Напевно, немає такого захворювання, прояви якого так сильно докучали б людині та заважали її повсякденній активності, як застуда. Незмінна повторюваність хвороби стає нелегким випробуванням навіть для найспокійнішої і раціонального мислячої людини, яка розуміє, що не всі симптоми варто прибирати. Коли вже немає сил терпіти, руки самі тягнуться за жарознижуючим порошком або судинозвужувальними краплями в ніс. Особливо важко доводиться мамам, які спостерігають, як малюк, захлинаючись кашлем, постійно прокидається або не може нормально дихати через закладений ніс, а висока температура та всі супроводжуючі її прояви стають нелегким випробуванням для дитини.
У цій статті ми розберемося, чому при ГРВІ виникають симптоми, що викликають не тільки фізичний, але й психологічний дискомфорт, хто винен в їх появі, і як раціонально позбавлятися від них.
Основні симптоми ГРВІ
Нежить
Розом з закладенням носа і неможливістю нормально дихати, а також подразненою і почервонілою шкірою навколо нього, нежить докучає нам найбільше. Винен у цьому, безумовно, вірус, що потрапив з повітрям в порожнину носа і активно розмножується в клітинах слизової оболонки. Виникаюча відповідна реакція імунної системи у вигляді запалення супроводжується набряком слизової оболонки, що звужує просвіт носових ходів і заважає диханню. Так відбувається, тому що для боротьби з вірусом наш організм розширює судини в області запалення, що покращує доставку до неї захисних факторів, які вбивають віруси. А при розширенні судин збільшується проникність їх стінок і рідина з кровоносного русла просочується в тканини – виникає набряк.
Читайте також: Атипова пневмонія. Що треба знати, аби вчасно розгледіти
У випадку ураження вірусами слизової носової порожнини рідка частина крові, що виходить з судин, підсилює виділення слизу і буквально вимиває віруси з носа, що спостерігається у вигляді безперервного нежиттю. Таким чином риніт – це один з методів, за допомогою якого наш організм позбавляється від вірусу. Що відбувається, коли ми закрапали судинозвужувальний засіб? Розширені судини звузились, а значить менше крові і разом з нею необхідних захисних факторів поступило в зону запалення. По суті, самі зруйнували один із захисних бар’єрів, дозволивши вірусу й далі розмножуватися в обмін на власний комфорт. Тому такі препарати потрібно застосовувати тільки за рекомендацією лікаря і при відсутності рясних виділень.
Кашель
Багато хто намагається лікувати його самостійно, хоча це один з важливих захисних механізмів, придуманих природою для очищення дихальних шляхів від сторонніх часток, що потрапили в них, у тому числі пилу, вірусів і багато чого іншого. Важко уявити, що було б з нашими легенями, якщо б в один момент кашель «вимкнувся». Дуже швидко ми просто не змогли б дихати. Так відбувається при застуді: накопичувальні продукти вірусного запалення – слиз і частинки зруйнованих клітин стимулюють спеціальні кашлеві рецептори, завдяки яким вони «викидаються» назовні. Але якщо кашель нам заважає і ми намагаємося позбутися його, то в черговий раз позбавляємо наш організм ефективного засобу боротьби з вірусом. Цього робити в жодному разі не можна: вірус, що залишається в дихальних шляхах, на це нам скаже «дякую» і буде поширюватися далі, провокуючи важкі ускладнення.
Висока температура (лихоманка)
Лихоманка також є відповідною реакцією наших захисних сил. Підвищення температури тіла, по-перше, мобілізує вироблення спеціальних захисних факторів (інтерферонів та інтерлейкінів), по-друге, зменшує швидкість розмноження багатьох збудників захворювань. Але не встиг наш організм підвищити температуру до 37,2 °С, щоб впоратися з вірусом, а людина взяла і прийняла жарознижуючий засіб, та ще й в подвійній дозі. Вірус у такій ситуації почувається чудово, а ось організм не дуже.
Головний біль, загальна слабкість і втомлюваність
Ці симптоми виникають, коли вірус вже на повну господарює в організмі, а сам він і продукти його життєдіяльності призводять до інтоксикації. Стає зрозумілим, що прийом знеболюючих препаратів лише тимчасово полегшує самопочуття, але не може очистити організм від токсинів. Таким чином, огляд основних проявів ГРВІ ще раз переконує в тому, що причиною наших страждань при застуді є саме вірус. А всі симптоми хвороби та їх тривалість пов’язані з вірусом і є відповідною реакцією імунної системи на його вторгнення. Очевидно, що не прибравши вірус з організму, його прояви не зникнуть. Тому раціональніше буде впливати на сам хвороботворний мікроорганізм, бо будь-який вплив на прояви захворювання без пригнічення вірусу в більшості випадків позбавляє організм можливості боротися, полегшуючи патогену його завдання по розмноженню.
Читайте також: Як противірусні препарати впливають на вірус грипу
Вірус часу дарма не втрачає: як тільки він потрапив в організм і дістався до клітин, відразу ж починає розмножуватися, нарощуючи чисельність своїх копій (лікарі називають це вірусним навантаженням). Чим активніше створює копії вірус, тим більше клітин людського організму буде заражено, сильнішим буде запальний процес і як наслідок – виражені симптоми.
Зниження кількості вірусу – вірусного навантаження, зменшує прояви і прискорює позбавлення від нього
Як цього досягти? Не намагатися впоратися з симптомами самостійно, а довіритися фахівцю. Важливо дотримуватися лікарських рекомендацій і приймати прямі противірусні препарати, які діють на віруси ГРВІ, перешкоджаючи їх розмноженню в клітинах і поширенню по організму людини. Позбавлений можливості відтворювати самого себе вірус не здатний викликати захворювання; імунній системі набагато простіше впоратися з малим числом вірусів, а тому й її відповідна реакція буде незначною, а прояви – не такими подразливими.
Читайте також: Чому вірус грипу агресивний і такий живучий
Ніхто з нас не любить хворіти. Але в гонитві за миттєвим полегшенням потрібно усвідомлювати, де своїми діями ми заважаємо імунітету виконувати головне завдання – боротися з вірусом. У кожного з нас є вибір: бути союзником захисним силам організму і допомагати їм впливати на вірус, перетерпівши підвищену температуру, або геть прибрати всі симптоми, а післязавтра отримати отит або пневмонію.
Галина Бут, сімейний лікар