Як підготувати дитину до повернення у дитячий садок після карантину

Як підготувати дитину до повернення у дитячий садок після карантину

Режим соціальної ізоляції поступово добігає кінця і, незабаром, усі дитячі садки відчинять свої двері в очікуванні наших дітей. Чимало батьків зітхнуть з полегшенням, бо садочки не лише дають змогу дитині розвиватися, навчатися , а й можливість дорослим нарешті повернутися до звичної робочої діяльності.

Тільки в піднесеному настрої потрібно усвідомлювати, з чим можливо доведеться зіткнутися в перші дні після повернення дитини до дитячого колективу, щоб бути максимально готовим. Як то кажуть: обізнаний – значить, озброєний.

Отже, до яких наслідків перебування дитини на тривалому карантині батькам потрібно бути готовими і з якими труднощами найімовірніше доведеться зіткнутися, переступивши поріг дитячої групи дізнаємось у цій статті.

Головний наслідок вимушеної ізоляції полягає в тому, що дитина з високою ймовірністю може захворіти на вірусні інфекції дихальних шляхів. А все тому, що діти одні з перших виявилися в умовах  соціального дистанціювання, і понад два місяці карантину не могли не позначитися на стані їх здоров’я.

Читайте також: Часті вірусні захворювання у дітей: тренування чи виснаження імунітету?

Йдеться не стільки про психологічне, скільки про фізичне здоров’я. По суті, малюк за цей час знаходився у стабільній епідемічної обстановці, так як інші члени його сім’ї (батьки, брати і сестри) також виявилися замкненими в чотирьох стінах. Такий сімейний мікроклімат сприяв тому, що раптових появ нових вірусів не відбувалося, а з усіма «внутрішньосімейними» він уже встиг познайомитися. Деякі сім’ї за час вимушеного байдикування встигли домогтися практично стерильної чистоти в житловому приміщенні, що ще більше знизило інфекційне навантаження на дитячий імунітет. В цілому, тривале по дитячим мірками затишшя у контактах зі збудниками хвороб залишило його без звичних тренувань.

З одного боку, може здатися, що це добре, тому що імунна система дитини змогла зосередитися на тому, щоб зміцнитися після чергового сезону застудних захворювань. Але так тільки здається. Тому що замкнений у чотирьох стінах дитячий організм був позбавлений необхідних для зміцнення захисних сил ресурсів: достатньої фізичної активності (не набігався і не настрибався), прогулянок на свіжому повітрі під теплим весняним сонцем, а значить ще й недоотримав необхідний для зростання вітамін D, а перші сезонні вітаміни (овочі, фрукти, зелень) через транспортне роз’єднання не доїхали або недоступні для більшості сімей. Ось і виходить, що тривала ізоляція здоров’я дітям не додала, а у деяких його ще й погіршила.

Читайте також: Як захистити малюка, якщо мама захворіла вірусною інфекцією дихальних шляхів

У цьому полягає основна відмінність канікул від карантину: якщо на канікулах дитячий організм активно оздоровлюється і набирається сил, то вимушена ізоляція, навпаки, ці сили забирає.

Коли дитина вперше переступить поріг садочка, вона неодмінно зіткнеться з великою кількістю принесених іншими дітьми невідомих їй вірусів. І, якщо постійний обмін вірусами в дитячих колективах є повсякденним явищем, а імунна система з часом входить в режим стабільного реагування на них, то з різкою зміною вірусного оточення з мінімальної кількості на величезну ослабленому ізоляцією організму впоратися не завжди під силу. А значить, висока ймовірність того, що через пару днів деякі батьки будуть змушені продовжити перебування вдома, тільки тепер в зв’язку із застудним захворюванням у дитини.

Не поліпшив здатність протистояти вірусним агресорам і порушений режим дня. Особливо в тих сім’ях, де вимушена ізоляція була сприйнята як відпочинок, усі розслабилися і не завжди дотримувалися «садочкового» розпорядку дня. Це збило вироблені маленьким організмом налаштування сон-неспання, до яких доведеться екстрено повертатися у садочку. А це додатковий стрес для дитини, який знову-таки негативно позначається на стані імунної захисту.

Читайте також: Сovid-19 у дітей та підлітків: що варто знати

Малюки схильні швидко забувати садочкову обстановку і колег по групі. Їх зв’язок з мамою поки що дуже сильний і за час спільного перебування він тільки зміцнився. А значить, при їх поверненні в призабутий колектив батькам доведеться в черговий раз зіткнутися зі сльозами й істериками.

Тут перераховані основні наслідки тривалого соціального дистанціювання для дошкільнят. Насправді таких факторів набагато більше.

Перше питання, яке виникає у батьків: як бути і що можна зробити в такій ситуації?

Ідеально було б після зняття усіх обмежень виділити час на відновлення організму дитини від наслідків ізоляції та поступово повернути його в звичне русло. Але якщо це зробити неможливо, а дитячий садок є єдиним рішенням для працюючих батьків, то дорослим доведеться діяти виходячи з ситуації. Адже екстрено дитину до садка не підготуєш: не вийде наздогнати за кілька днів належну кількість годин на прогулянку. На бабусь і дідусів в такій ситуації розраховувати точно не потрібно: вони можуть опинитися під першим ударом принесених онуками з дитячого садочку вірусів, так що краще не ризикувати.

Одним з варіантів вирішення питання є ранній вплив на віруси, з якими може зустрінетися дитина в групі. Інтенсивний обмін вірусами ймовірніше не викличе захворювання в ослабленому карантином організмі малюка, якщо їх чисельність тримати під контролем. Це під силу  противірусному препарату прямої дії Флавовір, який пригнічує розмноження вірусів, що призводять до гострих респіраторних захворювань. Якщо почати його прийом (за призначенням лікаря) відразу після повернення дитини в дитячий садок, можна допомогти виснаженому карантином імунітету впоратися з вірусами і не дати їм можливості викликати захворювання.  Флавовір, допоможе дитині впоратися з вірусним навантаженням, а також підвищить  неспецифічну резистентність організму до вірусної та бактеріальної   інфекцій.

Батькам потрібно бути готовими до того, що перші післякарантинні дні можуть стати випробуванням для всієї родини. Як не було важко цей період, потрібно зберігати спокій, позитивний настрій і ділитися ним з дитиною. І тоді вийде подолати всі труднощі і увійти в нормальний життєвий ритм.

Галина Бут, сімейний лікар

Читайте також: Цифровий архів-анамнез життя людини – новий тренд у телемедицині