВІ є розвиток запалення легень, причиною якого крім традиційно прийнятих вірусів грипу можуть виступати й інші представники інфекційної родини. Наприклад, риновірус, респіраторно-синцитіальний вірус, аденовірус, а також бактерії, які активуються на тлі вірусних інфекцій та приходять слідом.

Однак важким станом, яким без сумнівів є запалення легень, та необхідності лікування дитини в лікарні, несприятливі ефекти цього захворювання не закінчуються. Досить часто наслідки перенесеної пневмонії будуть відчуватися дитиною протягом усього життя. Які це наслідки та як вони позначаються на дитячому здоров’ї у майбутньому, пише Smartmama.

Як позначається перенесена пневмонія на розвитку легень у дітей?

Як відомо, дихальна система у дітей продовжує свій розвиток після народження. Доношена новонароджена дитина має лише 5% площі альвеолярної поверхні легень порівняно зі здоровим дорослим. Протягом перших 3–4 років життя дитини відбувається найбільш бурхливе дозрівання респіраторного тракту: дихальні шляхи подовжуються, а кількість дихальних мішечків (альвеол) у легенях збільшується. Розвиток системи дихання триває аж до кінця підліткового періоду і далі, коли спостерігається подвоєння розмірів повітроносних шляхів.

Читайте також: Чи можна повторно заразитися СOVID-19: нові штами, хвороба після вакцини і клітинний імунітет

Доведено, що ГРВІ та супутнє запалення може негативно позначатися на процесі альвеоляризації легенів, яке полягає у зменшенні кількості та розмірів альвеол, призводить до порушень росту та дозрівання легень, а також зниження їх функції. На думку лікарів, це є основною причиною того, що в період до 5-ти років дитячі легені, які швидко розвиваються, найбільш сприйнятливі до будь-якого, у тому числі пов’язаного з вірусним запаленням, впливу. Тому респіраторні захворювання, особливо у дітей молодшого віку, можуть негативно позначатися на роботі системи дихання у майбутньому і ставати причиною розвитку деяких захворювань у дорослому віці.

Формуванню яких захворювань дає старт перенесена в ранньому дитинстві пневмонія?

Дослідженню цього питання присвячено не одне десятиліття. Зауважено, якщо дитина будь-якого віку перехворіла на пневмонію і виникли ускладнення, наприклад плеврит (запалення плеври), то у неї істотно підвищується ймовірність формування хронічних неспецифічних захворювань легенів, бронхіальної астми і бронхоектатичної хвороби, повторних запалень легенів. Крім того, протягом 3–6 місяців у дитини, яка перехворіла на пневмонію, відзначається підвищена схильність до частих ГРВІ. Одним із пояснень такої ситуації є тривале відновлення після запального процесу тканини легенів, що в середньому займає при ускладнених формах пневмонії до 6–9 місяців. При неускладненому запалені легенів у кожної 3-ї дитини через 3–6 тижнів зберігалися зміни на рентгенограмі легень. У частини дітей у подальшому можуть виникати рецидивуючі (повторні) бронхіти.

Читайте також: Анемія та її вплив на дитячий імунітет

Якщо у дитини є такі вроджені захворювання, як муковісцидоз, вади розвитку органів дихання, циліарна дисфункція, то запалення легенів, особливо якщо воно вчасно не діагностовано або неправильно ліковано, може призводити до пневмосклерозу – тяжкого стану, при якому відбувається значне зменшення дихальної поверхні легень унаслідок її заміщення сполучною тканиною.

Які чинники впливають на стан дитини після перенесеного запалення легенів?

Сьогодні встановлено, що вплив мають умови життя дитини, наявність у неї інших захворювань (порушення роботи органів дихання, серця, анемії), а також тяжкість перебігу пневмонії. Має значення і хвороба, яка стала причиною розвитку запалення легенів.

Як батьки можуть захистити респіраторне здоров’я своєї дитини?

Починати потрібно з правильного ставлення до ГРВІ у дитини, адже саме вони є найбільш частими (до 44%) винуватцями виникнення запалення в легенях. Від того, наскільки своєчасно буде встановлено діагноз і призначено лікування дитині, буде залежати не тільки тривалість та важкість перебігу застудного захворювання і терміни одужання, але й імовірність розвитку такого ускладнення, як пневмонія і створення передумов для формування хронічних станів. Не дарма деякі лікарі дотримуються думки про те, що багато хронічних захворювань дихальної системи у дорослих сягають своїм корінням в раннє дитинство.

Читайте також: Дефіцит вітамінів у дітей: як захистити малюка від застуди

Тому при появі симптомів ГРВІ у дитини необхідно не зволікати зі зверненням за медичною допомогою. Для лікування вірусного захворювання лікар може призначити прямий противірусний препарат, наприклад сироп Флавовір. Він містить активну (діючу) речовину – рідкий екстракт протефлазід. Таке лікування, буде спрямоване проти розмноження вірусів ГРВІ всередині клітин, може дозволити зупинити вірусне просування вглиб дихальних шляхів і досягнення ними легеневої тканини. Крім того, здатність діючої речовини – рідкого екстракту протефлазіду пригнічувати утворення вірусних копій дозволить зменшити вірусне навантаження на дитячий організм, тим самим мінімізує ймовірність негативного впливу на легені.

Читайте також: Як флавоноїди впливають на віруси?

Таким чином, запалення легенів на тлі ГРВІ в дитячому віці – це не просто ускладнення, це захворювання з багатьма несприятливими наслідками в дитячому віці, яке на думку лікарів може стати причиною формування багатьох проблем зі здоров’ям у дорослому віці. Насамперед це стосується маленьких дітей, у яких дихальна система продовжує рости і розвиватися. Тому зусилля, докладені батьками для того, щоб не допустити розвитку цього ускладнення, своєчасне звернення до лікаря і правильне лікування під наглядом лікаря ГРВІ, які виступають причиною розвитку запалення в легенях, багато в чому визначають стан здоров’я дитини в майбутньому.

Лариса Кузнєцова, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика