Ускладнення постгрипозних пневмоній: чи можливо запобігти їхньому розвитку

Ускладнення постгрипозних пневмоній: чи можливо запобігти їхньому розвитку

Досить часто запалення легень, що виникає як ускладнення ГРВІ, не є кінцевою точкою вірусного шляху, а переходить у розвиток інших станів, які відрізняються важким перебігом і часто загрожують життю хворого. Які це стани, що можуть бути як пов’язаними, так і не пов’язаними з легеневою системою, розглянемо в статті.

Вважається, що патогенетичною основою розвитку важких поствірусних ускладнень є поєднання безлічі чинників, серед яких важлива роль відводиться вірусно-мікробним асоціаціям. При цьому не тільки вірус грипу здатний ставати співучасником вірусно-бактеріальних коінфекцій, така здатність продемонстрована і для інших представників сімейства ГРВІ, зокрема для вірусів парагрипу, аденовірусів, метапневмовірусу, респіраторно-синцитіального вірусу, риновірусів і респіраторних коронавірусів, які за певних умов також можуть виступати факторами, що сприяють розвитку вторинної бактеріальної пневмонії. У цьому далеко неповному переліку вірусу грипу відводиться значна роль з урахуванням його здатності до постійних мутацій і як наслідок змін вірулентності.

Найпоширеніші вірусно-бактеріальні коінфекції

Доведено, що незалежно від того, які інфекційні агенти викликають розвиток вторинних бактеріальних пневмоній, їхній спектр зазвичай відображає колонізуючу флору носоглотки. Найбільш значущими в епідеміологічному плані є пневмокок (Streptococcus pneumoniae) і Staphylococcus aureus, менш значущими Streptococcus pyogenes, Haemophilus influenzae. Досить часто у хворих з вторинними бактеріальними пневмоніями визначаються полімікробні асоціації, включаючи комбінації декількох вірусів і мікроорганізмів.

Так, для вірусу грипу визначені асоціації з S. pneumoniae, S. aureus, S. pyogenes, H. Influenzae, а також з Moraxella catarrhalis, Neisseria meningitidis. Для респіраторно-синцитіального вірусу – з S. pneumoniae, для аденовірусу – з S. pneumoniae, H. Influenzae, M. catarrhalis, для респіраторних коронавірусів – з H. Influenzae, для риновірусів – з S. pneumoniae, H. Influenzae, M. catarrhalis, S. aureus, для вірусів парагрипу – з S. pneumoniae і M. catarrhalis, для метапневмовірусу – з S. pneumoniae. Слід пам’ятати, що цей перелік може доповнюватися іншими патогенами, які можуть контамінувати тканину легенів в осіб з групи ризику.

Основні ускладнення поствірусної пневмонії

Їх поділяють на легеневі та позалегеневі. До легеневих відносять як безпосереднє пошкодження легеневої тканини з формуванням абсцесу і гангрени легень, а також множинної деструкції легеневої тканини, так і залучення в запальний процес плеври і розвитку парапневмонічного плевриту і емпієми плеври. Крім того, до легеневих ускладнень також відносять бронхообструктивний синдром і гостру дихальну недостатність.

Читайте також: Епідеміологи всього світу вважають, що 2021 рік може бути ускладнений виникненням подвійної пандемії

Позалегеневі ускладнення включають органні ушкодження: серця – міокардит, перикардит і ендокардит, а також гостре або підгостре легеневе серце, мозку – менінгіти та психози, нирок – гострий гломерулонефрит, печінки – токсичний гепатит, а також розвиток системних ускладнень – сепсис та інфекційно-токсичний шок, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдром), поліорганну недостатність.

У яких пацієнтів ймовірність розвитку перерахованих ускладнень пневмонії найбільш висока?

Ці фактори ризику багато в чому схожі з чинниками, які зумовлюють тяжкий перебіг ГРВІ. До них відносяться похилий вік, наявність хронічних захворювань у кінцевих стадіях: хронічні серцева, ниркова та печінкова недостатності, а також алкоголізм, наркоманія й аліментарні порушення. Наявність двох або більше факторів ризику у хворих з пневмонією при неадекватному лікуванні підвищує ймовірність виникнення вище перелічених ускладнень і летального результату. Тому оцінка наявності факторів ризику у пацієнта на етапі первинного огляду дозволяє прогнозувати можливий розвиток патологічного процесу при ГРВІ і своєчасно вживати заходи, спрямовані на зниження ризику запалення легеневої тканини і розвитку можливих його ускладнень.

Як не допустити формування ускладнень на тлі пневмонії?

Починати потрібно з адекватного усунення першопричини, яка запускає множинні патогенетичні механізми легеневого ушкодження і сприяє формуванню легеневих і позалегеневих ускладнень. В якості ініціаторів цих механізмів сьогодні доведена роль вірусів ГРВІ, які викликають численні вірус-опосередковані ефекти, при яких розвиток пневмонії та асоційованих з нею ускладнень стає можливим. Так, сьогодні вважаються підтвердженими вірусний вплив на мікробіоту носоглотки, що призводить до змін в її складі, на користь більш патогенної мікрофлори.

Читайте також: Нетоксичні та з противірусними механізмами дії: цікаві факти про флавоноїди

Внаслідок прямого ушкоджуючого впливу на епітеліоцити слизової порушується робота миготливого епітелію та страждає потужний захисний механізм – мукоциліарний кліренс. Розщеплення сіалових кислот, що відбувається під впливом нейрамінідази вірусу грипу і аналогічного ферменту у вірусів парагрипу, сприяє бактеріальній адгезії. Віруси ГРВІ також впливають на альвеолярні макрофаги, зменшуючи їх чисельність в тому числі і за рахунок пригнічення їх міграції в охоплені вірусним запаленням дихальні шляхи. Крім того, на тлі ГРВІ вже на ранніх етапах захворювання відбувається порушення фагоцитарної функції макрофагів, а також знижується хемотаксис моноцитів в легені.

Читайте також: Як флавоноїди впливають на коронавірус SARS-CoV-2: закордонні дослідження

Тому першим етапом у запобіганні ризику ускладненого перебігу ГРВІ має стати призначення етіотропної терапії прямими противірусними препаратами, а саме препаратами, що містять активну (діючу) речовину рідкий екстракт протефлазід. Дія таких препаратів заснована на пригніченні ключових вірусних ферментів всіх вірусів ГРВІ, що забезпечують внутрішньоклітинну реплікацію вірусних копій – ДНК і РНК-полімерази. Антинейрамінідазна активність дозволяє усунути руйнівний вплив вірусу грипу на сіалові кислоти, тим самим зменшити вираженість бактеріальної адгезії. Завдяки такій полімішеневій дії прямих противірусних препаратів можливо зменшити вірус-опосередковані ефекти при ГРВІ й знизити ймовірність розвитку бактеріальної пневмонії та її ускладнень.

Таким чином, оцінка факторів ризику у хворих на ГРВІ вже на етапі первинного огляду дозволяє прогнозувати ризики розвитку бактеріальних ускладнень, з яких лідером за частотою є пневмонія, яка передусім є причиною розвитку як легеневих, так і позалегеневих ускладнень, що характеризуються тяжким перебігом та несприятливим прогнозом. Ризик їхнього розвитку може бути знижений за умови своєчасного початку етіотропного лікування ГРВІ прямими противірусними препаратами.

Анатолій Чумак, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лікар-імунолог