Ми часто хворіємо різними інфекційними захворюваннями, але рідко задаємося питанням – якими шляхами віруси або бактерії потрапляють до нашого організму? Адже теоретично розвитку захворювання можна уникнути, якщо не дозволити хвороботворним агентам проникнути всередину тіла. У такому випадку незалежно від новизни інфекційного агента або його агресивності людина не захворіє.
Це питання стоїть особливо гостро при черговій застуді. Здається, що від всюдисущих вірусів, що викликають ГРВІ, сховатися неможливо. Однак, знаючи, якими шляхами вони проникають до людського організму, можна зруйнувати їх загарбницькі плани.
Як проникають віруси ГРВІ до нашого організму?
У медицині є поняття вхідних воріт інфекції. Воно вказує на певний орган або систему організму, через які збудник захворювання потрапляє всередину. У кожного патогену свої шляхи проникнення. Для представників сімейства ГРВІ найчастіше ними є порожнини носа і рота, а для деяких з них, наприклад, аденовірусів – очі. Якщо вірус ГРВІ потрапив на шкіру рук, то застуди не буде, але якщо цими руками потерти ніс або доторкнутися до губ, таким чином, наблизивши вірус до його вхідних воріт, можливість захворіти цілком реальна.
Читайте також: Малюкові потрібно до лікаря: онлайн-консультації у педіатрії
За довгі роки еволюції природою вироблені численні захисні механізми, що роблять вхідні ворота справжніми оборонними рубежами, які не дозволяють будь-якому вірусу, що витає в повітрі, накоїти лиха в нашому організмі. Від того, наскільки вони здатні стримувати інфекційний натиск, багато в чому залежить подальша доля патогену, який осів на їх поверхні.
Чим оснащені наші захисні кордони?
Треба сказати, що порожнини носа і рота є вхідними воротами для багатьох збудників захворювань, і віруси ГРВІ далеко не єдині в цьому переліку. Крім того, тут ретельному аналізу піддається вміст вдихуваного повітря та прийнятої їжі. Тому саме в носовій і ротовій порожнинах розташований перший форпост захисту організму з усіма його неспецифічними і специфічними факторами. Неспецифічні, або вроджені, механізми першими оберігають нас від будь-яких інфекційних агентів, специфічні ж орієнтовані саме на конкретного збудника і, як правило, є відображенням імунної пам’яті, виробленої від контакту з тим інфекційним агентом, який раніше вже зустрічався. Якщо зіткнення з вірусом відбувається вперше, що найчастіше стається в ранньому дитячому віці, а фактори специфічного захисту ще не сформувалися, то основний удар на себе приймає неспецифічний, або вроджений, імунний форпост.
Читайте також: Як підготувати дитину до повернення у дитячий садок після карантину
Він представлений слизом, який виробляється клітинами, що вистилають дихальні шляхи. Слиз вловлює віруси, бактерії, частки пилу і багато інших непотрібних організму людини агентів, які потрапляють з повітрям або проникають в ротову порожнину. В’язкість слизу є механічним бар’єром на шляху проникнення багатьох хвороботворних агентів, в тому числі й вірусів, що викликають ГРВІ. Тільки вірус грипу завдяки ферменту нейрамінідазі здатний розчищати собі шлях крізь слиз до місця розмноження – клітин епітеліального вистилання.
Захисна функція слизу дихальних шляхів істотно посилена молекулами, що входять до її складу, з яких вірусну атаку здатні стримувати лактоферрин і лізоцим. Лактоферин – це складна молекула, що чинить імуномодулюючу і противірусну активність відносно великої кількості вірусів: цитомегаловірусу, вірусу простого герпесу, імунодефіциту людини, гепатитів C і B, ротавірусу, норовірусу, поліовірусу, респіраторно-синцитіального вірусу, грипу і парагрипу, папіломи людини, аденовірусу, ентеровірусу і багатьох інших. Лізоцим являється ферментом, який пошкоджує стінку бактерій, поряд з цим проявляє противірусний ефект щодо вірусу простого герпесу та імунодефіциту людини.
Як посилити захист від вірусів ГРВІ
Оскільки саме порожнини носа і рота, очі приймають на себе перший вірусний удар, то від них залежить, чи буде інфекція поширюватися далі, чи зможе викликати захворювання або все тут й закінчиться. Особливо важливо берегти захисні кордони в дитячому віці, коли специфічний імунітет ще не працює на повну потужність, тому неспецифічному доводиться самотужки стримувати численну армію агресивних вірусів.
З цієї точки зору важливим є дотримання основних протиепідемічних заходів! Потрібно уникати контактів з потенційними джерелами зараження і місць скупчень людей. Прогулянки на свіжому повітрі та регулярне провітрювання приміщень, в яких перебуває дитина, повинні стати основним життєвим правилом.
Читайте також: Часті вірусні захворювання у дітей: тренування чи виснаження імунітету?
Необхідно дотримуватися правил особистої гігієни та прищеплювати їх дітям: мити руки після прогулянки, не торкатися брудними руками до обличчя. У період сезонної захворюваності на застуду можна промивати ніс сольовими розчинами. Ці прості заходи істотно знижують вірогідність потрапляння вірусу в дитячий організм.
Не менш значущим є харчування дитини з вмістом достатньої кількості білків, жирів і вуглеводів, оскільки їжа є основою для формування повноцінного імунного плацдарму.
Уникнення стресів, як основних факторів, що виснажують імунну систему і знижують боєготовність її кордонів, актуально не тільки для дорослих, але й для дітей.
Вбереже захисну функцію вхідних воріт своєчасне виявлення симптомів гострого респіраторного вірусного захворювання і звернення за медичною допомогою. Оскільки одним із стримуючих вірусну атаку факторів є пригнічення їх розмноження, за рекомендацією лікаря можна приймати препарат Флавовір. Завдяки його впливу на віруси, які викликають гострі респіраторні захворювання, блокується їх здатність відтворювати своє потомство в клітинах і розселятися по дихальній системі. В умовах, коли вся надія покладається на неспецифічний імунітет, призначення Флавовіра дає змогу дати відсіч вірусам вже «на порозі» та не пропустити їх далі. Для дітей це особливо важливо, бо незміцніла імунна система не завжди може швидко впоратися з численними вірусами і потребує підтримки. Діюча речовина препарату Флавовір нормалізує захисні механізми організму, не виснажуючи при цьому імунітет дитини.
На опірність вхідних воріт величезний вплив мають осередки хронічних захворювань. У дитячому віці аденоїди, каріозні зуби та інші довготривалі запальні стани здатні виснажувати захисні резерви, що робить вхідні ворота більш доступними для інфекцій.
Таким чином, в ситуації, коли хвороботворний вірусний гість вже на порозі та має намір розвинути руйнівну активність, цілком під силу не дозволити здійснитися його підступним планам. І першим руйнівником вірусних надій стане потужний імунний форпост в порожнинах носа і рота, який не дозволить патогену просунутися далі й повністю відіб’є його удар.
Галина Бут, сімейний лікар